LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4801134/845/18

від 06.05.2020 ·

Справа № 134/845/18 Провадження № 22-ц/801/705/2020 Категорія: 36 Головуючий у суді 1-ї інстанції Щерба Н. Л. Доповідач:Голота Л. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2020 рокуСправа № 134/845/18м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді - Голоти Л.О. (суддя-доповідач), суддів Рибчинського В.П., Денишенко Т.О., за участю секретаря судового засідання Богацької О. М., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» про визнання окремих пунктів договору про надання медичних послуг недійсними, стягнення коштів та відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» на рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 25 квітня 2019 року, ухвалене у складі судді Щерба Н. Л. в приміщенні суду в смт. Піщанка, - в с т а н о в и в : У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» (далі - ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка») про визнання окремих пунктів договору про надання медичних послуг недійсними, стягнення коштів та відшкодування шкоди. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» був укладений договір здоров`я МП 9507 про надання медичних послуг за програмою «Амбулаторний нагляд за вагітністю». Загальна вартість програми на час укладання договору складала 12500, 00 гривень. Зазначена сума була сплачена 11 січня 2015 року відповідно до п. 4.3 Договору. 13 травня 2015 року була укладена Додаткова угода, якою сторони досягли згоди достроково припинити дію договору та вважати договір здоров`я від 11 січня 2015 року розірваним з 13 травня 2015 року. Додатковою угодою до договору термін дії програми визначений в 10 календарних місяців від моменту підписання договору здоров`я до листопада 2015 року. Тому на час дострокового припинення дії договору послуги, що входять у вартість програми, були надані не в повному обсязі. При цьому вартість програми оплачена своєчасно та повністю. Листом ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» від 23 червня 2015 року повідомлено про те, що замовнику повертаються грошові кошти у розмірі, що становить різницю між вартістю комплексної медичної програми і вартістю отриманих послуг. Вартість отриманих послуг визначається у відповідності до прейскуранту цін, який діяв на дату розірвання даного договору. Пунктом 2 Додаткової угоди визначено, що підставою для повернення коштів є заява замовника, строк повернення коштів становить 5 робочих днів з моменту отримання заяви про повернення коштів виконавцем. Пунктом 2.11 договору визначено, що виконавець зобов`язаний повідомляти замовника про зміни в прейскуранті цін на медичні послуги, проте таких повідомлень не надходило. Листом медичного центру повідомлено причину відмови в задоволенні заяви замовника про повернення коштів - відсутність залишку коштів для їх повернення. У відповідності до розрахунку наданих послуг, надісланого листом від 04 лютого 2016 року, вартість наданих послуг на час розірвання договору складала 13458 гривень, що свідчить про зміни в прейскуранті цін виконавцями в односторонньому порядку без повідомлення замовника, що порушує права споживача ОСОБА_1 , оскільки відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець не повинен включати у договори зі споживачами умови, які є несправедливими; умови договору є несправедливими , якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Згідно частини третьої статті 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Проте п. 4.4 договору суперечить вказаній нормі, оскільки передбачає здійснення розрахунку на підставі вартості послуг, які діють на момент розірвання договору, оскільки за послуги надані у січні 2015 року виконавець розраховує отримати оплату за цінами, які діють станом на травень 2015 року. Крім того, у додатковій угоді до договору міститься тільки перелік послуг, а ціна послуг не розрахована на підставі суми цін кожної послуги, а при розрахунках за ненадані послуги виконавець із ціни пакету послуг відраховує ціну окремої послуги. Такий спосіб розрахунку є завідомо несправедливим відносно споживача та має на меті позбавлення споживача можливості отримати грошові кошти за ненаданні послуги. Цю мету переслідує і необґрунтоване утримання з вартості послуг адміністративних послуг Виконавця, оскільки у договорі