Ухвала КЦС ВС № 369/5374/17

Ухвала 04 травня 2020 року м. Київ справа № 369/5374/17-ц провадження № 61-31376св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І., учасники справи: позивач - заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави, відповідачі: Горенська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 , розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Київської області від 17 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Кулішенко Ю. М., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішень судів У травні 2017 року заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду із позовом до Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - Горенська сільська рада), ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішення ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що рішенням 12 сесії 5 скликання Горенської сільської ради від 12 липня 2007 року відведено в приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер 3222482401:01:009:0112, на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району для ведення особистого селянського господарства. На підставі цього рішення сільської ради, ОСОБА_1 виданий державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку серії ЯЖ № 802484, який зареєстровано 09 липня 2009 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 010991301959. Відповідно до Державного земельного кадастру, право власності на земельну ділянка ОСОБА_1 не відчужувалось. Відповідно до інформації Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем від 03 березня 2017 року № 01-01/73, спірна земельна ділянка, кадастровий номер 3222482401.01:009:0112, відведена за рахунок земель водного фонду, а саме за рахунок 25-метрової прибережної захисної смуги річки Горенка в межах Горенської сільської ради. Із інформації Центральної геофізичної обсерваторії від 22 лютого 2017 року № 17-08/383 убачається, що АДРЕСА_1 має статус природнього водотоку, є правою притокою р. Ірпінь, згідно з класифікацією річок України належить до малих річок та має площу водозабору 29,1 км2, прибережні захисні смуги р. Горенка становлять 25 метрів. З огляду на викладене, рішення 12 сесії 5 скликання Горенської сільської ради від 12 липня 2007 року, яким відведено в приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку є незаконним та підлягає скасуванню. Також, оспорюване рішення щодо відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 усупереч вимог статей 60, 83, 118 ЗК України, статей 21 Закону України «Про основи містобудування», статей 3, 12 Закону України «Про планування і забудову і територій», у порушення визначеного чинною містобудівною документацією функціонального призначення території, за рахунок озеленених територій загального користування, які не можуть передаватись у приватну власність. Посилаючись на викладене, прокурор просив визнати незаконними та скасувати рішення 12 сесії 5 скликання Горенської сільської ради від 12 липня 2007 року щодо відведення в приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 3222482401:01:009:0112, на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області; визнати недійсним державний акт серії КВ № 802484 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3222482401:01:009:0112, площею 0,15 га, виданий на ім`я ОСОБА_1 . Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 листопада 2017 року у задоволенні позову заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що прокурором пропущений строк позовної давності, оскільки право на звернення до суду з таким позовом виникло ще у 2007 році. Таким чином, відповідно до статті 257 ЦК України, на момент подання прокурором (23 травня 2017 року) позову строк позовної давності сплив. Постановою Апеляційного суду Київської області від 17 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано незаконними та скасовано рішення 12 сесії 5 скликання Горенської сільської ради від 12 липня 2007 року щодо відведення в приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 3222482401:01:009:0112, на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Визнано недійсним державний акт серії КВ № 802484 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3222482401:01:009:0112, площею 0,15 га, виданий на ім`я ОСОБА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що надана ОСОБА_1 земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, не могла бути передана йому у власність через її належність до земель водного фонду, що Горенською сілською радою не враховано. Також, судом неправильно застосовано при розгляді справи строк позовної давності, визначений статтею 257 ЦК України, оскільки в обґрунтування початку відліку строку позовної давності для прокурора зазначено 2007 рік, так як на думку суду першої інстанції, прокурор через органи контролю у сфері земельних відносин мав можливість саме з цього моменту дізнатися про прийняття Горенською сільською радою спірного рішення. Матеріали справи не містять доказів, у тому числі і наданих чи спростованих відповідачами, щодо моменту обізнаності прокурора про порушене право (в інтересах держави) на землі водного фонду при наданні у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, при цьому обов`язок доказування чи спростування наданих сторонами доказів покладено на сторони. Прокурор, подаючи позов до суду, як на докази виявлених порушень при наданні спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , посилався на опрацювання інформації, наданої ДП «Укрндпіцивільбуд» від 10 березня 2017 року № 180 та відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської державної адміністрації від 27 лютого 2017 року № 36, а також інформації, наданої Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем від 03 березня 2017 року № 01-01/73, тому саме із вказаного часу у прокурора виникло право на звернення до суду із вказаним позовом. Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги У травні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Судукасаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Київської області від 17 квітня 2018 року, в якій просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та направити справу на новий апеляційний розгляд, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що з огляду на положення статті 261 ЦК України, статті 45 ЦПК України 2004 року апеляційний суд повинен був з`ясувати, з якого моменту у прокурора виникло право на звернення до суду в інтересах держави із позовом. Із огляду на статус держави та її органів, як суб`єктів владних повноважень, положення пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України не поширюються на позови прокуратури, які пред`являються від імені держави і направлені на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади. Учасники справи своїм правом надати відзив на касаційну скаргу не скористалися. Рух справи у суді касаційної інстанції Ухвалою судді Верховного Суду ОСОБА_2 від 23 серпня 2018 року відкрито провадження у справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. 11 вересня 2018 року справа надійшла до суду касаційної інстанції. Рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 квітня 2020 року № 1 «Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя», вирішено здійснити перерозподіл справ, у яких касаційні скарги подані до Верховного Суду у 2017-2018 роках. На підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана судді Ступак О. В.

Позиція Верховного Суду Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави до Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішення ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Київської області від 17 квітня 2018року призначити до судового розгляду на 20 травня 2020 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик