Ухвала КАС ВС № 400/2089/19

УХВАЛА 06 травня 2020 року Київ справа №400/2089/19 адміністративне провадження №К/9901/11747/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Усенко Є.А., суддів: Хохуляка В.В., Гусака М.Б., розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2020 у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення, вимоги про сплату боргу, У С Т А Н О В И В : Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 позов задоволено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2020, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 в частині розподілу витрат на правничу допомогу скасовано, та ухвалено у цій частині нове рішення, яким стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн. В інший частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 залишено без змін. Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області) подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2020, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України). Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього кодексу розглядаються за правилами загального провадження) крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Про наявність виключних обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Головне управління ДПС у Миколаївській області у касаційній скарзі не зазначає. Такі обставини судовою колегією також не виявлені. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Суд першої інстанції не порушив норми частин другої, четвертої, пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України при визначенні виду провадження і розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження. Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2020. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Є.А. Усенко В.В. Хохуляк М.Б. Гусак , Судді Верховного Суду