відсутнє визначення адміністративних послуг, як і відсутнє обґрунтування утримання коштів на ці послуги. Адміністративні послуги виконавця не є предметом договору про надання медичних послуг. Умови договору, які є несправедливими для споживача, визнаються недійсними. А тому позивач вважає несправедливими та просить визнати недійсними п. 4.4 Договору в частині розрахунків за ненадані послуги, оскільки передбачений відповідачем спосіб розрахунків має на меті позбавлення споживача можливості отримання грошових коштів за ненаданні послуги, а також п. 8.6 Договору в частині порядку розрахунків та вимоги надання чеку або квитанції на підтвердження оплати послуг, оскільки зазначена вимога суперечить змісту договору, оскільки відповідно до п. 4.3 договору за комплексну програму здійснюється оплата в розмірі 100% вартості пакету послуг на день підписання договору. Крім того, відповідач має копії замовлень, які свідчать про надання оплаченої послуги. Також відмовою повернути грошові кошти за ненаданні, але оплачені медичні послуги, відповідач заподіяв позивачу матеріальну шкоду, яка з урахуванням 3 % річних від суми заборгованості та з урахуванням індексу інфляції становить 3027,33 гривень, оскільки позивачу надано лише 72 послуги, або 83,7 % від пакету послуг, передбаченого програмою, а тому сума повернення за 16,3 % ненаданих послуг становить 2307,50 гривень. Крім того, з урахуванням 1128 днів прострочення повернення коштів позивачем нараховано 3 % річних, що становить 188,90 гривень та інфляційні витрати в розмірі 800,93 гривень. Крім того, одночасно з матеріальною шкодою відповідач відмовою повернути грошові кошти за ненаданні медичні послуги завдав позивачеві під час вагітності перед пологами моральну шкоду, принизив гідність позивача, оскільки позивач перебуваючи в стані вагітності, не очікувала, що її довіра буде використана в такий спосіб, щоб не повернути їй грошові кошти. Договір про надання медичних послуг був стандартний для всіх споживачів (тобто внесення змін не допускалося). Позивач не читала його ретельно, тому що не сподівалася, недобросовісності відносно вагітних зі сторони клініки. Коли позивач отримала відмову від відповідача та почала ретельно читати договір та інші документи, то була у стресовому стані, оскільки не могла повірити, що вагітних можуть так використати. Позивач розраховувала на грошові кошти які відповідач повинен був їй повернути за ненадані послуги та витратити їх на послуги пов`язані з народженням дитини та з переїздом. Відмова відповідача у поверненні грошових коштів викликала у позивача негативні емоції, що в її стані не було сприятливим. У зв`язку із тим, що відповідач відмовлявся надавати аргументовані відповіді позивачеві, позивач змушена була писати звернення, витрачати час, який могла присвятити дитині, на отримання відповіді по суті на свої звернення. Відписки відповідача замість надання відповідей по суті пригнічували позивача та додавали негативних емоцій, а також зневірили позивача у приватних медичних закладах України. Відповідач викликав у позивача глибоке переконання, що клієнти приватних клінік розглядаються виключно під кутом отримання грошового прибутку, а тому моральну шкоду позивач оцінює в сумі 50 % від вартості договору, тобто 6 250 гривень. Виходячи з наведеного, ОСОБА_1 просила суд : - визнати недійсними у зв`язку з їх несправедливістю п. 4.4. Договору здоров`я від 11 січня 2015 року МП 9507 в частині розрахунків за неотриманні послуги та п. 8.6 зазначеного договору в частині порядку розрахунків та вимоги надання чеку або квитанції на підтвердження оплати послуг, - зобов`язати відповідача повернути на користь позивача грошові кошти за ненаданні послуги з урахуванням 3 % річних та індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 3027 гривень 33 копійки, - зобов`язати відповідача відшкодувати моральну шкоду, заподіяну позивачеві внаслідок безпідставного неповернення грошових коштів та застосування до нього несправедливих умов договору в сумі 6250 гривень. Рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 25 квітня 2019 року позов задоволено частково. Визнано недійсними у зв`язку з їх несправедливістю п.4.4. Договору здоров`я від 11 січня 2015 року МП 9507 в частині розрахунків за неотриманні послуги та п. 8.6 зазначеного договору в частині порядку розрахунків та