Постанова 4812 № 489/2349/17

12.05.20 22-з/812/4/20 Провадження №22-з/812/4/20 У Х В А Л А Іменем України 12 травня 2020 року м. Миколаїв колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі: головуючого: Базовкіної Т.М., суддів: Кушнірової Т.Б. та Яворської Ж.М., із секретарем судового засідання: Біляєвою В.М., без повідомлення учасників справи, розглянувши в місті Миколаєві заяву Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу про роз`яснення рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 04 жовтня 2017 року по цивільній справі № 489/2349/17 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в с т а н о в и л а : У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Позивач зазначала, що наказом директора за № 55к/тр від 26 квітня 2017 року звільнена з посади керівника фізичного виховання за п. 4 ч.1 ст.40 КЗпП - прогул без поважних причин. Посилаючись на те, що 21 квітня 2017 року з 8:30 год. до 14:20 год. була відсутня на робочому місці з поважних причин, про які завчасно повідомила керівництво, позивач вважала своє звільнення незаконним та просила скасувати наказ про звільнення, поновити її на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати 10000 грн. за завдану моральну шкоду. Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07 вересня 2017 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на незаконність рішення суду, просила його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 04 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Визнано незаконним та скасовано наказ директора Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу №55к/тр від 26 квітня 2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника фізичного виховання у зв`язку з прогулом без поважних причин за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП. Поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника фізичного виховання Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу з 26 квітня 2017 року. Стягнуто з Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 квітня 2017 року по 04 жовтня 2017 року у сумі 42547,06 грн. (сума зазначена без утримання податків та інших обов`язкових платежів), 200 грн. компенсації за завдану моральну шкоду, 672 грн. судових витрат, а в дохід держави 2688 грн. судового збору. 09 липня 2018 року до Апеляційного суду Миколаївської області надійшла заява Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу про роз`яснення рішення суду від 04 жовтня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Заява обґрунтована тим, що рішення апеляційного суду в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу станом на липень 2018 року не виконано. Враховуючи викладене, відповідач просив роз`яснити рішення в частині порядку стягнення з Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 42547,06 грн., а саме - з якої суми повинні сплачуватись податки та обов`язкові збори. Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу про роз`яснення судового рішення не підлягає задоволенню із таких підстав. Відповідно до частини першої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця, суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили не змінюючи змісту судового рішення. Зі змісту зазначеної статті вбачається, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Таким чином, приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. З врахуванням роз`яснень, що викладені у пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Суд може відмовити у роз`ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю, або у випадку, коли судове рішення не підлягає роз`ясненню. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення. Доводи заявника про незрозумілість судового рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є необґрунтованими, оскільки в резолютивній частині рішення від 04 жовтня 2017 року апеляційним судом зазначено про стягнення - 42547,06 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також, що ця сума зазначена без утримання податків та інших обов`язкових платежів. Тобто мотивувальна та резолютивна частини рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 04 жовтня 2017 року, яку просить роз`яснити Миколаївський професійний ліцей торгівлі та ресторанного сервісу, містять чіткі і зрозумілі висновки щодо обставин справи та встановлених правовідносин, зокрема щодо утримання податків та обов`язкових платежів зі стягнутої суми середнього заробітку. Вказане рішення не допускає кілька варіантів тлумачення, у ньому викладені мотиви, наведено правовий висновок, який не є незрозумілим, а тому не підлягає роз`ясненню в порядку ст. 271 ЦПК України. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісупро роз`яснення рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 04 жовтня 2017 року. Керуючись ст. 271 ЦПК України, колегія суддів у х в а л и л а : Відмовити у задоволенні заяви Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісупро роз`яснення рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 04 жовтня 2017 року. Ухвала набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий Т.М. Базовкіна Судді: Т.Б. Кушнірова Ж.М. Яворська ________________________________________ Повний текст ухвали складений 12 травня 2020 року