Постанова 4809 № 401/2988/19

ПОСТАНОВА Іменем України 05 травня 2020 року м. Кропивницький справа № 401/2988/19 провадження № 22-ц/4809/647/20 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А. М., Карпенка О. Л. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , розглянув в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 січня 2020 року у складі судді Мельничика Ю. С. і В С Т А Н О В И В : В жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила стягнути на свою користь аліменти на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до закінчення навчання - 30.06.2022. Позовна заява мотивована тим, що позивач перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 2000 року, від якого мають двох дітей - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем в 2016 році діти залишилися проживати з ОСОБА_1 та перебувають на її утриманні. В добровільному порядку відповідач не брав участі у матеріальному утриманні дітей, тому, рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 липня 2016 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку до повноліття дітей, а з 05 листопада 2019 року продовжено стягнення на користь позивача аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , щомісячно, у розмірі ј частини з усіх видів заробітку чи доходу відповідача, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до досягнення донькою повноліття. ОСОБА_2 продовжує ухилятися від сплати аліментів та утримання дітей, внаслідок чого, станом на 01.09.2019 має заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 19 265,45 грн. ІНФОРМАЦІЯ_3 сину ОСОБА_3 виповнюється 18 років та припиняється сплата аліментів на його утримання. Син ОСОБА_3 є студентом 2 курсу Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка , форма навчання денна, термін закінчення навчання - 30.06.2022. Оскільки, позивач перебуває у декретній відпустці та отримує допомогу у розмірі 860 грн, їй одній важко утримувати сина на період його навчання, витрати на якого складаються з оплати на харчування, проживання у гуртожитку, купівлі необхідної навчальної літератури, проїзду та інших потреб. Враховуючи, що відповідач працює, має стабільний дохід та відмовляється від утримання сина в добровільному порядку ОСОБА_1 змушена звернутися до суду. Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 січня 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на час її навчання задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/12 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 06 листопада 2019 року, і до закінчення сином навчання, тобто до 30 червня 2022 року . Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 768 грн 40 коп. Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_3 , будучи студентом не позбавлений можливості одержувати стипендію, а наявність у відповідача заборгованості перед позивачем зі сплати аліментів, може свідчити про відсутність у відповідача можливості надавати допомогу на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатися, в розмірі, який заявлено позивачем. Незважаючи на визнання відповідачем позову та враховуючи наявність у нього заборгованості зі сплати аліментів, майновий стан відповідача не дасть змогу повністю забезпечити виконання рішення суду про стягнення з нього аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу), а тому вказаний розмір є безпідставно завищеним. Крім того, судом першої інстанції враховано, що з 05 листопада 2019 року з відповідача стягуються аліменти на користь позивача у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу) відповідача на утримання дочки ОСОБА_4 . Вирішуючи питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню, суд першої інстанції, виходячи із закріплених принципів справедливості, добросовісності та розумності, вирішив, що розмір аліментів на повнолітню дитину не може бути більшим за розмір аліментів на неповнолітніх дітей за попереднім рішенням суду, а саме у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу), а тому прийшов до висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти у розмірі 1/12 частини з усіх видів заробітку (доходу). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 січня 2020 року в частині визначення розміру аліментів, та задовольнити позовні вимоги, стягнувши з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 на період його навчання у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно і до закінчення сином навчання, тобто до 30.06.2022 . Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції не взято до уваги те, що відповідач не заперечував проти поданого позивачем позову в повному об`ємі та просив справу розглядати у його відсутність, чим погодився з заявленим ОСОБА_1 розміром аліментів. Також судом першої інстанції було грубо проігноровано принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання та розвиток дитини, передбачений положеннями Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989. При цьому, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, який повинен бути стягнутий з ОСОБА_2 , суд першої інстанції надав перевагу відповідачу, який має заборгованість по сплаті аліментів на користь позивача на утримання двох дітей, має працездатний вік, але офіційно не працює. Наявність у відповідача боргу по аліментах не може бути врахована судом при визначенні розміру аліментів на дитину, яка продовжує навчання, оскільки відповідач мав би вжити всіх заходів та не допустити заборгованості по аліментах. Від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 липня 2016 року. Сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 12 липня 2016 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від всіх видів щомісячного заробітку чи доходу відповідача, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожного з дітей, починаючи з 13 червня 2016 року і до повноліття ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а з ІНФОРМАЦІЯ_3 стягувати аліменти на утримання ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку чи доходу. Стягнення аліментів за рішенням суду на утримання сина ОСОБА_3 з 05 листопада 2019 року припинено у зв`язку із досягнення ним повноліття. ОСОБА_3 є студентом другого курсу навчально-наукового інституту нафти і газу Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка , навчається за державним замовленням, денна форма навчання. Плановий строк навчання по 30 червня 2022 року. Позивач ОСОБА_1 18 лютого 2017 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 та змінила своє прізвище з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ". Від шлюбу з ОСОБА_10 позивач має сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Позивач знаходиться на обліку в Крюківському УСЗН та отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні однієї дитини. В період з квітня 2019 року по вересень 2019 року отримувала щомісячно допомогу у розмірі 860 грн. Згідно довідки-розрахунку Світловодського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 19 вересня 2019 року, ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 19265,45 грн станом на 01 вересня 2019 року. