Ухвала КЦС ВС № 554/2445/19

Ухвала 04 травня 2020 року м. Київ справа № 554/2445/19 провадження № 61-6547ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 03 грудня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 березня 2020 року у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, ВСТАНОВИВ: У березні 2019 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 03 грудня 2019 року позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги теплопостачання за період з 18 лютого 2016 року до 31 грудня 2018 року в розмірі 18 663 грн 83 коп., індекс інфляції - 2 258 грн 72 коп., 3 % річних - 898 грн 20 коп. У іншій частині вимог відмовити. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 березня 2020 року апеляційну скаргу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» задоволено, рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 03 грудня 2019 року скасовано, позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01 жовтня 2015 року до 01 січня 2018 року в розмірі 21 023 грн 22 коп., індекс інфляції - 3 264 грн 46 коп., 3 % річних - 913 грн 20 коп., а всього: 25 200 грн 88 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. 06 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся доВерховного Суду з касаційною скаргою на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 03 грудня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 березня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. За правилом пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2 102 грн. Ціна позову у цій справі становить 25 200 грн 88 коп., яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102*100=210 200). Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону. Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справи, зазначені в цьому положенні, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судового рішення у цій справі у касаційному порядку. Доводів, які б свідчили про необхідність відкриття касаційного провадження в малозначній справі, заявником не наведено, а тому суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, узгоджуються із положеннями Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. З урахуванням викладеного, оскільки оскаржувані заявником рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 03 грудня 2019 року та постанова Полтавського апеляційного суду від 11 березня 2020 року ухвалені у малозначній справі, вони не підлягають касаційному оскарженню і у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Разом з тим, не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в судді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі. На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 03 грудня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 березня 2020 року у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Судді: Ю. В. Черняк І. А. Воробйова Р. А. Лідовець