Постанова 4803 № 203/4085/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4724/20 Справа № 203/4085/19 Суддя у 1-й інстанції - Католікян М. О. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю. Категорія 57 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді - Петешенкової М.Ю., суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М., при секретарі - Пивоваровій А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 03 лютого 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення страхового відшкодування, - В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТДВ «СК «Кредо» про стягнення страхового відшкодування. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 10 січня 2019 він зазнав травми лівого ока, внаслідок чого частково втратив зір. Після настання страхового випадку звернувся до відповідача, з яким 30 березня 2018 року уклав договір добровільного страхування від нещасних випадків. Розмір матеріальної шкоди, передбачений договором для таких випадків, становить 125 000,00 грн., проте відповідач сплатив страхове відшкодування лише частково 12 437,50 грн. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача решти несплачених коштів, а саме 112 500,00 грн. за шкоду, заподіяну здоров`ю, та 1 987,50 грн. витрати за проведення додаткової операції (а.с.а.с. 1 - 3). Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 03 лютого 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТДВ «СК «Кредо» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування за полісом добровільного страхування від нещасних випадків від 30 березня 2018 року №DNHENS-182U41T у сумі 50 062,50 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем повністю втрачений зір лівого ока (0,0), що є страховим випадком передбаченим змістом примітки до Таблиці №1.1, за якою до повної сліпоти (0,0) прирівнюється гострота зору нижче 0,01 і до світловідчуття (рахування пальців біля обличчя). Зважаючи на вищенаведене, та отримавши від позивача виписки з історії хвороби, що свідчили про погіршення зору позивача, відповідач мав відповідно до приміток до статті 14 розділу «Органу зору» Таблиці №1 застосувати приписи статті 20 розділу «Органу зору» Таблиці №1 і доплатити позивачеві 50 062,50 грн., з урахуванням сплачених 25 січня 2019 року 12 437,50 грн. Не погодившись з рішенням суду, ТДВ «СК «Кредо» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом було невірно визначено про повну втрату позивачем зору, а дії ТДВ «СК «Кредо» повністю відповідають нормам чинного законодавства, нормам договору страхування, тому суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про порушення прав позивача, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Позивач правом, передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України, не скористався. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Судом встановлено, що 30 березня 2018 року між сторонами у справі було укладено електронний поліс добровільного страхування від нещасних випадків №DNHENS-182U41T, предметом якого є майнові інтереси позивача, пов`язані з життям, здоров`ям та працездатністю застрахованої особи. Максимальна страхова сума за договором становить 125 000,00 грн. і залежить від пошкоджень (страхових випадків), визначених Таблицею №1 «Ушкодження здоров`я внаслідок нещасного випадку та розмір страхових виплат по страховим випадкам» Додатку №1 Правил добровільного страхування від нещасних випадків №П-02 (а.с. 7). 10 січня 2019 року позивач під час роботи з молотком зазнав травми лівого ока. У період від 11 січня 2019 року по 23 січня 2019 року, від 04 лютого 2019 року по 13 лютого 2019 року, від 22 жовтня 2019 року по 25 жовтня 2019 року позивач перебував в офтальмологічному стаціонарі з діагнозом: проникаюче поранення склери з внутрішнім стороннім тілом, травматична катаракта лівого ока; посттравматичний увеїт, артифакія, авітрія, опероване відшарування сітківки, наслідок проникаючого поранення лівого ока, МВТ; преретинальний фіброз, вторинна хоріоретинальна дистрофія лівого ока. Після останньої виписки з медичного закладу показники зору лівого ока: 0,05 н/к ексц.; VOS - рух пальців біля обличчя (а.с.а.с. 16, 23, 28). 16 січня 2019 року позивач повідомив відповідача про страховий випадок і 25 січня 2019 року одержав страхове відшкодування в сумі 12 437,50 грн. (а.с. 8). 03 березня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про сплату йому решти страхового відшкодування в сумі 112 500,00 грн., надавши відповідачеві усю медичну документацію щодо встановленого йому діагнозу, проте йому було відмовлено з посиланням на підпункт «б» пункту 14 Таблиці 1 Додатку №1 Правил добровільного страхування від нещасних випадків №П-02 (а.с.а.с. 9, 10). 15 квітня 2019 року позивачеві було присвоєно третю групу інвалідності (а.с. 27). 14 травня 2019 року позивач повторно звернувся до відповідача з претензією про сплату йому решти страхового відшкодування, надавши відповідачеві додаткову медичну документацію щодо встановленого йому діагнозу, згідно з якою зір лівого ока значно погіршився (0,05 н/к ексц.; VOS - рух пальців біля обличчя), проте вказану претензію було залишено без розгляду (а.с.а.