Постанова 4816 № 591/6937/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2020 року м.Суми Справа №591/6937/19 Номер провадження 22-ц/816/1062/20 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач), суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С. з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М., сторони: позивач Об`єднана профспілкова організація УМВС України в Сумській області, відповідач Головне управління Національної поліції в Сумській області розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Об`єднаної профспілкової організації УМВС України в Сумській області на рішення Зарічного районного суду Сумської області від 19 лютого 2020 року в складі судді Шелєхової Г.В., ухвалене в місті Суми, повний текст якого складено 21 лютого 2020 року, в с т а н о в и в: 05 липня 2019 року Об`єднана профспілкова організація УМВС України в Сумській області звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якому просила зобов`язати відповідача укласти угоду з позивачем про щомісячне утримання із заробітної плати працівників ГУНП в Сумській області, які є членами профспілкової організації за заявами членські профспілкові внески у розмірі 1% грошового забезпечення з перерахуванням їх на рахунок Об`єднаної профспілкової організації та погодження з виборним органом проектів наказів щодо встановлення працівникам, які є членами профспілки, щомісячних премій. Свої вимоги мотивував тим, що працівники ГУНП в Сумській області є членами профспілкової організації, створеної у грудні 2012 року, а тому у 2016 році до відповідача профспілка направила лист про проведення переговорів з укладення договору щодо перерахування членських внесків. Відповідачем було повідомлено про неможливість перерахування членських внесків у зв`язку з відсутністю колективного договору, а на листи від 13.03.2018 року, 29.03.2018 року, 22.06.2018 року із заявами членів Профспілки відповіді взагалі не надано. У червні 2019 року відмовлено в укладенні угоди, тому вважала, що вказані дії порушують права членів профспілки. Рішенням Зарічного районного суду Сумської області від 19 лютого 2020 року у задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю. В апеляційній скарзі Об`єднана профспілкова організація УМВС України в Сумській області, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. Вважає, що не погодивши угоду з позивачем про щомісячне утримання із заробітної плати працівників поліції, які є членами профспілкової організації, Головним управлінням Національної поліції в Сумській області порушено трудові та соціально-економічні права цих працівників, зокрема, на об`єднання у професійні спілки, на відрахування із заробітної плати членів профспілки членських внесків на користь профспілки, на погодження наказів щодо преміювання членів профспілки. Зазначає, що забороняється будь-яке обмеження прав чи встановлення переваг при укладенні, зміні або припиненні трудового договору у зв`язку з належністю або неналежністю до профспілок чи певної профспілки, вступом до неї або виходом з неї, однак відповідач не сприяв створенню умов для реалізації прав позивача щодо захисту трудових прав членів профспілки, які є працівниками Національної поліції в Сумській області. Доводить помилковість позиції відповідача про те, що працівники поліції не можуть бути членами Об`єднаної профспілкової організації УМВС України в Сумській області. Посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99, від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 та від 11.10.2005 року № 8-рп/2005 вказує, що всі професійні спілки, що діють на підприємстві, в установі, організації, мають право брати участь в укладанні колективного договору, угоди. Поняттям «професійна спілка, що діє на підприємстві, в установі, організації» охоплюється будь-яка професійна спілка (профспілкова організація), яка відповідно до Конституції України та законів України утворена на підприємстві, в установі, організації на основі вільного вибору її членів з метою захисту їх трудових і соціально-економічних прав та інтересів, незалежно від того, чи є така професійна спілка стороною колективного договору, угоди. Конвенції і рекомендації Міжнародної Організації Праці, а також Європейська соціальна хартія: Конвенції і рекомендації МОП, а також Європейська соціальна хартія (переглянута) 1996 року, Хартія Співтовариства про головні соціальні права трудящих 1989 року одним з найважливіших принципів колективно-договірного процесу визнають принцип вільних і добровільних колективних переговорів та колективних договорів. Законом не передбачена можливість примусу до проведення переговорів, у тому числі і нав`язування юридичній особі, яка не брала участі в укладенні колдоговору, його умов. Також доводить, що відсутність факту укладання колективного договору не відноситься до обставин, які вказують на відсутність підстав для розгляду запитів Профспілки, адже позивач, як легалізована профспілкова організація, має всі необхідні правовстановлюючі документи, а