Постанова 4852 № 171/1579/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 травня 2020 року м. Дніпросправа № 171/1579/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Апостолівської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року (головуючий суддя Голобутовський Р.З.) у справі № 171/1579/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Апостолівської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю «Солар Енерджі Компані» про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Апостолівської міської ради Дніпропетровської області, в якій просили: - визнати протиправними та скасувати п. 12 та п. 13 рішення 47 сесії VII скликання від 11.04.2018 Апостолівської міської ради Дніпропетровської області про відмову у надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в межах м. Апостолове № 338 від 21.04.2016 на ім`я ОСОБА_2 та № 339 від 21.04.2016 на ім`я ОСОБА_1 ; - зобов`язати Апостолівську міську раду Дніпропетровської області розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 29.02.2016 датою реєстрації 04.03.2016 та надати дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 гектари кожна на території Апостолівської міської ради Дніпропетровської області. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 04.08.2017 у справі №171/1758/16-а визнано протиправними і скасовано рішення №338 від 21.04.2016 та №339 від 21.04.2016, зобов`язано Апостолівську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 29.02.2016 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 гектари. Проте, відповідачем дотепер не виконано рішення суду, рішення №338 від 21.04.2016 та №339 від 21.04.2016 не скасовані, заяви від 29.02.2016 повторно не розглянуті. Разом з тим рішенням Апостолівської міської ради від 21.12.2018 №1755 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою площею 12га, до якої входять і земельні ділянки, які позивачі бажали отримати у власність для ведення особистого селянського господарства, Товариству з обмеженою відповідальністю «Солар Енерджі Компані», а згідно з п.12 та п. 13 проколу 47 сесії VII скликання за проект відведення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельної ділянки у власність утрималось від голосування 21 депутат. Позивачі вважають, що протокол голосування суперечить витягу із протоколу від 11.04.2018 в частині невідповідності кількості наявних депутатів та депутатів, які брали участь у голосуванні. Відповідачем не наведеного жодних підстав, передбачених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, за яких можлива відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки, а посилання відповідача на те, що ці земельні ділянки є городи невідомих громадян є протиправним. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Апостолівської міської ради щодо неприйняття мотивованих рішень за результатами повторного розгляду питання про надання дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в межах м. Апостолове гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 на підставі їх заяв від 29.02.2016 на 47 сесії VII скликання Апостолівської міської ради Дніпропетровської області від 11.04.2018. Визнано протиправним та скасовано рішення 47 сесії VII скликання Апостолівської міської ради від 11.04.2018 б/н «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах м. Апостолове, ОСОБА_1 », - «рішення не прийнято». Визнано протиправним та скасовано рішення 47 сесії VII скликання Апостолівської міської ради від 11.04.2018 б/н «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах м. Апостолове, ОСОБА_2 », - «рішення не прийнято». Зобов`язано Апостолівську міську раду Дніпропетровської області видати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в межах м. Апостолове на підставі заяви від 29.02.2016 та доданих до неї документів. Зобов`язано Апостолівську міську раду Дніпропетровської області видати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в межах м. Апостолове на підставі заяви від 29.02.2016 та доданих до неї документів. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Суд першої інстанції встановив, що з боку Апостолівської міської ради допущена протиправна бездіяльність, яка полягає у тривалому не вирішенні спірного питання на підставі заяв від 29.02.2016 та врешті прийнятті немотивованих рішень від 11.04.2018, внаслідок чого порушено право позивачів бути обізнаним щодо підстав відмови, що в свою чергу, вказує на порушення суб`єктом владних повноважень прав та законних інтересів позивачів, у зв`язку з чим, суд першої інстанції з метою належного захисту прав позивачів вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправною бездіяльність Апостолівської міської ради щодо неприйняття мотивованих рішень за результатами повторного розгляду питання про надання дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в межах м. Апостолове. Суд виходив з відсутності підстав для відмови у наданні дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, визначених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Відповідач зазначає, що судом не в повному обсязі досліджено всі обставини справи. Зауважує, що за результатами голосування на 47 сесії VII скликання 11.04.2018 на поіменному голосуванні депутати міської ради утримались від голосування питань 12 та 13 рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для введення особистого селянського господарства, що розташована в межах м. Апостолове, а не проти відмови в прийнятті відповідного рішення. При цьому відповідач звертає увагу, що Апостолівська міська рада - колегіальний орган та в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, виключно в порядку, передбаченому ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у зв`язку з чим результати голосування депутатами з тих чи інших питань, заздалегідь нікому не відомі. Позивачі проти апеляційної скарги заперечують, просять залишити рішення суду першої інстанції без змін. Про час і місце судового засідання учасники справи повідомлені судом належним чином. Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ст.311 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 29.02.2016 позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися із заявами до Апостолівської міської ради Дніпропетровської області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 2 га, в межах м. Апостолове, кожному. Рішеннями 13 сесії VII скликання Апостолівської міської ради Дніпропетровської області від 21.04.2016 № 338 ОСОБА_2 та від 21.04.2016 № 339 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах м. Апостолове. Постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 04.08.2017 у справі №171/1758/16-а, яка набрала законної сили 02.11.2017, позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано означені вище рішення 13 сесії VII скликання Апостолівської міської ради Дніпропетровської області від 21.04.2016 року № 338 та від 21.04.2016 року №

