Постанова 4851 № 480/2893/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2020 р.Справа № 480/2893/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Чалого І.С. , Перцової Т.С. , за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 року (суддя Кравченко Є.Д.; м. Суми) по справі № 480/2893/19 за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області, Державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Ващенка Володимира Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Ващенко Володимира Олександровича (далі також - відповідач 1), в якому просила суд: скасувати постанову державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Ващенка Володимира Олександровича від 03.04.2019 № 54469184 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у сумі 77 276,25 грн. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2019 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду з урахуванням особливостей, передбачених ст. 287 КАС України, та залучено Ковпаківський відділ державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області (далі також - відповідач 2) до участі у справі у якості співвідповідача. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Ващенка Володимира Олександровича від 03.04.2019 № 54469184 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у сумі 77 276,25 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області (40021, м. Суми вул. Гамалія, 31 А, ідентифікаційний код 40211121) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Ковпаківським відділом державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у кожному виконавчому провадженні і з кожного боржника, незважаючи на те, на виконання скількох рішень суду видано виконавчі документи. Зазначає, що у ч. 5 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" наведено виключний перелік підстав, за яких виконавчий збір не стягується та вважає, що державним виконавцем правомірно винесено спірну постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягала примусовому стягненню з позивача, у відповідності до положень ч. 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на час винесення спірної постанови. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов`язковою, колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 10 жовтня 2016 року в цивільній справі № 591/5596/15-ц, зміненим рішенням Апеляційного суду Сумської області від 12.12.2016, стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 014/0999/8172269 від 12 квітня 2007 року в розмірі 35020,23 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку 20 серпня 2015 року еквівалентно 772762,45 грн., яка складається з 33174,97 доларів - заборгованості за тілом кредиту, 1845,36 доларів - заборгованості зі сплати відсотків та пені у розмірі 19439,20 грн. (а.с. 21-23, 24-29). На виконання вищевказаного рішення суду 21.12.2016 Зарічним районним судом м. Суми видано виконавчий лист № 592/5596/15 (а.с. 93-94). 08.08.2017 державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 54469184 з примусового виконання виконавчого листа № 592/5596/15, виданого 21.12.2016 Зарічним районним судом м. Суми про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" боргу у сумі 772762, 45 грн. (а.с. 69). Крім того, 04.08.2017 постановами державних виконавців були відкриті виконавчі провадження стосовно основного боржника ОСОБА_2 (ВП № 54444510) (а.с. 153) та двох інших солідарних боржників: ОСОБА_3 (ВП № 54444339) (а.с. 160), ОСОБА_4 (ВП № 54444302 ) (а.с. 166), в яких стягувалась одна й та ж сума - 772762,45 грн. 26.12.2017 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №014/0999/81/72269/81-1/28681 до кредитного договору № 014/0999/81/72269 від 12.04.2007 про зміну валюти зобов`язань по кредиту (а.с. 31-33). Крім того, між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 26.12.2017 було укладено Договір про припинення зобов`язань за кредитним договором № 014/0999/81/72269 від 12.04.2007, відповідно до умов якого з 26.12.2017 боргові зобов`язання ОСОБА_2 на суму 137965,38 грн. було припинено внаслідок звільнення кредитором позичальника від їх сплати (а.с. 35-36, 40-41). Також, судом встановлено, що ОСОБА_2 фактично сплатив безпосередньо на рахунок ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 230000,00 гривень (а.с. 42), а стосовно решти суми боргу відбулося часткове прощення боргу вищевказаним банком. 03.03.2019 державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 54444510 стосовно основного боржника ОСОБА_2 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 155). 26.03.2019 на запит державного виконавця від 07.02.2019 № 8449 по виконавчому провадженню № 54469184 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області надійшов лист Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" № 114/5-148555 (а.с. 70), яким повідомлено, що 27.12.2017 АТ "Райффайзен Банк Аваль" було направлено заяву про припинення виконавчого провадження вих. №114/5-109967. 28.12.2017 рекомендований лист з зазначеною заявою було вручено за довіреністю представнику Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області. Враховуючи вищевикладене, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" просить виконати вимоги, зазначені у заяві про припинення виконавчого провадження вих. №114/5-109967 від 27.12.2018. До вказаного листа додано копію заяви про припинення виконавчого провадження вих. №114/5-109967 від 27.12.2017, в якій ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" зазначало, що в провадженні Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області перебуває виконавче провадження № 54469184 з примусового виконання виконавчого листа № 592/5596/15, виданого 21.12.2016 Зарічним районним судом м. Суми про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" боргу у сумі 772762, 45 грн., а також просило повернути стягувачу виконавчий документ № 591/5596/15 від 21.12.2016, повернути стягувачу невикористані суми внесеного авансового внеску, надати стягувачу звіт про використання авансового внеску, винести постанову про припинення виконавчого провадження та повернення стягувачу авансового внеску (т. 1 а.