Постанова Дніпровський апеляційний суд № 200/9751/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4053/20 Справа № 200/9751/19 Суддя у 1-й інстанції - Католікян М. О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Пищиди М.М. суддів - Ткаченко І.Ю., Каратаєвої Л.О. за участю секретаря судового засідання - Бондаренка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства "Жилсервіс - 2" Дніпровської міської ради на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Жилсервіс - 2" Дніпровської міської ради про зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: У червні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до комунального підприємства "Жилсервіс - 2" Дніпровської міської ради про зобов`язання вчинити дії. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 . Відповідач на підставі відповідного договору надає позивачеві послуги з управління та обслуговування будинку, його утримання та забезпечення своєчасного надання комунальних послуг. Від початку опалювального сезону 2017 - 2018 років у приміщенні позивача не функціонує трубопровід магістралі, у зв`язку з чим воно не обігрівається. Позивач неодноразово звертався до відповідача, проте дотепер останній недолік у роботі системи опалення не усунув. Враховуючи зазначене, позивач просив суд зобов`язати відповідача замінити трубопровід повертаючої магістралі, який забезпечує безперешкодний рух теплового носія через належне йому приміщення (а.с.1-4). Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2020 року позов ОСОБА_1 до комунального підприємства «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради про зобов`язання вчинити дії - задоволено. Зобов`язано комунальне підприємство «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради замінити трубопровід повертаючої магістралі, який забезпечує безперешкодний рух теплового носія через приміщення АДРЕСА_1 . Вирішено питання щодо судових витрат (а.с. 84-85). Не погодившись з рішенням суду, КП «Жилсервіс-2» ДМР звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів. Зазначає, що твердження позивача, відносно того, що причиною відсутністю опалення у зазначеній частині приміщення є несправність стояка ( трубопроводу повертаючої магістралі) через який теплоносій не доставляється до батареї не підтверджується жодними доказами. Позивачем не надано жодних актів обстеження аварійної служби (а.с.87-88). Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником частини нежитлового приміщення АДРЕСА_1 (поз. 1-16, 35) (а.с.а.с. 8 - 14). 01 січня 2017 року між сторонами було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №123Ц (а.с.а.с. 15 - 17), згідно з яким відповідач, зокрема, зобов`язався (пункт 3.4): - забезпечувати своєчасне надання послуг належної якості згідно із законодавством; - утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати ї технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки; - здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання житлових будинків, квартир, приміщень; - своєчасно проводити підготовку житлового будинку та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період. 29 березня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою, якою повідомив останнього про відсутність опалення в одній з кімнат і просив підтвердити цей факт (а.с. 18). 27 липня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про заміну стояка, розташованого в центральній частині належного йому приміщення (а.с. 19). 22 жовтня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання пояснень щодо відсутності підтверджень про непрацюючий стояк (а.с. 20). 11 січня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення невідкладних заходів щодо фіксації факту відсутності у нього опалення (а.с. 21). Факт відсутності опалення у приміщенні, належному позивачеві, підтверджується, у тому числі листом відповідача від 02.11.2018 №1147 та його відзивом на позов (а.с. 45). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості, оскільки відповідачем порушено договірні зобов`язання, взяті на себе за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №123Ц. Однак, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №1875-ІV) предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Згідно з пунктом 2 статті 5 Закону №1875-ІV комунальні послуги - це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Пунктом 3 частини 3 статті 1 Закону №1875-ІV визначено, що внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - це механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення. У відповідності до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. У відповідності до ч. 1 ст. 78 ЦПК України Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. чення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно норм ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно із ст.129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін. Відповідно до ст. 43 ЦПК України імперативно визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Позивач, як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до ст.12 ЦПК України. Твердження позивача відносно того, що причиною відсутності опалення у зазначеній частині приміщення є несправність стояка (трубопроводу повертаючої магістралі), через який теплоносій не доставляється до батареї не підтверджується жодними доказами. Позивач посилається на дані обставини в своїх заявах до відповідача, які наявні в матеріалах справи, однак не надає жодних актів обстеження аварійної служби або інших належних доказів. Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин, на які він посилається в позовній заяві. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішенню суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. На підставі ст. 141 ЦПК України, з позивача на користь відповідача слід стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 152,6 грн На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу комунального підприємства "Жилсервіс - 2" Дніпровської міської ради - задовольнити. Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2020 року - скасувати. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до комунального підприємства "Жилсервіс - 2" Дніпровської міської ради про зобов`язання вчинити дії - відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства "Жилсервіс - 2" Дніпровської міської ради судовий збір у розмірі 1 152,6 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства. Судді: