Постанова Запорізький апеляційний суд № 310/1436/17

Дата документу 29.04.2020 Справа № 310/1436/17 Запорізький апеляційний суд Єдиний унікальний № 310/1436/17 Головуючий у 1-й інстанції: Крамаренко А.І. Провадження №22-ц/807/1478/20 Суддя-доповідач Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В., Остащенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бердянської міської ради, третя особа - приватний підприємець ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В: В березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Бердянської міської ради, третя особа - приватний підприємець ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що пунктом 2.5 рішення Бердянської міської ради Запорізької області №8 від 07 грудня 2006 року «Про передачу в оренду земельних ділянок» затверджено проект відведення земельної ділянки та передано в оренду за рахунок земель міста ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0151 га, розташовану по просп. Праці (біля квіткового магазину «Клумба» та вздовж пр. Праці) для розміщення майданчика відпочинку та благоустрою території. На підставі вказаного рішення 27 грудня 2006 року між Бердянською міською радою та ОСОБА_2 укладено Договір оренди вказаної вище земельної ділянки строком до 01 грудня 2011 року. Пунктом 15 рішення Бердянської міської ради Запорізької області № 39 від 29 вересня 2011 року продовжено договір оренди земельної ділянки з 01 грудня 2011 року до 01 грудня 2016 року, у зв"язку з чим 22 листопада 2011 року між ОСОБА_2 та Бердянською міською радою укладено угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, якою у розділі Строк дії договору в пункт 3.1 внесено зміни, що договір діє строком до 01 грудня 2016 року. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2010 року, яка набрала законної сили, судом було встановлено, що проект відводу земельної ділянки ОСОБА_2 містить підроблені підписи, тому судом визнано нехзаконним та скасовано п. 2.5 рішення №8 Бердянської міської ради Запорізької області від 07 грудня 2006 року. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2015 року про відмову у перегляді за нововиявленими обставинами постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2010 року. Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 вересня 2016 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до виконавчого комітету Бердянської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення,скасування свідоцтва про право власності і рішення про реєстрацію. Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 вересня 2016 року залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 14 грудня 2016 року. Пунктом 3 Рішення Бердянської міської ради Запорізької області № 35 від 27 жовтня 2016 року поновлено договір оренди землі від 27 грудня 2006 року, шляхом передачі ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0, 0151 га, що розташована по пр. Праці (біля квіткового магазину « Клумба » та вздовж пр. Праці) для розміщення майданчика відпочинку та благоустрою території, строком до 01 жовтня 2021 року. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати незаконним та скасувати п. 3 рішення Бердянської міської ради Запорізької області від 27 жовтня 2016 року №35 «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок». Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 лютого 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права,просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції взагалі не мотивував своє рішення та не надав оцінки доводам позовної заяви про те, що оскільки судами прпередніх інстанцій було встановлено безпідставність набуття ОСОБА_3 права орендної земельної ділянки, тому Бердянська міська рада не мала законних підстав для поновлення договору оренди земельної ділянки від 27 грудня 2006 року, отже, суд першої інстанції мав всі законні підстави для визнання незаконним та скасування п. 3 рішення Бердянської міської ради Запорізької області від 27 жовтня 2016 року № 35 про поновлення договору оренди земельної ділянки. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, Бердянська міська рада зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Апеляційне провадження у справі було відкрито 17 березня 2020 року. Справа апеляційним судом була призначена до розгляду на 29 квітня 2020 року. В судове засідання 29 квітня 2020 року учасники справи ОСОБА_1 , Бердянська міська рада Запорізької області, третя особа ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання ними судових повісток (а.с. 159-160) до апеляційного суду не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. 28 квітня 2020 року на адресу апеляційного суду від Бердянської міської ради надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яка була призначена на 29 квітня 2020 року на 12 годин 40 хвилин, у зв`язку з запровадженням карантину. Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до до ч. 1 ст. 