с. 77). 03.04.2019 державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Ващенко В.О. прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженню № 54469184 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (т. 1 а.с. 90). Також, 03.04.2019 державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Ващенко В.О. прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 54469184, якою з ОСОБА_1 стягнуто виконавчий збір у розмірі 77276,25 грн. (т. 1 а.с. 84). Крім того, судом встановлено, що по виконавчим провадженням стосовно ОСОБА_2 (ВП № 54444510) (а.с. 153), ОСОБА_3 (ВП № 54444339 ) (а.с. 160), ОСОБА_4 (ВП № 54444302 ) державними виконавцями, також, приймались постанови про стягнення виконавчого збору на суму 77276,25 грн. по кожному боржнику (т. 1 а.с. 157, 164, 172). Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 по справі № 480/4283/18, яке набрало законної сили, скасовано постанову старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції в Сумській області Новікової Х. М. від 03.03.2018 ВП №54444510 про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору в розмірі 77276,25 грн. (т. 1 а.с. 43-45). Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем -1 не було враховано, що виконавчий збір був частково стягнутий із солідарних боржників ОСОБА_3 та прийнято постанову, якою стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у сумі 77 276,25 грн., що створило ситуацію, за якої виконавчий збір відносно одного й того самого боргу стягується декілька разів. Оскільки із солідарних боржників фактично здійснюється стягнення подвійної суми виконавчого збору за одним і тим же боргом, за одним і тим же рішенням суду та за однією й тією ж сумою, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова від 03 квітня 2019 року № 54469184 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в розмірі 77 276,25 грн. не відповідає встановленим у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності, розсудливості та пропорційності, а тому підлягає скасуванню. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1404-VІІІ), статтею 1 якого передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до ч.1 ст.18 Закону № 1404-VІІІ, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. На момент винесення оскарженої постанови про стягнення виконавчого збору від 03.04.2019 № 54469184 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII діяла в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом України від 03.07.2018 N 2475-VIII. Відповідно до ч. 1-4 ст. 27 Закону N 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Згідно із ч. 5 ст. 27 Закону N 1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом. Частиною 3 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що в разі припинення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня припинення виконавчого провадження (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. В той же час, відповідно до статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, Відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором. Згідно із статтею 544 Цивільного кодексу України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов`язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці. Слід зазначити, що питання стягнення виконавчого збору із солідарних боржників не врегульовано в законодавчому порядку. Однак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виконавчий збір відносно одного й того самого боргу може стягуватися лише один раз, тобто розмір виконавчого збору не може становити більше 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, у тому числі у випадку солідарного стягнення заборгованості, відповідно до виконавчого документа. Як встановлено судом, виконавчий збір був частково стягнутий із солідарних боржників ОСОБА_3 , що підтверджується постановою про стягнення виконавчого збору від 09.01.2018 у виконавчому провадженні № 54444339 (а.с. 164), платіжними дорученнями від 08.11.2017 № 7183, від 15.03.2018 № 2094, від 15.01.2018 № 364, від 12.12.2017 № 8931, списками виконавчого збору від 08.11.2017 № 40, від 15.03.2018 № 34, від 15.01.2018 № 40 від 12.12.2017 № 56 (а.с. 194, 203-209), а також ОСОБА_4 , що підтверджується платіжним дорученням від 15.03.2018 № 2094, списком виконавчого збору від 15.03.2018 № 34 (а.с. 203, 204). Однак, відповідачем-1 не було враховано вищевказані обставини та прийнято постанову, якою стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у сумі 77 276,25 грн., що створило ситуацію, за якої виконавчий збір відносно одного й того самого боргу стягується декілька разів. Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що постанова від 03 квітня 2019 року № 54469184 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 77 276,25 грн. не відповідає встановленим у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності, розсудливості та пропорційності, а тому підлягає скасуванню. У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 року по справі № 480/2893/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Відповідно до ч. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, cтрок, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий Т.С. Перцова