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання сина, який продовжує навчання, але неможна погодитися з визначеним судом розміром аліментів, з огляду на таке. Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина. Згідно зі статтею 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. У силу положень частини третьої статті 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Скориставшись своїм правом, передбаченим вищезазначеною нормою закону, позивач звернулась до суду із даним позовом. Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка зокрема передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Стаття 201 СК України передбачає, що до правовідносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статті 191 цього Кодексу, в якій зазначено, що аліменти присуджуються від дня пред`явлення позову. Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Аналіз наведених правил дає підстави для висновку, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). СК України встановлює принцип рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Крюківського районного управління юстиції м. Кременчука Полтавської області 22 листопада 2004 року, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а. с. 6) Від шлюбу сторони мають також доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Світловодськ Світловодського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області (а. с. 7). Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 липня 2016 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 , зареєстрований Великоандрусівською сільською радою Світловодського району Кіровоградської області 25 грудня 2000 року, про що було зроблено актовий запис № 9 (а.с.9). Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 липня 2016 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від всіх видів щомісячного заробітку чи доходу відповідача, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожного з дітей, починаючи з 13 червня 2016 року і до повноліття ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . З 05 листопада 2019 року ухвалено продовжувати стягувати на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у розмірі 1/4 частини від всіх видів щомісячного заробітку чи доходу відповідача, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_9 (а. с. 8). Позивач 18 лютого 2017 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 та змінила своє прізвище з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ", що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого Глобинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 18 лютого 2017 року (а. с. 12). Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 01 грудня 2017 року, від шлюбу з ОСОБА_10 позивач має сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а. с. 13). Позивач знаходиться на обліку в Крюківському УСЗН та отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні однієї дитини. В період з квітня 2019 року по вересень 2019 року отримувала щомісячно допомогу у розмірі 860 грн.(а. с. 11). Довідкою-розрахунком Світловодського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 19 вересня 2019 року підтверджується, що ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1 у розмірі 19265, 45 грн, станом на 01 вересня 2019 року (а. с. 10). Син сторін по справі ОСОБА_3 є студентом 2 курсу денної форми навчання навчально-наукового інституту нафти і газу Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка , що підтверджується довідкою № 76-33 від 16 вересня 2019 року. Форма навчання денна, плановий строк навчання по 30.06.2022 (а. с. 5). Визначаючи розмір аліментів суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача є заборгованість перед позивачем зі сплати аліментів, що може свідчити про відсутність у відповідача можливості надавати допомогу на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатися, в розмірі, який заявлено позивачем. Проте, з такими доводами суду першої інстанції не можна погодитись, оскільки батьки зобов`язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст.180 СК України), а тому суд першої інстанції не мав посилатися на заборгованість по сплаті аліментів, як на складний матеріальний стан відповідача, оскільки це є його обов`язком по утриманню дитини, а наявність такої заборгованості свідчить про неналежне виконання батьком своїх обов`язків. Наявність у відповідача заборгованості по аліментах не може враховуватися при визначенні розміру аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, оскільки відповідач мав вжити заходів та не допустити заборгованості по аліментах. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині розміру аліментів підлягає зміні. Враховуючи, що за рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 липня 2016 року суду з відповідача з 05 листопада 2019 року стягуються аліменти на користь позивача у розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) на утримання дочки ОСОБА_4 , відповідач є працездатним та не надав суду доказів, що він не має можливості надавати допомогу на утримання сина, який продовжує навчання, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню і на її користь з відповідача необхідно стягнути аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , на час чого навчання, в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України є підставами для зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 січня 2020 року в частині розміру аліментів змінити. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП- НОМЕР_5 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП- НОМЕР_6 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_7 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 . В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст.389 ЦПК України. Головуючий суддя С. І. Мурашко Судді А. М. Головань О. Л. Карпенко