вимоги надання чеку або квитанції на підтвердження оплати послуг. Зобов`язано відповідача ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» повернути на користь позивача ОСОБА_1 грошові кошти за ненаданні послуги з урахуванням 3 % річних та індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 3027 грн 33 коп. Зобов`язано ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» відшкодувати моральну шкоду, заподіяну позивачеві внаслідок безпідставного неповернення грошових коштів та застосування до нього несправедливих умов договору в сумі 3500 грн. Стягнуто з ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» на користь держави судовий збір в розмірі 1921 грн. Не погоджуючись із рішення суду першої інстанції, ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених в рішенні, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Основними доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції безпідставно не застосовано у справі строк позовної давності, оскільки позивачем порушено трирічний строк позовної давності, так як початок перебігу позовної давності слід відраховувати з 11 січня 2015 року дати підписання договору між сторонами. Тому позовна давність у цьому випадку сплинула 11 січня 2018 року. Пунктом 4.4 договору передбачено, що у разі обрання Замовником комплексної медичної програми і внесення повної її вартості, а в подальшому відмови від обраної програми з причин, що унеможливлюють подальше отримання медичних послуг (наприклад: зміна місця проживання, крім переїзду до м. Донецьк), Замовнику повертаються грошові кошти у розмірі, що становить різницю між вартістю комплексної медичної програми і вартістю отриманих послуг. Вартість отриманих послуг визначається у відповідності до Прейскуранту цін, який діяв на дату розірвання даного Договору без урахування знижок та за вирахуванням адміністративних витрат у розмірі 10% (десяти відсотків) від вартості комплексної медичної програми, зазначеної у додатку до даного Договору. Позивач мала змогу обирати стосовно укладання договору на надання окремих медичних послуг згідно Прейскуранту цін, який діє на дату надання послуг або відповідно до спеціальних комплексних програм. Тобто, фактом укладання договору, позивач свідомо обрала оптимальний та більш економічно вигідний вид договору про надання медичних послуг. Згідно з пунктом 3.6 договору факт підписання даного договору замовником свідчить про ознайомлення і погодження замовника з діючим Прейскурантом цін та вартістю відповідної програми. У пункті 3 додаткової угоди до договору від 13 травня 2015 року передбачено, що фактом підписання даної додаткової угоди сторони підтверджують відсутність взаємних претензій. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. У судове засідання сторони не з`явились, про день та час розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином. Апелянтом подана заява про розгляд справи у відсутність їх представника. Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного. За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України. У справі встановлено наступні обставини. 11 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» було укладено договір здоров`я № МП 9507 (а.с.7-10). Відповідно п. 1.1 даного договору замовник доручає і оплачує, а виконавець зобов`язується надавати медичні послуги замовнику, в обсязі і на умовах, передбачених спеціальними програмами, викладеними в додатку до даного договору. Згідно п. 1.2 договору Виконавець надає вищевказані послуги протягом строку дії даного Договору та/або у відповідності до умов, викладених у відповідній комплексній медичній програмі, яка викладена у додатку до даного Договору. В пункті 4.1 договору передбачено, що вартість наданих послуг розраховується відповідно до Прейскуранту цін, який діяв на дату надання послуг. Вартість конкретних комплексних медичних програм вказується Сторонами в додатку до даного Договору. Згідно додаткової угоди до договору здоров`я № МП 9507 від 11 січня 2015 року, медичні послуги мали надавати позивачу за програмою «Амбулаторний нагляд за вагітністю» (лікар акушер - гінеколог) та дана додаткова угода містить перелік послуг, що входять у вартість програми. Термін дії даної програми становив 10 календарних місяців від моменту підписання договору здоров`я до 19 листопада 2015 року, а загальна вартість