Ухвала КЦС ВС № 463/975/18

Ухвала 06 травня 2020 року м. Київ справа № 463/975/18 провадження № 61-6057ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 04 жовтня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Винниківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення та визнання недійсним акта на право приватної власності на земельну ділянку, ВСТАНОВИВ: 23 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 04 жовтня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року. Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2020 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху для усунення виявлених недоліків до 11 травня 2020 року, але не більше десяти днів з дня отримання ухвали, зокрема надати уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішент та докази сплати судового збору. У 2020 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме квитанція про сплату судового збору у загальному розмірі 2 819,20 грн. Таким чином, недоліки касаційної скарги у частині сплати судового збору усунуто. Разом з тим, касаційне провадження не може бути відкрито, оскільки інший недолік касаційної скарги не усунуто. У поданій касаційній скарзі заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах), як на підставу касаційного оскарження судового рішення. В ухвалі Верховного Суду від 09 квітня 2020 року заявнику роз`яснено, що у постановах від 04 липня 2018 року у справі № 466/2599/16-ц (провадження № 61-2983св18), від 27 березня 2019 року у справі № 556/1999/16-ц (провадження № 61-18001св18) Верховний Суд уже викладав висновок щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, тому відсутні правові підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Однак, заявником не надано уточненої редакції касаційної скарги із зазначенням передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішень. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику. Оскільки у відведений судом строк недоліки касаційної скарги не усунуто, тому касаційна скарга підлягає поверненню заявнику. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України УХВАЛИВ : Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 04 жовтня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 24 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Винниківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення та визнання недійсним акта на право приватної власності на земельну ділянку вважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Ступак