с. 11 - 15). Судом встановлено, що укладений між сторонами договір побудовано ними на Особливих умовах добровільного страхування від нещасних випадків клієнтів фінансових установ, затверджених розпорядженням Дирекції ТДВ «СК «Кредо» від 31 травня 2017 року №87, які є Додатком №4 до Правил добровільного страхування від нещасних випадків №П-02 (додано до відзиву на позов) (далі - Правила). Види страхових випадків, відповідних захворювань (травм) та розміри страхових відшкодувань при їх настанні передбачені у Таблиці №1 «Ушкодження здоров`я внаслідок нещасного випадку та розмір страхових виплат по страховим випадкам» до Правил (далі - Таблиця №1). З матеріалів справи вбачається, що відповідач, сплачуючи позивачеві страхове відшкодування в сумі 12 437,50 грн., з підстав передбачених пунктом «б» статті 14 розділу «Органу зору» Таблиці №1, згідно з яким у разі проникаючого поранення очного яблука, опіків ІІ-ІІІ ступенів, гемофтальма страхувальникові відшкодовується 10% від страхової суми. Між тим, суд першої інстанції вважав за необхідне звернути увагу відповідача на примітки до статті 14 розділу «Органу зору» Таблиці №1, за якими у випадку, якщо ушкодження, перелічені в статті 14, призведуть до зниження гостроти зору, страхова виплата здійснюється відповідно до статті

20. Стаття 14 при цьому не застосовується. Якщо ж у зв`язку з ушкодженням очного яблука здійснювалася страхова виплата за статтею 14, а в подальшому травма призвела до зниження гостроти зору, і це дає підставу для здійснення страхової виплати в більшому розмірі, то раніше виплачена сума утримується. Стаття 20 розділу «Органу зору» Таблиці №1 у свою чергу має бланкетний характер і відсилає до Таблиці 1.1., згідно з якою в разі, коли гострота зору особи до травми була у нормі (1,0), а після травми стала на рівні 0,0, розмір страхової виплати має дорівнювати 50% від страхової суми. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновків саме про повну втрату позивачем зору лівого ока (0,0), виходячи із змісту примітки до Таблиці №1.1, за якою до повної сліпоти (0,0) прирівнюється гострота зору нижче 0,01 і до світловідчуття (рахування пальців біля обличчя). Зважаючи на зазначене, та отримавши від позивача виписки з історії хвороби, що свідчили про погіршення зору позивача, відповідач мав відповідно до приміток до статті 14 розділу «Органу зору» Таблиці №1 застосувати приписи статті 20 розділу «Органу зору» Таблиці №1 і доплатити позивачеві 50 062,50 грн. (з урахуванням сплачених 25 січня 2019 року 12 437,50 грн.): -125 000,00 х 50% - 12 437,50 = 50 062,50, де: -125 000,00 - страхова сума за договором страхування; -50% - розмір страхової виплати; -12 437,50 - сплачена сума страхового відшкодування. З огляду на вище викладене, суд першої інстанції вважав за необхідне заявлений у справі позов задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в сумі 50 062,50 грн. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає його таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та письмовим матеріалам справи. Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані: з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності). Відповідно до ст. ст. 5, 6 Закону України «Про страхування» страхування може бути добровільним або обов`язковим. Обов`язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Забороняється здійснення обов`язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом. Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Згідно ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Згідно ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. Договір страхування повинен містити: назву документа; назву та адресу страховика; прізвище, ім`я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження; прізвище, ім`я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу; зазначення предмета договору страхування; розмір страхової суми за договором страхування іншим,ніж договір страхування життя; розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя; перелік страхових випадків; розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати; страховий тариф(страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума); строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; умови здійснення страхової виплати; причини відмови у страховій виплаті; права та обов`язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін; підписи сторін. Згідно ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Відповідно до ст. 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону. Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Враховуючи положення ст. 979 ЦК України та ст.16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Доводи апеляційної скарги про те, що судом було невірно визначено про повну втрату зору лівого ока позивача на момент події, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права. Доводи про повне виконання страховою компанією своїх зобов`язань перед позивачем висновків суду обґрунтовано викладених у рішенні суду, не спростовують та на їх правильність не впливають. Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не установлено. Будь-яких доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» - залишити без задоволення. Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 03 лютого 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: М.Ю. Петешенкова Судді: Н.М. Деркач М.М. Пищида