програми складала 12500 гривень. Відповідно до п. 6 додаткової угоди перелік послуг, що входять у програму є незмінним. Відповідно до п. 4.3 розрахунки за обрану комплексну програму проводяться шляхом внесення 100% вартості програми в касу Виконавця або шляхом перерахування грошових коштів через банківські установи на розрахунковий рахунок Виконавця, вказаний в даному Договорі, в день укладення даного Договору. Порядок здійснення оплати зазначається у відповідній комплексній медичній програмі, яка є невід`ємною частиною даного Договору. Згідно положень п. 4.4. договору у разі обрання Замовником комплексної медичної програми і внесення повної її вартості, а в подальшому відмови від обраної програми з причин, що унеможливлюють подальше отримання медичних послуг (наприклад: зміна місця проживання, крім переїзду до м. Донецьк), Замовнику повертаються грошові кошти у розмірі, що становить різницю між вартістю комплексної медичної програми і вартістю отриманих послуг. Вартість отриманих послуг визначається Сторонами на підставі наданих та підписаних обома Сторонами Замовлень у відповідності до Прейскуранту цін, який діяв на дату розірвання даного Договору без урахування знижок та за вирахуванням адміністративних витрат у розмірі 10% (десяти відсотків) від вартості комплексної медичної програми, зазначеної у додатку до даного Договору. Згідно п. 5.1 Договору по факту надання медичних послуг Виконавець надає Замовнику акт здачі-приймання робіт. У разі обрання Замовником комплексної програми акт виконаних робіт надається Виконавцем за фактом повного виконання комплексної програми. Акт здачі-приймання медичних послуг, наданих у відповідності до Прейскуранту цін Виконавця, повинен містити такі реквізити: найменування Сторін; ПІБ Замовника, діагноз; найменування і перелік робіт (послуг), виконаних Виконавцем; вартість виконаних робіт (послуг) згідно Прейскуранту цін, який діяв на момент надання послуг з урахуванням умов даного Договору. Вказаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за № 11/01/15/8373 був складений сторонами 11 січня 2015 року (а.с.11). Відповідно до п. 8.1 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. В п. 8.2 договору зазначено, що внесення змін до Договору або його розірвання можливі тільки шляхом укладення додаткової угоди до даного Договору, яка повинна бути підписана уповноваженими представниками Сторін та зі сторони Виконавця скріплена печаткою. Відповідно до п. 8.6 договору при розірванні Договору з ініціативи Замовника у випадках, передбачених п. 4.4., проводиться повернення коштів, внесених Замовником до каси Виконавця або перерахованих на банківський рахунок Виконавця (передоплата). Сума коштів, що підлягають поверненню, розраховується у порядку, передбаченому п. 4.4. даного Договору. Підставою для повернення коштів є письмова заява Замовника, в якій Замовник повинен вказати свої паспортні дані та обов`язково додати до вказаної заяви чек (при внесенні коштів до каси Виконавця або розрахунку кредитною карткою через термінал) або квитанцію (при перерахуванні коштів через банківські установи на банківський рахунок Виконавця). Строк повернення коштів становить 5 (п`ять) робочих днів з моменту отримання Виконавцем заяви про повернення коштів. 13 травня 2015 року сторони підписали додаткову угоду до договору здоров`я № МП 9507 від 11 січня 2015 року (а.с.12), відповідно до п. 1 якої сторони досягли згоди достроково припинити його дію та вважати договір здоров`я № МП 9507 від 11 січня 2015 року розірваним з 13 травня 2015 року. Відповідно до п. 2 вказаної додаткової угоди від 13 травня 2015 року сторони домовились, що розрахунок суми коштів, які підлягають поверненню здійснюється у відповідності до положень п. 4.4. Договору здоров`я від 11 січня 2015 року. Підставою для повернення коштів є заява в якій замовник повинен вказати свої паспортні дані та обов`язково повинен додати до заяви чек (при внесенні коштів до каси Виконавця або розрахунку кредитною карткою через термінал) або квитанцію (при перерахуванні коштів через банківські установи на банківський рахунок Виконавця). Строк повернення коштів становить 5 (п`ять) робочих днів з моменту отримання заяви про повернення коштів Виконавцем. Відповідно до листа ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» від 23 червня 2015 року № 23/06/15 