Постанова 4813 № 522/21921/18

Номер провадження: 22-ц/813/5194/20 Номер справи місцевого суду: 522/21921/18 Головуючий у першій інстанції Єршова Л. С. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28.04.2020 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П. за участю секретаря: Томашевської К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Єршової Л.С. 21 жовтня 2019 року у м. Одеса,- встановила: У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя (а.с. 4-5). Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 було залишено без розгляду (а.с. 107-108). В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (а.с. 134-135). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з наступних підстав. Згідно п.п. 1, 3 ч.1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи. Вирішуючи питання про залишення без розгляду позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач рухом своєї позовної заяви в суді не цікавилась, тричі не з`явилась в судове засідання без поважних причин, заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала. Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2018 р. адвокат Хлєбніков М.П. звернувся до суду в інтересах позивача ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про виділення у власність позивача Ѕ частини нерухомого майна квартири, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та виділення у власність відповідача Ѕ частини нерухомого майна квартири, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Єршової Л.С. від 22 січня 2019 року прийнято до розгляду цивільну справу за вказаним позовом ОСОБА_1 . Призначено підготовче судове засідання на 05 березня 2019 року. 05 березня 2019 року судове засідання, у яке з`явились представники позивача та відповідача, не відбулось у зв`язку із перебуванням судді ОСОБА_3 у нарадчій кімнаті. Справу відкладено на 16 травня 2019 року. 16 травня 2019 року судове засідання не відбулось у зв`язку із неявкою сторін. При цьому, з поштового конверту вбачається, що позивач ОСОБА_1 не була належним чином сповіщена про судове засідання на 16 травня 2019 року (а.с. 80). Справу відкладено на 02 липня 2019 року. 02 липня 2019 року представник ОСОБА_1 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із його участю у кримінальному провадженні у м. Києві. Однак, справу було відкладено на 26 вересня 2019 року у зв`язку із перебуванням судді ОСОБА_3 у нарадчій кімнаті. У зв`язку із відрядженням судді Єршової Л.С., 26 вересня 2019 року справу було відкладено на 14 листопада 2019 року. Як вбачається з матеріалів справи, 14 листопада 2019 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Хлєбніковим М.П. було подано до суду висновок судової автотоварознавчої експертизи, що є безумовним свідченням того, що представник позивача був присутній у суді першої інстанції у цей день, 14 листопада 2019 року. Однак, незважаючи на викладене, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 було залишено без розгляду. Колегія суддів вважає, що наявні у матеріалах справи докази не можуть свідчити про втрату позивачем інтересу до вирішення справи, а тому підстави залишення позову без розгляду є формальними, а обставини, через які позов залишено без розгляду, не відповідають процесуальному законодавству. Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. За змістом п. 3, 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення. Водночас у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективний, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain», «Beles and others v. the Czech Republic», «RTBF v. Belgium»). Також згідно рішення Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції). У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції. Отже, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду грунтувався на помилковому тлумаченні положень ст.ст.131,223, 257 ЦПК України, а тому колегія суддів доходить до висновку про необхідність скасування ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2019 року як такої, що винесена з порушенням норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів,- постановила: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2019 року скасувати. Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції. Повний текст судового рішення складений 07 травня 2020 року. Головуючий С.О. Погорєлова Судді А.П. Заїкін О.М. Таварткіладзе