Ухвала КЦС ВС № 465/3890/17

У Х В А Л А 04 травня 2020 року м. Київ справа № 465/3890/17 провадження № 61-7413ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В., розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : У 2017 році позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання вчинити дії. Позов обгрунтований тим, що 08 квітня 2008 року між ним та відповідачем було укладено договір іпотечного кредиту № LVH9GI0000006827. 20 січня 2017 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Дмитренко В. П., звернувся до банку із клопотанням, в якому просив надати письмову інформацію за договором іпотечного кредиту № LVH9GI0000006827 від 08 квітня 2008 року. На вказане клопотання отримано письмову відмову від 08 лютого 2017 року № 20170201/5158, оскільки додана до запиту довіреність не може бути прийнята у зв`язку з тим, що не завірена належним чином та вказана інформація є банківською таємницею. З огляду на викладене, позивач просив зобов`язати банк надати інформацію за договором іпотечного кредиту №LVH9GI0000006827 від 08 квітня 2008 року. Рішенням Франківського районного суду м. Львова 22 листопада 2019 року, з яким погодився суд апеляційної інстанції, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» надати інформацію за договором іпотечного кредиту від 08 квітня 2008 року № LVH9GI0000006827. Суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у наданні запитуваної інформації за договором іпотечного кредиту від 08 квітня 2008 року № LVH9GI0000006827, оскільки подана копія довіреності на представництво інтересів, яка була долучена до вказаного клопотання є нотаріально завіреною та в такій міститься посилання щодо надання згоди позивачем на отримання його представником ОСОБА_2 від його імені інформації, що становить банківську таємницю. Крім цього, суд врахував, що інформація, яку просив надати представник позивача ОСОБА_2 у клопотанні від 20 січня 2017 року, становить банківську таємницю, однак стосується позивача виключно як клієнта банку щодо договору, укладеного між сторонами. У квітні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 березня 2020 року. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З огляду на положення статті 19 у системному зв`язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України, суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. Предметом спору у зазначеній справі є зобов`язання надати інформацію про договір іпотечного кредиту. Справа є незначної складності. Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, судом не встановлено і заявник на такі не посилається. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)). Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки оскаржувані заявником рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 березня 2020 року постановлені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, У Х В А Л И В : У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про зобов`язання вчинити дії відмовити. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. С. Олійник С. О. Погрібний В. В. Яремко