наданого у відповідь на звернення ОСОБА_1 щодо розірвання договору та повернення коштів, вбачається, що з посилання на п. 8.6 договору згідно якого при розірванні Договору з ініціативи Замовника у випадках, передбачених п. 4.4., проводиться повернення коштів, внесених Замовником до каси Виконавця або перерахованих на банківський рахунок Виконавця (передоплата), п. 4.4 договору, в якому значено, що у разі обрання Замовником комплексної медичної програми і внесення повної її вартості, а в подальшому відмови від обраної програми з причин, що унеможливлюють подальше отримання медичних послуг (наприклад: зміна місця проживання, крім переїзду до м. Донецьк), Замовнику повертаються грошові кошти у розмірі, що становить різницю між вартістю комплексної медичної програми і вартістю отриманих послуг. Вартість отриманих послуг визначається у відповідності до Прейскуранту цін, який діяв на дату розірвання даного Договору без урахування знижок та за вирахуванням адміністративних витрат у розмірі 10% (десяти відсотків) від вартості комплексної медичної програми, зазначеної у додатку до даного Договору, відповідач зазначає, що після дострокового розірвання договору та проведенням перерахунку коштів, встановлено відсутність залишку коштів для їх повернення (а.с.15). Відповідно до листа ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» від 04 лютого 2016 року № 04/02/16 наданого у відповідь на повторну заяву ОСОБА_1 щодо розірвання договору та повернення коштів від 08 січня 2019 року, додатково зазначено, що вартість послуг Виконавця (аналогічних фактичного отриманим та придбаним за Програмою) при розрахунку в загальному порядку згідно прейскуранту і поза програмою, була б значно більшою від тих, що реалізуються (надаються) Закладом саме за комплексними програмними продуктами. Програма « Амбулаторний нагляд за вагітністю » передбачає і містить також ряд інших опцій і сервісів (послуг), які не відносяться до медичних (закріплення особистого лікаря, персонального менеджера, пріоритет при записі на обстеження, можливість направлення результатів обстежень засобами електронної пошти ті ін.). Діючий та затверджений у встановленому порядку Прейскурант цін Виконавця відповідно до Ліцензійних вимог розміщений Товариством у доступному для споживачів місці за місцем провадження діяльності у паперовому вигляді. Додатково, актуальний Прейскурант цін Закладу є оприлюдненим на інтернет-сайті і також є загальнодоступним для споживачів послуг. При цьому, Товариство не зобов`язане на вимогу громадян здійснювати розрахунки власних послуг на певні дати минулих періодів, у зв`язку з чим вимога ОСОБА_1 про надання таких по стану на 11.01.15 р. залишається Товариством без виконання як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства (а. с. 16). Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що умови договору здоров`я, укладеного між сторонами, які передбачають визначення вартості отриманих послуг на підставі прейскуранту цін, який діє на момент розірвання договору, включення у вартість медичних послуг адміністративних витрат, які не є предметом договору та не входять в перелік послуг за програмою, а також зазначення в договорі обов`язку замовника надати до заяви про повернення коштів чеку або квитанції, які підтверджують оплату програми, є несправедливими в розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», відтак п.4.4. Договору здоров`я від 11 січня 2015 року МП 9507 в частині розрахунків за неотриманні послуги та п. 8.6 зазначеного договору в частині порядку розрахунків та вимоги надання чеку або квитанції на підтвердження оплати послуг, можуть бути визнані судом недійсними у зв`язку з їх несправедливістю. Суд також виходив з того, що позивач має право на відшкодування збитків завданих вказаними умовами договору, які обмежили його права як споживача, зокрема на повернення вартості ненаданих послуг за програмою в розмірі 2037 гривень 50 копійок, виходячи з різниці між вартістю загальної кількості послуг передбачених програмою, яких були передбачено 86 (100%), та вартістю послуг передбачених програмою, які були фактично наданні позивачу в кількості 72 послуг або 83,7%. Враховуючи, що відповідно до умов договору відповідач повинен бути повернути грошові кошти позивачу впродовж 5 робочих днів з моменту отримання заяви про розірвання договору, тобто