LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 48552340/2820/18

від 06.05.2020 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2340/2820/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач:Шурко О.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Шурка О.І., суддів Василенко Я.М., Ганечко О.М., при секретарі Коцюбі Т.М., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо виплати позивачу недоотриманої пенсії матері ОСОБА_2 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити виплату позивачу недоотриманої пенсії матері ОСОБА_2 , за період з 01.08.2014 по 04.12.2017 включно, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 у справі №2340/2820/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії відмовлено повністю. 13.02.2019 ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить переглянути рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 у справі № 2340/2820/18 повністю; прийняти у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, а саме: поновити пропущений строк для виплати недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , 1927 р.н., яка померла у м. Донецьк; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з виплати позивачеві недоотриманої пенсії матері ОСОБА_2 , 1927 р.н.; витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області деталізовані відомості (щомісячно) про недоотриману пенсію матері, ОСОБА_2 , 1927 р.н., що виникла за період з 01.08.2014 до 04.12.2017 включно; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській; області здійснити виплату ОСОБА_1 недоотриманої пенсії матері, ОСОБА_2 , 1927 р.н. за період з 01.08.2014 до 04.12.2017 включно, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у задоволені зазначеної заяви відмовлено, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 залишено в силі. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняте нове рішення, яким задовольнити заяву про розгляд справи за нововиявленими обставинами. На думку апелянта, суд першої інстанції не вжив визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у т. ч. щодо виявлення та витребування необхідних доказів як з власної ініціативи, так і за поданим клопотанням, та порушив принцип змагальності сторін, фактично віддавши перевагу твердженням представника відповідача, які ґрунтуються на недостовірних відомостях про відсутність пенсійної справи ОСОБА_2 та неперебування її на обліку. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 21.01.2019 №6681/02-27 не є доказом нововиявленої обставини, оскільки відповідно до п. 5.1 Порядку №22-1, заяви від 21.02.2018 ОСОБА_1 та наданих необхідних документів, позивачці здійснено виплату допомоги на поховання померлої ОСОБА_2 в сумі 25526,40 грн. та створено макет пенсійної справи, який зроблений для виплати допомоги на поховання ОСОБА_1 , відповідно до Центральної бази даних одержувачів пенсії, оскільки паперова пенсійна справа до Управління не надходила. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, подана позивачем заява обґрунтована тим, що є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі позивачу на час розгляду справи, зокрема листи від відповідача від 21.01.2019 № 6681/02-27 та від Головного управління Пенсійного фонду у Донецькій області від 15.01.2019 № 534/02-3, згідно з яких стало відомо, що ОСОБА_2 перебувала на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Черкаській області. На дату прийняття рішення судом 27.08.2018 позивач не знала і не могла знати про ту обставину, що відповідач надав суду документи, що містять цілком недостовірні відомості щодо пенсійної справи ОСОБА_2 , не знала і не могла знати про те, що відповідач має повний і необмежений доступ до центральної бази даних одержувачів пенсії, що у зазначеній базі дійсно доступна для перегляду повна інформація щодо пенсійної справи ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що не знала і не могла знати про зазначені обставини на час розгляду справи судом першої інстанції, це підтверджується тим, що копію відзиву, надісланого поштовою кореспонденцією, позивачу було вручено 31.08.2018, тобто, вже після розгляду справи по суті. Позивач не мала можливості подати клопотання про витребування відповідних доказів у справі під час її розгляду у суді першої інстанції. Відтак, на думку позивача, судом першої інстанції в умовах відсутності повної інформації щодо пенсійної справи ОСОБА_2 прийнято помилкове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, зроблено хибні висновки про відсутність підстав для задоволення позову. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, дійшов висновку, що правові підстави для її задоволення відсутні. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав. Слід зазначити, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: - існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; - на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; - істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Положеннями ч.1 та ч.2 ст.361 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. З урахуванням положення п.1 ч.1 ст.363 КАС України, згідно з якого заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної п.1 ч.2 ст. 361 КАС України - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або мала була дізнатися про існування таких обставин, є підстави вважати, що заявником пропущено строк подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Отже, для подання такої заяви встановлюється 30-ти денний строк з дня, коли особа дізналася або мала була дізнатися про існування таких обставин. Так, в апеляційній скарзі позивач зазначає, що підставою для відкриття провадження за нововиявленими обставинами є отримання доказів перебування на пенсійному обліку у відповідача матері заявника, ОСОБА_2 , саме факт перебування на обліку у відповідача ОСОБА_2 і є нововиявленою обставиною. Апелянт стверджує, що не знала і не могла знати про нововиявлені обставини на час розгляду справи судом першої інстанції, це підтверджується тим, що копію відзиву, надісланого поштовою кореспонденцією, Позивачу було вручено 31.08.2018, тобто, вже після розгляду справи по суті. Таким чином, вона не мала можливості подати клопотання про витребування відповідних доказів у справі під час її розгляду у суді першої інстанції. Втім, як вірно встановлено судом першої інстанції, апеляційне провадження у справі №2340/2820/18 відкрито 12.10.2018, тобто, після ознайомлення позивача із змістом відзиву, що у свою чергу спростовує посилання заявника, що йому не було і не могло бути відомо про наявність обставин, на які заявник посилається, як на нововиявлені. Таким чином, подати клопотання про витребування доказів у справі позивач могла при звернені до суду апеляційної інстанції, а тому доводи про те, що їй не було і не могло бути відомо про наявність обставин, що стало підставою звернення до суду для їх перегляду, колегією суддів до уваги не приймаються. При цьому, в доводах відзиву на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що місце реєстрації ОСОБА_1 відповідно до довідки від 23.08.2017 №900, про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є м.Черкаси, а місце реєстрації проживання та смерті її матері ( ОСОБА_2 ) - м. Донецьк, з чого вбачається, що ОСОБА_2 на обліку в м.Черкасах, як внутрішньо переміщена особа, не перебувала. В свою чергу, документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб». Однак, позивач не надала суду доказу, щодо ОСОБА_2 було видано довідку про взяття на облік, як внутрішньо переміщеної особи. Апелянт вважає, що з листів Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 21.01.2019 № 6681/02-27 та від Головного управління Пенсійного фонду у Донецькій області від 15.01.2019 № 534/02-3 вбачається, що ОСОБА_2 перебувала на пенсійному обліку у відповідача. Втім, вказане спростовуються поясненнями поданого відповідачем відзиву на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що відповідно до п. 5.1 Порядку №22-1, заяви від 21.02.2018 ОСОБА_1 та наданих необхідних документів, позивачці здійснено виплату допомоги на поховання померлої ОСОБА_2 в сумі 25526,40 грн. та створено макет пенсійної справи, який зроблений для виплати допомоги на поховання ОСОБА_1 , відповідно до Центральної бази даних одержувачів пенсії, оскільки паперова пенсійна справа до Управління не надходила, що не може бути підставою для твердження про перебування ОСОБА_2 на пенсійному обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 у справі №2340/2820/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018, за нововиявленими обставинам, при цьому, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: Шурко О.І. Судді: Василенко Я.М. Ганечко О.М.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»