Ухвала КЦС ВС № 450/1830/16-ц

Ухвала 29 квітня 2020 року м. Київ справа № 450/1830/16-ц провадження № 61-6812ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 20 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та ухвалених судових рішень У липні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 березня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Постановою Львівського апеляційного суду від 20 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 березня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля Honda Accord, 2005 року випуску, кузов НОМЕР_1 у розмірі 112 660 грн. У березні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 20 січня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати оскаржуване судове рішення і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 20 січня 2020 року на підставі пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв`язку з тим, що касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню. 13 березня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повторно подали до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 20 січня 2020 року. Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2020 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 20 січня 2020 року відмовлено, з підстав передбачених пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України. Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги У квітні 2020 року до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 20 січня 2020 року.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити з таких підстав. Пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення. З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалами Верховного суду від 11 березня 2020 року та 20 березня 2020 року було відмовлено у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 20 січня 2020 року. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Ураховуючи, що за наслідками вирішення питання про відкриття касаційного провадження, Верховним Судом двічі було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заявників на одне й те саме судове рішення, після чого вони втретє подали касаційну скаргу на те ж саме судове рішення, що свідчить про зловживання ними своїми процесуальними правами та відповідно до пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 44, пунктом 3 частини другої 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 20 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя,відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:Г. І. Усик І. Ю. Гулейков О. В. Ступак