Постанова 4823 № 750/914/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 06 травня 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/914/20 Головуючий у першій інстанції - Супрун О. П. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/660/20 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді: Іванової Г.П., суддів: Бечка Є.М., Євстафіїва О.К., секретар: Кривопиша Я.О., учасники справи: заявник (боржник) - ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович, стягувач - ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова у складі судді Супруна О.П. від 03 березня 2020 року (повний текст ухвали складений 03 березня 2020 року) у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича, У С Т А Н О В И В: В січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича, в якій просила скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича від 26.11.2019 у виконавчому провадженні №60416494 про опис та арешт майна (коштів). Вимоги скарги ОСОБА_1 були обґрунтовані тим, що 28 січня 2020 року вона особисто отримала від приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О.П. постанови про відкриття виконавчого провадження, про накладення арешту, про стягнення винагороди тощо, та про опис та арешт майна (коштів) боржника від 26.11.2019, винесені у зв`язку з невиконанням у наданий приватним виконавцем строк рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 липня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договорами позики від 16.02.2017 та від 14.04.2017 в загальній сумі 172865 грн 13 коп. Зазначала, що адреси реєстрації та проживання не змінювала, проте жодної з вказаних вище постанов приватного виконавця їй не було надіслано, як того вимагають норми Закону України "Про виконавче провадження". Оскаржувана постанова була нею отримана 28.01.2020 особисто від приватного виконавця при випадковій зустрічі з ним в с. Новий Білоус . Вважає, що постанова приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О.П. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 26.11.2019 не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки приватний виконавець не пересвідчився в отриманні заявником постанови про відкриття виконавчого провадження, а остання не могла дотриматися встановленого приватним виконавцем строку для добровільного виконання рішення суду, адже не знала про даний строк. Також, заявник зазначала, що в оскаржуваній постанові приватного виконавця від 26.11.2019 відсутні обов`язкові реквізити, а саме: не зазначено кількості кімнат, матеріалів стін, поверху, на якому розміщена квартира, відсутні відомості про підсобні приміщення, у зв`язку з чим, просила її скасувати. Оскаржуваною ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 березня 2020 року в задоволенні скарги відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 березня 2020 року та постановити нову ухвалу, якою скаргу задовольнити повністю. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до того, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального права при невірному тлумаченні судом закону, який підлягає застосуванню при розгляді таких правовідносин. ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що у будь-якому випадку, початку проведення виконавчих дій має передувати належне повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження. Їй не було відомо про наявність судового процесу щодо неї, видачу виконавчого листа і початок здійснення примусового виконання рішення суду. Судом першої інстанції помилково зазначено, що винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) жодним чином не пов`язується з отриманням боржником постанови про відкриття виконавчого провадження. Сторонами не заперечувався той факт, що матеріали виконавчого провадження, в тому числі й копію постанови про відкриття, було отримано 28.01.2020. Також ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції жодним чином не навів мотивів відповідності оскаржуваної постанови вимогам закону, а лише зазначив, що в силу ст. 447 ЦПК України відсутність відомостей не тягне за собою визнання постанови неправомірною, без будь-якого на те нормативно-правового обґрунтування. В порядку ст.360 ЦПК України відзиви на апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано представником стягувача ОСОБА_2 адвокатом Кушнеренком Є.Ю. та представником приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича адвокатом Коверзневим Д . В . У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 представник стягувача ОСОБА_2 адвокат Кушнеренко Є.Ю. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі та стягнути з боржника на користь стягувача всі понесені судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу - 5000 грн. Зазначає, що судом першої інстанції було встановлено та доведено належними доказами факт направлення приватним виконавцем боржнику листом постанови про відкриття провадження ВП №60416494, а також оскаржуваної постанови за адресою проживання боржника. Також Кушнеренко Є.Ю. вважає вірною позицію суду першої інстанції про те, що не зазначення виконавцем в оскаржуваній постанові певних відомостей, на які посилається ОСОБА_1 , не тягне за собою безумовне визнання цієї постанови неправомірною, оскільки заявником жодним чином не обґрунтовано, яким чином відсутність такої інформації порушує її права та свободи, що в силу ст. 447 ЦПК України є обов`язковою умовою звернення до суду зі скаргою. Вважає, що приватним виконавцем було максимально дотримано вимоги закону щодо опису майна. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 представник приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича адвокат Коверзнев Д.В. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі. Зазначає, що суд першої інстанції вірно застосував та тлумачив закон, який підлягав застосуванню до спірних правовідносин. Саме ОСОБА_1 повинна була обґрунтувати, які саме права чи свободи її порушено, в чому полягає це порушення та наявний причинно-наслідковий зв`язок між діями приватного виконавця та порушенням прав сторони виконавчого провадження. Але такої аргументації наведено не було. Оскаржуване рішення є обґрунтованим у розумінні ст. 263 ЦПК України, оскільки суд надав оцінку тим фактам, які були представлені у скарзі на дії приватного виконавця. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін, зважаючи на таке. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. По справі вставлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 липня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 16.02.2017 в сумі 98000 грн, інфляційні в сумі 18914 грн і 3% річних в сумі 5292 грн, а також заборгованість за договором позики від 14.04.2017 в сумі 40500 грн, інфляційні в сумі 6520 грн 50 коп., 3% річних в сумі 1927 грн 36 коп. та 1711 грн 27 коп. у відшкодування сплаченої суми судового збору, а всього 172865 грн 13 коп. На виконання цього рішення суду 22 жовтня 2019 року Деснянським районним судом м. Чернігова видано виконавчий лист. 24.10.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, накладення арешту, стягнення винагороди тощо, та про опис та арешт майна (коштів) боржника від 26.11.2019, у зв`язку з невиконанням заявником, у наданий приватним виконавцем строк, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 липня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договорами позики від 16.02.2017 та від 14.04.2017 в загальній сумі 172 865 грн 13 коп. Факт направлення приватним виконавцем рекомендованим листом постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60416494 від 24.10.2019, а також оскаржуваної постанови, підтверджується матеріалами справи (а.с.13). Обґрунтовуючи скаргу, ОСОБА_1 зазначала, що жодної із вказаних вище постанов приватного виконавця їй не було надіслано, як того вимагають норми Закону України "Про виконавче провадження", оскаржувана постанова була нею отримана 28.01.2020 особисто від приватного виконавця при випадковій зустрічі з ним в с. Новий Білоус . ОСОБА_1 також вказувала, що постанова приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О.П. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 26.11.2019 не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки приватний виконавець не пересвідчився в отриманні нею постанови про відкриття виконавчого провадження, а вона не могла дотриматися встановленого приватним виконавцем строку для добровільного виконання рішення суду, адже не знала про такий строк. Крім того, в оскаржуваній постанові приватного виконавця від 26.11.2019 відсутні обов`язкові реквізити, а саме: не зазначено кількості кімнат, матеріалів стін, поверху, на якому розміщена квартира, а також відсутні відомості про підсобні приміщення. Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення було прийняте відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця і право заявника не було порушено, а тому скарга задоволенню не підлягає. В обґрунтування такого висновку суд першої інстанції зазначив, що винесення виконавцем постанови про опис та арешт майна (коштів) жодним чином не пов`язується з отриманням боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому відсутні підстави вважати оскаржувану постанову неправомірною лише у зв`язку з відсутністю у виконавця достовірної інформації про вручення боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження. Не зазначення виконавцем в оскаржуваній постанові відомостей щодо призначення кімнат, матеріалів стін, поверху, на якому розміщена квартира, про підсобні приміщення не тягне за собою безумовне визнання її неправомірною, оскільки заявником жодним чином не обґрунтовано, яким чином відсутність такої інформації порушує її права та свободи, що в силу ст. 447 ЦПК України є обов`язковою умовою звернення до суду зі скаргою. Також неспроможними визнав суд і доводи заявника про те, що виконавцем не взято до уваги факт реєстрації в арештованій квартирі неповнолітніх дітей, оскільки Законом України "Про виконавче провадження" такий обов`язок виконавця не визначений та не встановлено обмежень щодо накладення арешту на майно боржника, якщо в ньому зареєстрована неповнолітня дитина. З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду зважаючи на таке. Згідно з положеннями ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувану та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Приватним виконавцем Палігіним О.П. зазначені вимоги закону були дотримані. Факт направлення приватним виконавцем рекомендованим листом постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60416494 від 24.10.2019 підтверджується матеріалами справи (а.с.13). Згідно з частинами першою-п`ятою статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження. За змістом ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника як засіб забезпечення реального виконання рішення, накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника, яка виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Отже, винесення виконавцем постанови про опис та арешт майна (коштів) жодним чином не пов`язується з отриманням боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, як помилково вважає ОСОБА_1 . Також апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що не зазначення виконавцем в оскаржуваній постанові відомостей щодо призначення кімнат, матеріалів стін, поверху, на якому розміщена квартира, про підсобні приміщення не тягне за собою безумовне визнання цієї постанови неправомірною, оскільки заявником жодним чином не обґрунтовано, яким чином відсутність такої інформації порушує її права та свободи, що в силу ст. 447 ЦПК України є обов`язковою умовою звернення до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність виконавця. Оскільки доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 березня 2020 року - без змін. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 представник стягувача ОСОБА_2 адвокат Кушнеренко Є.Ю. просив стягнути з боржника на користь витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 5000 грн. Відповідно до положень ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Докази понесених витрат на правову допомогу адвоката (Договір №44 про надання правової допомоги, укладений 06.04.2020 між адвокатом Кушнеренком Є. Ю. та ОСОБА_2 , Акт виконаних робіт від 06.04.2020 за договором про надання правової допомоги від 06.04.2020, квитанцію до прибуткового касового ордера №44 від 06.04.2020 про сплату ОСОБА_2 5000 грн. в якості оплати юридичних послуг, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер адвоката) були додані адвокатом Кушнеренком Є.Ю. до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 (а.с.93-97). Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, від заявниці ОСОБА_1 не надходило, тому підстав зменшення заявленої до стягнення суми витрат на правову допомогу апеляційний суд не вбачає. У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , з врахуванням приписів пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України, витрати ОСОБА_2 , пов`язані з правовою допомогою адвоката в суді апеляційної інстанції, належить покласти на заявницю ОСОБА_1 . Керуючись статтями 137, 141, 367, 368, 374 п.1 ч.1, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 березня 2020 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5000 (п`ять тисяч) грн. в рахунок відшкодування понесених витрат на правову допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів, що обчислюються з дати, наступної після дня закінчення карантину, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами). Повна постанова складена 08.05.2020. Головуючий: Судді: