Ухвала КЦС ВС № 621/348/16-ц

Ухвала 04 травня 2020 року м. Київ справа № 621/348/16 провадження № 61-7467ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 04 листопада 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 березня 2020 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Комсомольська селищна рада Зміївського району Харківської області, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції про визнання права власності в порядку набувальної давності, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комсомольська селищна рада Зміївського району Харківської області, ОСОБА_2 , ВСТАНОВИВ: У лютому 2016 року публічне акціонерне товариство «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (далі - ПАТ «Центренерго») звернулось до суду з позовом, в якому з уточненням позовних вимог просило витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Центренерго» нерухоме майно, а саме гараж № НОМЕР_1 розташований на господарському дворі АДРЕСА_3 , інвентарний номер № 001189. У зустрічному позові ОСОБА_1 просив визнати за ним у порядку набувальної давності право власності на будівельні матеріали, які були використані в будівництві індивідуального гаража АДРЕСА_4 . Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 04 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 17 березня 2020 року, у задоволенні позову ПАТ «Центренерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування з незаконного володіння нерухомого майна, а саме гаражу № НОМЕР_1 , який розташований на господарському дворі АДРЕСА_3 , інвентарний номер № 001189, відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «Центренерго» про визнання права власності в порядку набувальної давності на будівельні матеріали, використані в будівництві індивідуального гаражу АДРЕСА_4 , відмовлено. 24 квітня 2020 року до Верховного Суду ПАТ «Центренерго» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Зміївського районного суду Харківської області від 04 листопада 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 березня 2020 року в частині вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння і ухвалити нове рішення про задоволення позову у цій частині, не передаючи справи на новий розгляд. У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, посилаючись на те, що копію оскарженої постанови суду апеляційної інстанції було отримано 01 квітня 2020 року, що підтверджується копією конверта Харківського апеляційного суду. Оскільки причина пропуску цього процесуального строку є поважною, строк на касаційне оскарження підлягає поновленню на підставі частини другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено те, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності цивільних правовідносин. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Враховуючи надані ПАТ «Центренерго» відомості згідно яких, вартість спірного гаражу у 2000 році склала 3 461 грн, а його залишкова вартість станом на 15 січня 2016 року визначена у розмірі 1 701 грн, ціна позову у цій справі є такою, що станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102, 00 грн х 100 = 210 200, 00 грн). Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, відноситься до категорії малозначних. Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки ПАТ «Центренерго» подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Клопотання публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Зміївського районного суду Харківської області від 04 листопада 2019 року та постанови Харківського апеляційного суду від 17 березня 2020 року задовольнити. Поновити публічному акціонерному товариству «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції строк на касаційне оскарження рішення Зміївського районного суду Харківської області від 04 листопада 2019 року та постанови Харківського апеляційного суду від 17 березня 2020 року. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 04 листопада 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 березня 2020 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Комсомольська селищна рада Зміївського району Харківської області, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції про визнання права власності в порядку набувальної давності, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комсомольська селищна рада Зміївського району Харківської області, ОСОБА_2 , - відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Синельников С. Ф. Хопта В. В. Шипович