Постанова 4803 № 186/119/20
від 05.05.2020 ·ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/516/20 Справа № 186/119/20 Суддя у 1-й інстанції - Янжула С. А. Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 травня 2020 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Кононенко О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 його апеляційну скаргу на постанову судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого директором ПП "Інтерстильсервіс", проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік. При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 25 січня 2020 року о 11 год. 50 хв. о вул. Молодіжна, 3, м.Першотравенська Дніпропетровської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом "BMW 52оі д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагували на світло, порушена координація рухів), на вимогу працівників поліції, в присутності двох свідків, відмовився від проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.5 ПДР України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, закрити провадження за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КК України. Свої вимоги мотивує тим, що рішення суду є незаконним та не обґрунтованим, оскільки працівники патрульної поліції порушили вимоги ст. 266 КУпАП, а саме порядок огляду водіїв на стан сп`яніння встановлений законом порядку, а також зазначив, що він не був відсторонили від керування транспортним засобом, а тому вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з чим погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 25.01.2020 року серії БД № 251328, де викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП з якого слідує, що останній відмовився від проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, а також відмовився від письмових пояснень; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зазначили, що в їх присутності водій ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку; поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , що були допитані в суді першої інстанції, які підтвердили той факт, що водій ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку; актом Першотравенської ЦМЛ про те, що в приймальному відділенні працівниками поліції був доставлений водій ОСОБА_1 , який відмовився від проходження медичного огляду в присутності свідків; відеозаписом наданим працівниками поліції де видно, що на приймальному відділенні Першотравенської ЦМЛ ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків від проходження огляду у встановленому законом порядку, що не заперечується і самим ОСОБА_1 . Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів і викладених обставин в поясненнях свідків, по справі не має. Судом першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року). Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 визнаються судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного. Доводи ОСОБА_1 з приводу допущених порушень вимог Інструкції про порядок проходження огляду на стан сп`яніння є безпідставними і необґрунтованими, оскільки доведено, що в медичному закладі ОСОБА_1 в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відмовився пройти огляд на стан наркотичного спяніння, що підтверджується сукупністю доказів досліджених судом першої інстанції, які є в матеріалах справи і які свідчать про винуватість останнього, у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Таким чином, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо правильної кваліфікації і доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді при її апеляційному перегляді не встановлено. Таким чином, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду О.М. Кононенко