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шестидесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного повадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Проте, має місце відповідне навантаження судді-доповідача та колегії суддів (в Запорізькому апеляційному суді замість 40 суддів за штатом, фактично працює 18 суддів), тому призначити розгляд справи в строки, передбачені ч. 1 ст. 371 ЦПК України не має можливості. При вищевикладених обставинах, апеляційний суд на підставі ч. 2 ст. ст. 372 ЦПК України ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю учасників справи. В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засіданні всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно з ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частні або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення в повній мірі зазначеним вимогам не відповідає. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що 27 грудня 2006 року між Бердянською міською радою та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 0,0151 га, розташованої за адресою: пр. Праці (біля квіткового магазину «Клумба» та вздовж пр. Праці) для розміщення майданчика відпочинку та благоустрою території. В подальшому строк дії вказаного договору поновлювався (продовжувався) згідно додаткової угоди від 22 листопада 2011 року строком до 01 грудня 2016 року та згідно додаткової угоди від 27 листопада 2016 року строком до 01 жовтня 2021 року. Тобто, Бердянська міська рада приймаючи оспорювані рішення діяла в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд першої інстанції також взяв до уваги рішення Апеляційного суду Запорізької області від 09 червня 2016 року по справі № 801/5366/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яким було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 . З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може повністю погодитись виходячи з наступного. Судом установлено, що відповідно до рішення Бердянської міської ради Запорізької області від 07 грудня 2006 року вирішено затвердити проект відведення земельної ділянки та передати в короткострокову оренду за рахунок земель міста приватному підприємцю ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,0151 га, розташовану по просп. Праці (біля квіткового магазину «Клумба» та вздовж пр. Праці) для розміщення майданчика відпочинку та благоустрою території строком до 01 грудня 2011 року. (а.с. 56-59). 27 грудня 2006 року між Бердянською міською радою в особі міського голови Баранова Валерія Олексійовича та Приватним підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого Бердянська міська рада Запорізької області надає, а ФОП ОСОБА_2 приймає в строкове платне володіння та користування строком до 01 грудня 2011 року земельну ділянку для розміщення майданчика відпочинку та благоустрою території, яка знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Праці (біля квіткового магазину «Клумба» та вздовж пр. Праці ), площею 0,0151 га (а.с. 53-55). Пунктом 15 рішення Бердянської міської ради Запорізької області від 29 вересня 2011 року « Про продовження терміну розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та терміну реєстрації правовстановлюючого документа на земельну ділянку, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу в оренду та у власність земельних ділянок» було продовжено з 01 грудня 2011 року договір оренди від 27 грудня 2006 року земельної ділянки, межі якої визначено в натурі ( на місцевості) та без зміни її цільового призначення, строком до 01 грудня 2016 року. 22 листопада 2011 року між ФОП ОСОБА_2 та Бердянською міською радою Запорізької області було укладено угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, якою у розділі « Строк діїї договору» в пункті 3.1 внесено зміни щодо строку договору, який визначено до 01 грудня 2016 року. Рішенням Бердянського міськрайонного суду від 16 жовтня 2008 року визнано за ОСОБА_1 право власності на самочинне будівництво-магазин, який складається із основної будівлі « А», замощення «1», який розташований на земельній ділянці площею 63 кв. м. в м ., по просп. Праці у м. Бердянську Запорізької області . Розпорядженням голови Бердянської міської ради Запорізької області від 31 липня 2009 року присвоєно поштову адресу вищевказаному магазину- просп. Праці, 31 л у м. Бердянську Запорізької області . Пунктом 4 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 02 вересня 2009 року вирішено офоримити за ОСОБА_1 право власності на будівлю по просп. Праці, 31 л у м. Бердянську, Запорізької області . ОСОБА_1 зареєструвала право власності на ваказаний магазин та отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 01 жовтня 2009 року (а.с.67). Вказане також підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно. (а.с.68). В подальшому рішення Бердянського міськрайсуду Запорізької області від 16 жовтня 2008 року було скасовано рішенням апеляційного суду Запорізької області від 06 грудня 2011 року та в задоволенні позову ОСОБА_1 до Бердянської міської ради Запорізької області, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на нерухоме майно відмовлено. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2010 року встановлено, що пояснювальна записка до проекту відводу земельної ділянки ФОП ОСОБА_2 та акт визначення і узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 23 травня 2006 року містять підроблені підписи, здійснені від імені ОСОБА_5 , тоді як вони цих робіт не виконувала, документів не складала. Адміністративний суд вказаною постановою скасував п. 2.5 рішення Бердянської міської ради Запорізької області від 07 грудня 2006 року « Про передачу в оренду земельних ділянок». Пунктом 3 рішення Бердянської міської ради Запорізької області від 27 жовтня 2016 року № 35 «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок» було поновлено договір оренди землі від 27 грудня 2006 року, яким ФОП ОСОБА_2 були передані земельні ділянки загальною площею 0.0151 та площею 0,0025 га, розташовану за адресою: прсп. Праці ( біля квіткового магазину « Клумба » та вздовж просп. Праці), для розміщення майданчика відпочинку та благоустрою території, строком до 01 жовтня 2021 року (а.с. 64). Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України). Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ст. 4 ЦПК України та ст. 15 ЦК України, в порядку цивільного судочинства підлягають захисту саме порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси. З аналізу вказаних норм вбачається, що підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання. Порушення цивільного права є результатом протиправних дій порушника, внаслідок чого воно зазнало зменшення або ліквідації, що позбавляє його носія можливості здійснювати, реалізовувати це право повністю або частково. Отже, суд має встановити, чи дійсно порушуються законні права позивачки, якою заявлено позов про визнання незаконним та скасвання п. 3 рішення Бердянської міської ради Запорізької області № 35 від 27 жовтня 2016 року «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок». Суд першої інстанції встановивши фактичні обставини справи, дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову. Проте, суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що Бердянська міська рада, приймаючи оспорюване рішення діяла в межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб передбачені Конституцією та законами України, в порушення вимог ст. 4 ЦПК України не взяв до уваги, що особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнананих або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Водночас, рішенням апеляційного суду Запорізької області від 06 грудня 2011 року відмовлено у визнанні права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно - магазин по просп. Праці у м. Бердянську Запорізької області . На момент прийняття оскаржуваного рішення Бердянської міської ради № 35 від 27 жовтня 2016 року про поновлення договору оренди земельної ділянки, ОСОБА_1 не була власником указаного вище магазину, під яким знаходиться земельна ділянка, щодо якої продовжено спірний договір оренди, а також ОСОБА_1 не надала суду доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка, або її частини знаходиться у її користування відповідно до вимог земельного законодавства. Отже, колегія суддів приходить до висновку про відсутність порушеного права позивачки. За вказаних обставин оскаржуване рішення на підставі ст. 376 ЦПК України підлягає зміні в частині правового обгрунтування причин відмови у позові. Посилання апеляційної скарги про те, що приймаючи Постанову Верховного суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 310/7045/13-ц за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Бердянської міської ради, Реєстраційної служби Виконавчого комітету Бердянської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету, скасування свідоцтва про право власності та рішення про реєстрацію Верховний суд виходив з того, що судами попередніх інстанцій правильно встановлено безпідставність набуття ОСОБА_3 права оренди земельної ділянки, а тому доводи викладені Бердянським міськрайонним судом Запорізької області у рішенні від 20 лютого 2018 року щодо дій Бердянської міської ради в межах повноваженнь та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вочевидь не відповідає вимогам закону, не береться апеляційним судом до уваги, оскільки не зважаючи на те, що судовим рішенням за позовом прокурора скасовано рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки в оренду, проте, оскаржуваним рішенням Бердянської міської ради Запорізької області № 35 від 27 жовтня 2016 року про поновлення договору оренди земельної ділянки та передання її ОСОБА_2 не порушуються права ОСОБА_1 , а тому за її позовом оспорюване рішення не може бути визнано незаконним. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення . Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Понесені ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у суді апеляційної інстанції не підлягають компенсації за рахунок відповідача, оскільки за результатом розгляду апеляційної скарги її позовні вимоги не задоволені. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України , апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 лютого 2018 рокуу цій справі змінити в частині правового обґрунтування підстав відмови у позові. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повна постанова складена 06 травня 2020 року. Головуючий, суддя СуддяСуддя Подліянова Г.С.Гончар М.С.Маловічко С.В.