Постанова 4806 № 297/399/19

Справа № 297/399/19 П О С Т А Н О В А Іменем України 23 квітня 2020 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі : судді-доповідача: Готри Т.Ю., суддів: Мацунича М.В., Кондора Р.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 17 вересня 2019 року, ухвалене суддею Гецко Ю.Ю., в с т а н о в и в : У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів. Позов мотивовано тим, що вона з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 23.01.2013, розірвано. Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розірвання шлюбу залишилися проживати разом із нею та знаходиться на повному її утриманні. Зазначеним рішенням суду стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 350 грн щомісячно, починаючи з 10.09.2012 і до досягнення дітьми повноліття. Вказувала, що цих коштів вже тоді не вистачало на утримання їхніх малолітніх дітей, на придбання найнеобхідніших речей та продуктів харчування для них, які відповідач навіть у такому розмірі не сплачує. З часу присудження судом аліментів діти виросли і витрати на їх утримання відповідно збільшилися, а також збільшився прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. Відповідач отримує неофіційний дохід, виїжджаючи на сезонні роботи за кордон. Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просила збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Берегівського районного суду від 23 січня 2013 року, стягнувши з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 1500 грн на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення ними повноліття. Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 17 вересня 2019 року позов задоволено. Збільшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 23 січня 2013 року, на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 1500 грн щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дітей. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 768,40 грн. Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 03 березня 2020 року внесено виправлення в рішення Берегівського районного суду від 17 вересня 2019 року, і викладено третій абзац резолютивної частини в наступній редакції : «Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 1500 грн щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дітей». В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині стягнення з нього аліментів у розмірі по 1 500 грн щомісячно на кожну дитину змінити, і стягувати з нього аліменти в сумі по 1 150 грн на кожну дитину. Вказує на те, що він не заперечує щодо збільшення розміру аліментів до 1 150 грн на кожну дитину. Однак стягнута судом сума є занадто великою, оскілки він не отримує таких доходів, щоб сплачувати таку суму, не має основного місця роботи та стабільного заробітку. Вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги його відзив на позовну заяву та його згоду на збільшення розміру аліментів на 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину. Також не погоджується з твердженнями позивачки про те, що він не бере участі в утриманні дітей, оскільки надає допомогу їм по мірі можливості. Крім того, судом не враховано його матеріальний стан і те, що на його утриманні перебуває дружина та малолітній син. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 16.01.2020 відкрито апеляційне провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та надано учасникам справи строк п`ятнадцять днів, з дня вручення копії цієї ухвали, для надання відзиву на апеляційну скаргу. Копію вказаної ухвали суду ОСОБА_2 отримав 21.01.2020, а ОСОБА_1 21.01.2020, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2 , а рішення суду без змін. Вказує на те, що твердження відповідача про те, що він проживає у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_5 , з якою мають спільну дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не підтверджені належними доказами. У свідоцтві про народження дитини - сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прізвище та ім`я батька відсутнє. ОСОБА_2 не надано доказів, що ОСОБА_8 є його сином, і що такий перебуває на його утриманні. Вказує і на те, що у зв`язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму на дітей та враховуючи мінімальний розмір аліментів встановлений законом, збільшення витрат на дітей, є всі підстави для задоволення її позовних вимог. ОСОБА_2 їздить на заробітки за кордон, що свідчить про покращення його матеріального становища, а тому з урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність збільшення розміру аліментів до 1 500 грн на кожну дитину. Доводи апелянта не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки таке ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З огляду на те, що зазначений спір є малозначний, дана справа є незначної складності і відноситься до категорії справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а тому така розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними в справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання. Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом установлено, що сторони з 27.07.2005 перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 23.01.2013, розірвано (а.с. 8-10). Від даного шлюбу у сторін народилися діти: донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6, 7). Також на підставі рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 23.01.2013 з відповідача стягуються аліменти на користь позивачки на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 350 грн щомісячно, починаючи з 10.09.2012 і до досягнення дітьми повноліття. Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року «держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини». Згідно з статтею 150 Сімейного кодексу України обов`язками батьків є піклування про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя. Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено в 2019 році прожитковий мінімум для: дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень. Ті обставини, що з віком потреби дітей зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживають діти, на їх утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку, є загальновідомими та не потребують доказуванню. Також слід визнати, що змінилися потреби в коштах для утримання і розвитку дітей, тому виникли дійсні підстави для вимоги до платника аліментів про збільшення їх розміру. Збільшуючи розмір стягнутих з відповідача аліментів, суд першої інстанції, враховуючи вимоги статей 182, 192 СК України, встановлений законодавством прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, часткове визнання позову відповідачем, а також те, що він є молодою, здоровою і працездатною людиною, та виходячи з засад якнайкращого забезпечення інтересів дітей, правильно дійшов висновку, що з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню аліменти на утримання дітей в розмірі по 1 500 грн щомісячно. Доводи апелянта про те, що він неспроможній сплачувати аліменти в розмірі 1 500 грн, а має можливість сплачувати тільки в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за наведених вище обставин не заслуговують на увагу . Надана ОСОБА_2 копія свідоцтва про народження ОСОБА_9 04.08.2014 до уваги апеляційним судом не береться, так як в такому не вказано хто є батьком малолітнього. Також апелянтом не доведено, що ОСОБА_9 перебуває на його утриманні. З урахуванням наведеного, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції, відповідно до ст. 375 ЦПК України, підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга без задоволення, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, і доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують. Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 17 вересня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 23 квітня 2020 року. Суддя-доповідач: Судді: