Постанова 4855 № 640/6627/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6627/19 ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Горяйнова А.М., суддів - Кузьмишиної О.М., Кучми А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві заяву Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України та Державного підприємства «Національні інформаційні системи», за участю третьої особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оперон», про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИЛА: У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просила: - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 07 березня 2019 року № 695/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» в частині тимчасового блокування доступу приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 місяці (п. 3); - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 16 квітня 2019 року № 1216/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до державного реєстру речових прав на нерухоме майно» строком на 2 місяці; - зобов`язати ДП «Національні інформаційні системи» відновити доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Немм О.В. до державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2019 року вказаний адміністративний позов було задоволено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України було залишено без задоволення, а апеляційну скаргу ДП «Національні інформаційні системи» задоволено: рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2019 року - змінено в частині розподілу судових витрат та викладено абзац п`ятий його резолютивної частини таким чином: «Стягнути на користь приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Немм О.В. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 3067 (три тисячі шістдесят сім) грн 60 (шістдесят) коп». В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2019 року залишено без змін. ДП «Національні інформаційні системи» звернулося до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, яким просить вирішити питання про розподіл судових витрат за наслідками розгляду апеляційної скарги. Свої вимоги обґрунтовує тим, що під час подання апеляційної скарги на рішення суду від 01 липня 2019 року воно сплатило судовий збір у розмірі 4601 грн 40 коп., однак суд апеляційної інстанції у постанові від 19 лютого 2020 року не вирішив питання про його розподіл. У відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що судове рішення. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи заяви ДП «Національні інформаційні системи» про прийняття додаткового рішення у справі, колегія суддів вважає необхідним відмовити заявнику у розподілі судових витрат, які понесені ним у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, виходячи із наступного. У відповідності до ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Питання, які вирішує суд при ухваленні рішення визначені ст. 244 КАС України. Так, під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. Згідно з пп. б п. 4 ч. 1 ст. 322 КАС України у випадку скасування або зміни судового рішення постанова суду апеляційної інстанції, крім іншого, повинна містити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції. Нормами ч. 8 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства. З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга ДП «Національні інформаційні системи» містила клопотання про розподіл судових витрат, які були понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Водночас, питання про судові витрати постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року не вирішувалося. Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені у Законі України «Про судовий збір». Об`єкти справляння судового збору і процесуальні документи, за подання яких до суду збір не сплачується передбачені у ст. 3 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Разом з тим, питання розподілу судових витрат не є вимогою адміністративного позову, яка направлена на захист порушених суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів позивача. Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов`язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом. Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Національні інформаційні системи» в апеляційній скарзі просило суд змінити рішення суду від 01 липня 2019 року виключно в частині стягнення з підприємства судових витрат. Разом з тим, заявник не оскаржував рішення суду в частині задоволених судом позовних вимог. Як раніше зазначалось, вимоги про розподіл судових витрат не відносяться до позовних вимог, відтак не впливають на розмір ставки судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. Водночас, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду залежить від суми судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (крім оскарження ухвали суду з процесуальних питань). Тобто, оскаржуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2019 року в частині здійсненого судом розподілу судових витрат ДП «Національні інформаційні системи» не зобов`язано було сплачувати судовий збір, що виключає можливість здійснення розподілу судових витрат в порядку, що передбачений ст. 139 КАС України, та стягнення на користь скаржника судового збору за подання апеляційної скарги. З огляду на викладене, заява ДП «Національні інформаційні системи» про прийняття додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задоволенню не підлягає. Аналогічна правова позиція Верховного Суду щодо відсутності обов`язку сплачувати судовий збір за подання апеляційної або касаційної скарги на додаткове рішення (додаткову постанову) суду щодо розподілу судових витрат міститься в постанові від 20 грудня 2019 року у справі № 240/6150/18. Що стосується сум судового збору помилково або надміру зарахованого до державного бюджету, то вони не підлягають розподілу в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України. Проте, такі суми можуть бути повернуті платнику в порядку, встановленому Законом України «Про судовий збір». Керуючись ст.ст. 132, 139, 252, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Відмовити Державному підприємству «Національні інформаційні системи» у розподілі судових витрат понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції та стягненні сплаченого судового збору у розмірі 4601 (чотири тисячі шістсот одна) грн 40 (сорок) коп. за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2019 року. Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач А.М. Горяйнов Судді О.М. Кузьмишина А.Ю. Кучма