тому користується усіма відповідними правами та повноваженнями у взаємовідносинах з роботодавцем. Таким чином, розгляд листі/запитів Профспілки відповідачем повинен був здійснюватися відповідно до вимог Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Державна влада утримується від будь-якого втручання, що спроможне обмежити або перешкодити його законному здійсненню. Тому відповідач був зобов`язаний підписати угоду з Профспілкою про перерахування щомісяця членських профспілкових внесків на рахунок, наданий профорганізацією, із заробітної плати працівників - членів профспілки в день видачі заробітної плати та погодження проектів наказів щодо преміювання/депреміювання з виборним органом профспілки. Відзиву від ГУНП в Сумській області немає. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника СТОВ Об`єднаної профспілкової організації УМВС України в Сумській області Голуба В.М., який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення представника ГУНП в Сумській області Давиденко О.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що грудні 2012 року створена Об`єднана профспілкова організація УМВС України в Сумській області Всеукраїнської професійної спілки працівників Міністерства внутрішніх справ України, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб від 14 грудня 2012 року № 1 635 102 0000 011819 (а.с. 4). Згідно з п.1.1 статуту ОПО УМВС України в Сумській області ВПСП Міністерства внутрішніх справ України, професійна спілка об`єднує працівників органів внутрішніх справ та працівників підприємств, установ, організацій, що входять до сфери управління МВС України (а.с. 82). Згідно з п. 1.15 статуту вимоги Статуту є обов`язковими для виконання всіма членами та організаціями профспілки. Відповідно до п. 2.1. Статуту, метою діяльності профспілки є здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів Профспілки. Пункт 3.1. Статуту передбачає, що членом профспілки може бути кожен громадянин України, який працює в органі, підрозділі, установі або в начальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, визнає та дотримується Статуту Профспілки та сплачує членські внески. Згідно із ст. ст. 1, 13 Закону України «Про Національну поліцію», поліція України це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом. 13 березня 2018 року, 29 березня 2018 року, 8 травня 2019 року позивач звертався листами до відповідача щодо обговорення питання та укладення угоди щодо преміювання членів профспілки (а.с. 27-29). Із відповіді ГУНП в Сумській області від 25 червня 2018 року, наданої позивачу, вбачається, що в ГУНП в Сумській області діє Колективний договір, укладений між ГУНП в Сумській області та Сумською обласною профспілковою організацією атестованих працівників органів внутрішніх справ України, Профспілковою організацією УМВС України в Сумській області Професійної спілки працівників державних установ України на 2017-2019 р.р. (а.с. 31-32). Зазначено, що запропонований проект угоди передбачає погодження проектів наказів ГУНП в Сумській області щодо встановлення щомісячних премій працівникам, які є членами Об`єднаної профспілкової організації УМВС України в Сумській області ВПСП МВС України, з виборним профспілковим органом ОПО УМВС України в Сумській області ВПСП МВС України, для підписання такої угоди необхідно внести відповідні зміни до діючого Колективного договору. Вказано, що дана відповідь не є відмовою від укладення запропонованої угоди між ГУНП в Сумській області та Об`єднаною профспілковою організацією УМВС України в Сумській області ВПСП МВС України на 2018-2022 роки. 28 травня 2019 року ГУНП в Сумській області надало Об`єднаній профспілковій організації УМВС України в Сумській області письмову відповідь № 794/117/63/26-2019, згідно з якою розгляд питання щодо можливості укладення угоди можливий після приведення статутних документів у відповідність до вимог ст. ст. 1, 14 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та ст. ст. 64, 104 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с. 20). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Об`єднаної профспілкової організації УМВС України в Сумській області про зобов`язання укласти угоду з профспілковою організацією, суд першої інстанції, врахувавши, що відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та згідно з статутом Об`єднаної профспілкової організації УМВС України в Сумській області Всеукраїнської професійної спілки працівників Міністерства внутрішніх справ України поліцейські та працівники поліції не можуть бути її членами, тому ця профспілкова організація не наділена правом виступати від імені трудового колективу ГУНП в Сумській області, а вирішення колективного трудового спору, зокрема, з питань укладення чи зміни угод, здійснюється примирною комісією, яка утворюється та діє відповідно до ст. 8 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів». Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такий висновок узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону. Відповідно до ч. 1 ст. 1, ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» національна поліція України (поліція) це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральні органи управління поліцією та територіальні органи поліції. Згідно ч. 11 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію», в органах поліції з метою захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів поліцейських відповідно до вимог законодавства можуть утворюватися професійні спілки. Відповідно до ст. 104 цього Закону, для захисту своїх прав та законних інтересів працівники поліції можуть утворювати професійні об`єднання та професійні спілки відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». В силу ст. 2 КЗпП України, ч. 6 ст. 21, ч. 3 ст. 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», працівники мають право на об`єднання в професійні спілки та, зокрема, право на відраховування із заробітної плати членських внесків на користь профспілки, погодження наказів щодо преміювання членів Профспілки безпосередньо відносяться до трудових та соціально-економічних прав особи. Частиною другою ст. 12 КЗпП України визначено, якщо на підприємстві, в установі, організації створено кілька первинних профспілкових організацій, вони повинні на засадах пропорційного представництва (згідно з кількістю членів кожної первинної профспілкової організації) утворити об`єднаний представницький орган для укладення колективного договору. В цьому разі кожна первинна профспілкова організація має визначитися щодо своїх конкретних зобов`язань за колективним договором та відповідальності за їх невиконання. Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в об`єднаному представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси працівників при підписанні колективного договору. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про колективні договори і угоди» за наявності на підприємстві кількох профспілок чи їх об`єднань або інших уповноважених трудовими колективами на представництво органів вони повинні сформувати спільний представницький орган для ведення переговорів та укладення колективного договору. Згідно з ст. 7 цього Закону, зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема серед іншого гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій працівників. Як вбачається, відсутність позитивної відповіді на пропозицію проведення двосторонньої зустрічі з метою налагодження конструктивної співпраці та узгодження проекту угоди між ГУ НП в Сумській області та Об`єднаною профспілковою організацією УМВС України в Сумській області на 2018-2022 роки, небажання відповідача йти на соціальний діалог стали підставою звернення до суду з цим позовом. Правові й організаційні засади функціонування системи заходів з вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), здійснення взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними врегульовано Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)». Встановлені цим Законом норми поширюються на найманих працівників та організації, утворені ними відповідно до законодавства для представництва і захисту їх інтересів, і на роботодавців, організації роботодавців та їх об`єднання. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» колективний трудовий спір це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин щодо: а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; б) укладення чи зміни колективного договору, угоди; в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; г) невиконання вимог законодавства про працю. Сторонами колективного трудового спору на виробничому рівні є наймані працівники підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова або інша уповноважена працівниками організація та роботодавець. Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється з питань, передбачених: пунктами "а" і "б" статті 2 цього Закону, - примирною комісією, а в разі неприйняття рішення у строки, встановлені статтею 9 цього Закону, - трудовим арбітражем; пунктами "в" і "г" статті 2 цього Закону, - трудовим арбітражем. Як вбачається, нормами чинного законодавства визначено, що питання укладення чи зміни колективного договору, угоди вирішується примирною комісією, яка утворюється та діє відповідно до ст. 8 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)». За таких обставин, висновок суду першої інстанції про встановлення Законом порядку вирішення такого спору примирною комісією, а не судом та необґрунтованість позовних вимог зроблений на підставі належним чином оцінених доказів у справі та відповідає нормам діючого законодавства. Таким чином, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 367 - 369, п.1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Об`єднаної профспілкової організації УМВС України в Сумській області залишити без задоволення. Рішення Зарічного районного суду Сумської області від 19 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - О.Ю. Кононенко Судді: Т.А. Левченко С.С. Ткачук