Ухвала КАС ВС № 120/2290/19-а

УХВАЛА 06 травня 2020 року Київ справа №120/2290/19-а адміністративне провадження №К/9901/11857/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів - Смоковича М.І., Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, в с т а н о в и в : 27 квітня 2020 року зазначена касаційна скарга засобами поштового зв`язку надіслана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. З 08 лютого 2020 року набрали чинності норми Закону України від 15 січня 2020 року №460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Так, згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України (в чинній редакції) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що викладений перелік причин для касаційного оскарження судових рішень у справах, що не відносяться до справ незначної складності, є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими підставами, викладеними у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Наслідком відсутності зазначення у касаційній скарзі підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, є залишення такої скарги без руху. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилався на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу відкриття касаційного провадження з огляду на те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми матеріального права та безпідставно відмовлено в задоволенні позовних вимог, адже відмітка у паспорті про право здійснення платежів без ідентифікаційного номеру є документальним підтвердженням набутого за рішенням суду права, а також свідчить про фактичне виконання податковим органом вимоги про анулювання ідентифікаційного номеру позивача як платника податків. Позивачем наведено судову практику Верховного Суду у справах №803/1207/17, №823/198/16, №806/2355/15, правові висновки в яких є аналогічними з висновками в оскаржуваних рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі. Разом із тим, скаржником не зазначено конкретної норми права у подібних правовідносинах, від висновку щодо застосування якої, на думку позивача, є необхідність відступити, та вмотивованого обґрунтування такої необхідності, отже, касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України. Верховний Суд не приймає викладене скаржником, оскільки доводи і мотивування касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права фактично свідчать про незгоду скаржника із наданими судами висновками за наслідками розгляду спірних правовідносин у справі, а касаційна скарга не містить передбачені пунктом 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу конкретно визначені підстави для касаційного перегляду справи із обґрунтуванням таких підстав. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків шляхом приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України, а саме: надання до суду уточненої касаційної скарги із зазначенням норми права у подібних правовідносинах, від висновку щодо застосування якої є необхідність відступити, та вмотивованого обґрунтування такої необхідності відповідно до вимог пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332, 333 КАС України, у х в а л и в : Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: О. В. Кашпур Судді: М.І. Смокович О.Р. Радишевська