339. Зобов`язано Апостолівську міську раду Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 та заяву ОСОБА_1 від 29.02.2016 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в межах строку, встановленого ст.118 ЗК України, з дня набрання чинності судовим рішенням. 04.04.2018, згідно з протоколом № 28 Засідання постійної комісії міської ради з питань містобудівництва, будівництва, агропромислового комплексу, земельних відносин та охорони природи (підготовка 47 сесії VII скликання) від 04.04.2018, до порядку денного засідання постійної комісії включено розгляд земельних питань, в тому числі про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до пунктів 6.1 та 6.2 протоколу №28 від 04.04.2018 постійною комісією вирішено рекомендувати розглянути на сесії Апостолівської міської ради вищезазначене питання та прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах м. Апостолове, гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 11 квітня 2018 року відбулось засідання 47 сесії VII скликання Апостолівської міської ради Дніпропетровської області. Відповідно до протоколу 47 сесії VII скликання Апостолівської міської ради від 11.04.2018 на сесії розглядались питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, в тому числі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Згідно п. 12 та п. 13 протоколу 47 сесії VII скликання Апостолівської міської ради від 11.04.2018 слухали питання: Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах м. Апостолове, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Виступили: ОСОБА_3 , голова постійної комісії, який повідомив про невідповідність даної земельної ділянки вимогам містобудівної документації та схем землеустрою. Результати відкритого голосування по питанню п.12 та п. 13: за «-», проти «не має», утрималось « 21» депутат. Відповідно до відкритої інформації з офіційного сайту Апостолівської міської ради http://apostolmr.dp.gov.ua в розділі «рішення 47 сесії VII скликання» містяться рішення Апостолівської міської ради, прийняті на сесії 11.04.2018, тому числі: - рішення від 11.04.2018 б/н «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах м. Апостолове, ОСОБА_2 », з позначкою - «рішення не прийнято»; - рішення від 11.04.2018 б/н «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах м. Апостолове, ОСОБА_1 », з позначкою - «рішення не прийнято». 07.08.2018 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Апостолівського міського голови, в якій просив поставити на порядок денний сесії Апостолівської міської ради в серпні місяці питання про відміну постанов №338 та №339 на виконання постанови суду та повторно розглянути заяви від 29.02.2016 року. Заява ОСОБА_1 зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1 за вх.К-721. Доказів надання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 07.08.2019 року за вх.К-721 відповідачем не надано. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про допущену відповідачем у спірних правовідносинах протиправну бездіяльність. Відповідно до ч.1, ч.2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Згідно ч.3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Статтею 121 Земельного кодексу України встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 ЗК України, згідно якому громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (ч.6 ст.118 ЗК України). Згідно з ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Згідно ч.9 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Отже, з аналізу зазначених норм в їх сукупності вбачається, що для отримання у власність бажаної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку громадянам необхідно насамперед звернутись з заявою до відповідних органів для отримання дозволу цих органів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивованої відмови у його наданні) є однією із стадій законодавчо встановленого порядку безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам. Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого «земельного» питання. У світлі вимог ч.2 ст.19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим. При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови. Отримання такого дозволу не означає обов`язкове позитивне вирішення питання про надання певної земельної ділянки у власність, оскільки право на земельну ділянку у громадян виникає на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання її у власність, а не на підставі рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. За своєю суттю рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням уповноваженого органу про надання права власності на відповідну земельну ділянку, а лише надає можливість розробки технічної документації на цю земельну ділянку як необхідної умови для вирішення питання щодо передачі земельної ділянки у власність зацікавленій особі. Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Згідно п.34 ч.1 ст.26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. За правилами ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради. Як зазначалось вище, ч.7 ст.118 ЗК України встановлено місячний строк розгляду клопотання особи щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відповідно до ч.5 ст.46 Закону № 280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць. Суд першої інстанції вірно встановив, що в спірному випадку на порядок денний засідання 47 сесії Апостолівської міської ради VII скликання 11.04.2018 були поставлені питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в межах м. Апостолове, гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно поданих ними заяв від 29.02.2016, про повторний розгляд яких ухвалено постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 04.08.2017 у справі №171/1758/16-а. За результатами відкритого голосування по цьому питанню фактично рішення про надання дозволу або відмову у його наданні не прийнято у зв`язку з тим, що під час голосування 21 депутат утримався. Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що Земельним кодексом України визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також встановлений строк, протягом якого відповідний орган зобов`язаний прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову), відсутність такого рішення в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність цього органу. Отже, судом першої інстанції зроблений обґрунтований висновок про допущену протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає у не розгляді заяв позивачів з прийняттям відповідних мотивованих рішень. Також апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що протокол засідання 47 сесії Апостолівської міської ради VII скликання від 11.04.2018 не є рішенням ради в розумінні ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не є рішенням суб`єкта владних повноважень (індивідуальним актом) в розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки лише фіксує та відтворює відповідний процес та є обов`язковим документом, що передує прийняттю рішення. Разом з тим, приймаючи до уваги, що на офіційному сайті Апостолівської міської ради http://apostolmr.dp.gov.ua в розділі «рішення 47 сесії VII скликання» містяться прийняті за результатом поіменного голосування з питань, зазначених у п. 12 та п. 13 протоколу від 11.04.2018, рішення Апостолівської міської ради від 11.04.2018 №б/н стосовно позивачів, суд першої інстанції обґрунтовано, з метою належного захисту прав позивачів, вийшов за межі позовних вимог та дійшов висновку про визнання протиправними та скасування цих рішень як таких, що прийняті відповідачем без їх належного обґрунтування, всупереч положенню ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Щодо висновку суду першої інстанції про зобов`язання відповідача надати позивачам дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення визначених ними земельних ділянок у власність, апеляційний суд вважає за необхідне вказати таке. Судом встановлено, сторонами не заперечується, що заяви позивачів від 29.02.2016 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства винесені на розгляд сесії міської ради 11.04.2018 повторно і мали розглядатися з урахуванням висновків Апостолівського районного суду Дніпропетровської області, викладених у постанові від 04.08.2017 у справі №171/1758/16-а, яка відповідно до ст.ст.14, 370 КАС України є обов`язковою для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. У мотивувальній частині постанови Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 04.08.2017 у справі №171/1758/16-а судом зазначено, що відповідачем не доведено на момент прийняття спірних рішень №338 від 21.04.2016 відносно заяви ОСОБА_2 та №339 від 21.04.2016 відносно заяви ОСОБА_1 наявності невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. В спірному випадку відповідач не довів, що, розглядаючи вдруге заяви позивачів про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Таким чином, приймаючи до уваги, що за результатами розгляду заяв позивачів від 29.02.2016 відповідачем надавались необґрунтовані відмови, суд першої інстанції встановив, що правильно обраним способом захисту порушеного права позивачів є зобов`язання відповідача вчинити певні дії, а саме: надати позивачам дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства. Як вказано Верховним Судом України у рішенні від 24.11.2015 у справі № 816/1229/14, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку не виконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Суд при перевірці правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, згідно приписів ст.245 КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб`єкта владних повноважень зобов`язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача. Таким чином, виходячи з встановлених у справі фактичних обставин, апеляційний суд вважає, що з метою повного захисту прав позивача суд першої інстанцій зробив правильний висновок, що відповідач має бути зобов`язаний надати позивачам дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства і задоволення позову в цій частині не свідчить про втручання в дискреційні повноваження відповідача. Суд також враховує положення обов`язкової до застосування судової практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі Олссон проти Швеції (Olsson v. Sweden) від 24 березня 1988 року. При вирішенні вказаної справи Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що будь-яка норма не може вважатися «законом», якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію. Проте досвід показує, що абсолютна точність недосяжна і що необхідність уникати надмірної жорсткості формулювань і слідувати за обставин, що змінюються, веде до того, що багато законів неминуче викладені в термінах, які більшою чи меншою мірою є невизначеними. Фраза «передбачено законом» не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципом верховенства права. Таким чином, мається на увазі, що у внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічних властей у здійснення прав, охоронюваних inter alia п.1 статті 8 Конвенції. Закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання держави. Крім того, згідно п. 65 вказаного рішення Суду втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі. Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. Таким чином, суд вважає, що застосування дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень повинно мати чіткі межі застосування. І за наявності правової можливості відповідного органу прийняти одного з двох рішень суд зобов`язаний відновити порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова є неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається. З огляду на викладене, суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення про задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Апостолівської міської ради залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у справі № 171/1579/19 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко