Постанова 4801 № 127/1876/20

Справа № 127/1876/20 Провадження № 33/801/257/2020 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковбаса Ю. П. Доповідач: Копаничук С. Г. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 травня 2020 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Копаничук С.Г., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Огородника Володимира Васильовича на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 11.03.2020 року, якою визнано винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - в с т а н о в и в : Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №1370425, 12.01.2020 року о 10 год. 00 хв., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMW 320», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , в м. Вінниця, по вул. М. Шимка, 5, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, проводився за допомогою приладу «Драгер-6810» на місці зупинки в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та свідчить про алкогольне сп`яніння ОСОБА_1 . Результат позитивний - 1,11%0. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. в дохід держави, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. Вирішено питання судових витрат. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Огородник В.В., посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування та порушення норм КУпАП, просив постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити. Вказав, що в протоколі про адміністративне правопорушення працівниками поліції не зазначено ознак алкогольного сп`яніння, що не давало підстав поліцейському висловлювати вимогу до водія щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Крім того зазначив, що «Drager Alcotest 7510 », за допомогою якого здійснювався огляд, не внесений до Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах поліції для виявлення та фіксування порушень. Вказав, що пояснення свідків без їх допиту в судовому засіданні не є належними доказами вини ОСОБА_1 . Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до положення ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно з вимогами ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Суд першої інстанції встановив, що 12.01.2020 року о 10 год. 00 хв., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMW 320», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , в м. Вінниця, по вул. М. Шимка, 5, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, проводився за допомогою приладу «Драгер-6810» на місці зупинки в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що свідчить про алкогольне сп`яніння ОСОБА_1 . Результат позитивний - 1,11%0. Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд виходив з того, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 370425, рапортом інспектора поліції, результатами алкотестеру «Драгер», актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмовими поясненнями свідків, які наявні в матеріалах справи, карткою обліку адміністративного правопорушення та іншими матеріалами наявними в справі про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно дослідив та проаналізував наявні в матеріалах справи докази і надав їм належну правову оцінку та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням КУпАП з посиланням на відсутність в ньому зазначення ознак сп`яніння, суд вважає необґрунтованими, оскільки сам факт не зазначення повного переліку фактичних ознак алкогольного сп`яніння в протоколі, хоча і заслуговують на увагу, однак не є суттєвим для визнання цього протоколу неналежним доказом, оскільки в протоколі зазначені всі необхідні обставини вчинення адміністративного правопорушення, які в достатній мірі вказують на наявність інкримінованого складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП. Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , підписавши протокол, не заперечував факту керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, зокрема, з різким запахом з порожнини роту, почервонінням обличчя, тремтінням пальців рук, від надання пояснень відмовився, заперечення проти результатів огляду на стан сп`яніння з позитивною пробою 1,11% не висловлював. За таких обставин, вказані доводи апеляційної скарги в частині про неналежне оформлення протоколу є безпідставними і необґрунтованими, а протокол про адміністративне правопорушення таким, що відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що суд взяв до уваги пояснення свідків ,що згідно постанови Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 27.06.2019 року у справі № 560/751/17, не є належними доказами без їх допиту в судовому засіданні, не заслуговують на увагу, виходячи із наступного. При розгляді тієї справи суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується поясненнями свідків, а тому оскаржувана постанова суду є правомірною і підстави для її скасування відсутні. Скасовуючи вищевказані рішення Верховний суд у постанові дійсно зауважив, що пояснення свідків надані працівникам поліції не є належними доказами правомірності притягнення правопорушника до відповідальності ,оскільки вони в судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а тому їх покази не можуть бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, проте вказав ,що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення, повинен бути обгрунтованим на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів ,які підтверджують факт вчинення адмінправопорушення . Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Оскільки у тій справі суди виходили із того, що вина правопорушника підтверджувалась лише показами свідків, а у даній справі суд виходив із підтвердження вини ОСОБА_1 й іншими доказами ,які містять фактичні дані про вчинення ним правопорушення, зокрема, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, роздруківкою з технічного пристрою «Drager Alcotest 7510», рапортом працівника поліції, і обставини щодо доказів підтвердження вини у даній справі відрізняються від тих, про які йдеться у Постанові, доводи апеляційної скарги підлягають відхиленню. Також нормами КУпАП не врегульовано питання недопустимості письмових пояснень осіб, які долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення та не встановлено заборон щодо використання цих пояснень у доказуванні певних фактів чи обставин. Доводи апеляційної скарги про те, що технічний пристрій «Drager Alcotest 7510» не внесений до Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах поліції для виявлення та фіксування порушень, є безпідставними. Згідно з пунктами першим та третім розділу ІІ Інструкції передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Наказом «Про державну реєстрацію медичних виробів» Держлікслужби України від 29 грудня 2014 року № 1529 затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення. Під № 43 зазначеного переліку знаходяться газоаналізатори «Drager Alcotest». Інші доводи апеляційної скарги в цілому не спростовують факти керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку та вчинення ним адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП є доведеною допустимими та належними доводами, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження будь-якими фактичними даними під час апеляційного перегляду справи, не спростовують висновків суду, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм КУпАП, які б призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин, з урахуванням положень ст. 268, 294 КУпАП апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з чим постанову Вінницького міського суду від 11.03.2020 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст. ст. 251, 268, 294 КУпАП, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Огородника Володимира Васильовича - залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 11.03.2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя : С.Г. Копаничук