не пізніше 20 травня 2015 року, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних від простроченої суми з розрахунку 1128 днів прострочення, що становить 188 гривень 90 копійок (2037,50х3х1128:365:100) та інфляції в розмірі 800 гривень 93 копійки відповідно до розрахунків позивача. Суд також дійшов висновку про те, що виходячи з принципу розумності і справедливості, враховуючи, що відповідачем, було включено до договору умови, які були несправедливими для позивача, перебування позивача в стані вагітності, та той факт, що розраховуючи на справедливість умов договору, позивач розраховувала на отримання належних їй коштів за неотриманні послуги проте їй в цьому було відмовлено відповідачем, а також беручи до уваги, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що їй було завдано більш суттєвих, тривалих, глибинних душевних страждань, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі 3500 грн. Також місцевий суд зазначив, що клопотання відповідача про застосування в даній справі позовної давності, яка має відраховуватися з дати підписання договору між сторонами, тобто з 11 січня 2015 року, а не з 26 червня 2015 року, коли позивач отримала лист відповідача про відмову в поверненні коштів, є необґрунтоване, оскільки на момент підписання договору позивач не могла знати, що в подальшому її право на повернення грошових коштів за неотриманні послуги буде порушено, а про порушення прав дізналася лише 26 червня 2015 року коли отримала листа відповідача у відповідь на своє звернення, яким їй було відмовлено в поверненні коштів, тому саме з цього дня слід відраховувати трирічний строк позовної давності, відтак позов поданий позивачем до суду в межах позовної давності. Висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог зроблений за неповного з`ясування обставин справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне. Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які існують. Оскільки завжди існуватиме потреба в з`ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (VYERENTSOV v. UKRAINE, № 20372/11, § 65, ЄСПЛ, від 11 квітня 2013 року; DEL RIO PRADA v. SPAIN, № 42750/09, § 93, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2013 року). Згідно статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Зокрема, умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі, коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення також підлягають зміні або договір може бути визнаним недійсним у цілому. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення. Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)». За змістом частини першої, другої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Як вбачається зі змісту договору здоров`я та додаткової угоди від 11.01.2015 предметом договору є саме надання комплексних медичних послуг загальною їх вартістю 12 500 грн. Обравши комплексну медичну програму - «амбулаторний нагляд за вагітністю» та сплативши повну її вартість у сумі 12 500 грн , ОСОБА_1 погодилась з умовами договору та прийняла їх./ а.с.11/ Згідно з пунктом 3.6 договору факт підписання даного договору замовником свідчить про ознайомлення і погодження замовника з діючим Прейскурантом цін та вартістю відповідної програми. У пункті 3 додаткової угоди до договору від 13 травня 2015 року передбачено, що фактом підписання даної додаткової угоди сторони підтверджують відсутність взаємних претензій. Виходячи з наведеного, відповідач та позивач підписавши договір погодили всі його істотні умови, зокрема порядок здійснення розрахунків у випадку дострокового припинення даного договору. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що вартість медичних послуг (аналогічних фактично отриманим та придбаним в рамках договору) при розрахунку окремо по кожній послузі згідно з чинним на той момент Прейскурантом цін була б вищою від тих, які надавались позивачу саме за програмою «Амбулаторний нагляд за вагітністю». Тобто, через те, що особа замовляла та оплачувала декілька медичних послуг одночасно, їх вартість була нижчою, аніж замовлення цих послуг кожна окремо. 12.05.2015 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про дострокове розірвання Договору . /а.с.15/ Додатковою угодою від 13.05.2015 року на підставі п.8.2 Договору Сторони досягли згоди достроково припинити його дію та вважати Договір Здоров`я від 11.01.2015р. розірваним з 13.05.2015 року./ а.с. 12/ Відповідно до пояснень позивачки та перерахунку вартості наданих послуг відповідача встановлено, що протягом 11.01.2015 - 12.05.2015 року ОСОБА_1 був наданий ряд медичних послуг./ а.с.17-19/ Відповідно до п. 8.6 Договору при розірванні Договору з ініціативи Замовника у випадках, передбачених п.4.4, проводиться повернення коштів, внесених Замовником до каси Виконавця або перерахованих на банківський рахунок Виконавця (передоплата). Сума коштів, що підлягають поверненню, розраховується у порядку, передбаченому п.4.4 Договору. За умовами п.4.4 Договору у разі відмови Замовника від обраної програми, йому повертаються грошові кошти у розмірі, що становить різницю між вартістю комплексної медичної програми і вартістю отриманих послуг. Вартість отриманих послуг визначається у відповідності до Прейскуранту цін, який діяв на дату розірвання даного Договору без урахування знижок та за вирахуванням адміністративних витрат у розмірі 10% (десяти відсотків) від вартості комплексної медичної програми, зазначеної у додатку до даного Договору. Відповідно перерахунку вартості наданих послуг за період з 11.01.2015 року по 12.05.2015 року ОСОБА_1 були надані послуги на суму 13458 грн./ а.с.53-54/ При обрахунку суми, відповідачем була взята вартість наданих позивачці послуг за Прейскурантом цін, що були актуальні станом на 13.05.2015 року. Таким чином, відмовивши у поверненні коштів, з підстав встановлення відсутності залишку коштів для їх повернення, ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» діяли з дотриманням умов договору. Посилання позивача, що відповідач порушив п. 2.11 Договору, оскільки не повідомив її належним чином про зміни в Прейскуранті цін на медичні послуги є безпідставними, так як умови Договору не визначають конкретного способу повідомлення про такі зміни ( обставини, що виникають вже після розірвання договору). Відповідно п.2.11 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених наказом МОЗ України від 02.02.2011 року № 49 (чинні на момент укладення та дії Договору) ліцензіат повинен розмістити за місцем провадження господарської діяльності з медичної практики в доступному для споживача місці достовірну інформацію, зокрема: перелік та вартість послуг, які відповідно до законодавства надаються пацієнтам. Твердження відповідача про розміщення Прейскуранту цін в доступному для споживання місці в усіх приміщеннях медичного центру та оприлюднення і оновлення їх на офіційному веб-сайті, позивачем не заперечувався, так як вона вважала, що відповідач дані зміни мав направити їй особисто. Відповідно до пункту 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин рішення місцевого суду підлягає скасуванню повністю з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог. Позовні вимоги про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди є похідними від вимоги про визнання недійсним пунктів договору здоров`я, яка позивачем відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України не доведена, а тому в задоволенні цих позовних вимог слід відмовити також. Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог за їх необґрунтованістю, тому правових підстав для застосування строків позовної давності за клопотанням відповідача немає. Щодо розподілу судових витрат. Беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 141, підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, колегія суддів вважає, що слід компенсувати за рахунок держави на користь ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2881,50 грн та за подання касаційної скарги в сумі 1921 грн, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» задовольнити частково. Рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 25 квітня 2019 року у даній справі скасувати та ухвалити нове. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» про визнання окремих пунктів договору про надання медичних послуг недійсними, стягнення коштів та відшкодування шкоди, відмовити. Компенсувати за рахунок держави на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2881,50 грн та за подання касаційної скарги в сумі 1921 грн, всього 4802,50 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Л. О. Голота Судді: В. П. Рибчинський Т. О. Денишенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»