Постанова 4857 № 260/1612/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/1612/19 пров. № А/857/668/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М. суддів: Заверухи О.Б., Старунського Д.М., за участю секретаря судових засідань - Чопко Ю.Т. позивача - ОСОБА_1 розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року про відмову у вжитті заходів забезпечення позову (головуючий суддя: Гаврилко С.Є., місце ухвалення - м. Ужгород) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України, про визнання протиправними дій, - встановив: ОСОБА_1 , 14.11.2019 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії членів робочої групи з проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 , що утворена згідно Наказу Міністерства юстиції України від 24.05.2019 № 1967/7, щодо складення акту від 24.06.2019 про ухилення приватного виконавця ОСОБА_1 від проведення перевірки; - визнати протиправною бездіяльність Дисциплінарної комісії приватних виконавців щодо несвоєчасного повідомлення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 про час та місце розгляду подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області до дисциплінарної відповідальності на засіданні Дисциплінарної комісії приватних виконавців; - визнати протиправним рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12.08.2019 оформлене протоколом № 14 в частині здійснення аналізу заяви представника приватного виконавця Риженка О.С. про відвід секретарю Комісії Вольфу О. Л. за відсутності інших присутніх учасників засідання; - визнати протиправним рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині здійснення аналізу заяви Риженка О.С. про відкладення розгляду подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з несвоєчасним повідомленням приватного виконавця про час та місце розгляду справи та відсутністю висновку дисциплінарного уповноваженого приватних виконавців за відсутності інших присутніх учасників засідання; - визнати протиправним рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині відмови у задоволенні клопотання Риженка О.С. про відкладення розгляду подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з несвоєчасним повідомленням приватного виконавця про час та місце розгляду подання та відсутністю висновку дисциплінарного уповноваженого приватних виконавців; - визнати протиправним рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині відмови у задоволенні заяви Риженка О.С. про відкладення розгляду подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з ОСОБА_1 12.08.2019 року о 10:00 год. до слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області для допиту його у кримінальному провадженні у якості свідка; - визнати протиправним рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині здійснення аналізу заяви Риженка О.С. від 12.08.2019 № 11 за відсутності інших присутніх учасників; - визнати протиправним рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині про розгляд подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за відсутності приватного виконавця; - визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині застосування до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця; - визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати Наказ Міністерства юстиції України 3238/5 від 23.10.2019 про припинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 . Позивач, 03.12.2019 звернувся із заявою про забезпечення адміністративного позову, в якій просить, забезпечити адміністративний позов шляхом: - зупинення дії рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині застосування до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця; - зупинення дії Наказу Міністерства юстиції України № 3238/5 від 23 жовтня 2019 року про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 щодо застосування до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця. Обґрунтовує вказану заяву тим, що він, як приватний виконавець, не може займатися іншою діяльністю та позбавлений можливості отримувати дохід від своєї діяльності. В зв`язку з введенням в дію оскаржуваних рішень та наказу, він фактично позбавлений можливості отримувати дохід від своєї єдиної професійної діяльності. При цьому, у позивача існують зобов`язання перед державою у вигляді сплати податків та єдиного соціального внеску, не зважаючи на фактичне припинення його діяльності. Разом з тим, ним, як приватним виконавцем, укладено договори оренди приміщення, охорони приміщення, страхування цивільно-правової відповідальності, які потребують щомісячної оплати. У позивача на виконанні перебуває 6 виконавчих проваджень на загальну суму 5387379,67 грн, виконання яких, саме приватним виконавцем ОСОБА_1 , буде виключено. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено. Із цією ухвалою суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така є необґрунтованою, а тому просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на аналогічні підстави викладені у заяві про забезпечення позову. Міністерство юстиції України, 25.03.2020 подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. ОСОБА_1 , у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, пояснення надав аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. Просить апеляційну скаргу задовольнити, а судове рішення скасувати. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Оскільки, останній належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, його участь в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась, а відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволені вказаного клопотання. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів. Суд першої інстанції дійшов висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити, оскільки доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, або про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заявлених заходів забезпечення позову не встановлено. Крім цього, спосіб у який позивач просить забезпечити позов, не пов`язаний із майбутнім утрудненням реального виконання рішення суду, якщо таке буде ухвалене на користь позивача, в разі невжиття таких заходів. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Згідно ч. 3 цієї статті, ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції. Положеннями ч. 1 ст. 151 КАС України (в редакції чинній на момент подання заяви про забезпечення позову) визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Суд апеляційної інстанції зазначає, що співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог. Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи. Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб`єкта владних повноважень. Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині застосування до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця; зупинення дії Наказу Міністерства юстиції України № 3238/5 від 23 жовтня 2019 року про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в щодо застосування до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця. Суд апеляційної інстанції зауважує, що предметом позову у спірних правовідносинах, є зокрема: визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців утвореної при Міністерстві юстиції України для розгляду питань притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності, оформленого протоколом № 14 від 12 серпня 2019 року, в частині застосування до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця; визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції № 3238/5 від 23 жовтня 2019 року про припинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 . Отже, на думку суду апеляційної інстанції, вимоги позовної заяви, а також підстави для забезпечення позову є ідентичними та такими, що спрямовані на настання одного і того ж наслідку. Крім цього, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у спосіб, який просить позивач, є фактичним вирішенням справи по суті, в частині заявлених вимог. Суд апеляційної інстанції вважає, що наведені позивачем в апеляційній скарзі обґрунтування необхідності вжиття заявлених заходів забезпечення позову, зокрема: відсутність підстав для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності за ухилення від проведення планової перевірки; необґрунтованість подання Міністерство юстиції України від 22.07.2019 про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; розгляд з грубим порушенням законодавства подання Дисциплінарною комісією приватних виконавців; безпідставне застосування Дисциплінарною комісією приватних виконавців найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - припинення діяльності приватного виконавця та інші, по своїй суті, є обґрунтуванням предмету позову та підлягають перевірці й оцінці під час судового розгляду справи. Натомість, заходи забезпечення позову вживаються судом з метою охорони прав та інтересів сторін у справі, на час розгляду справи у суді, однак такі заходи не можуть підміняти собою вирішення спору по суті, оскільки не відповідатимуть призначенню інституту забезпечення адміністративного позову, передбаченого КАС України. Також, на думку суду апеляційної інстанції, позивачем у заяві про забезпечення позову не наведено підстав та не надано жодних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у цій адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також щодо наявності очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності відповідача. Стосовно обґрунтувань позивачем заяви про забезпечення позову, щодо позбавлення можливості отримувати дохід від діяльності приватного виконавця, неможливість виконання укладених договорів оренди та виконання 6 виконавчих проваджень на загальну суму 5387379,67 грн, то суд апеляційної інстанції зазначає, що такі обґрунтування, в розумінні ч. 2 ст. 150 КАС України, не можуть бути підставою для забезпечення позову у цій справі. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні правові підстави, передбачені ст. 150 КАС України, для задоволення заяви про забезпечення позову. Апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, ухвалу суду без змін. Керуючись ст. ст. 150, 151, 310, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд - постановив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року про відмову у вжитті заходів забезпечення позову у справі № 260/1612/19 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. М. Гінда судді О. Б. Заверуха Д. М. Старунський Повне судове рішення складено 06.05.2020.