Постанова 4857 № 1.380.2019.004463

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.004463 пров. № А/857/2310/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Заверухи О.Б., Ніколіна В.В., з участю секретаря Михальської М.Р., представника позивача Іваненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у справі за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії,- суддя в 1-й інстанції Сподарик Н.І., час ухвалення рішення - 26.12.2019 року, 14:45 год., місце ухвалення рішення - м.Львів, дата складання повного тексту рішення - 04.01.2020 року, в с т а н о в и в : Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року в задоволенні позову Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради відмовлено. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, оскільки відповідно до норм Положення про Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради до повноважень районної адміністрації віднесено розгляд питань та вжиття заходів у порядку, встановленому виконавчим комітетом, щодо фактів самовільного будівництва (погодження, приведення до попереднього стану, демонтажу тощо). ОСОБА_1 є власником квартири по АДРЕСА_1 та самочинно розширив лоджію розміром 2,10*2,70 м, яка розташована на третьому поверсі п`ятиповерхового будинку. 18.10.2019 комісією у складі працівників ЛКП "Левандівка" складено протокол за порушення ст. 150 КУпАП. Головою Залізничної районної адміністрації прийнято розпорядження № 679 від 15.12.2017 "Про демонтаж самочинно будівництва, здійсненого гр. ОСОБА_1 », яким рекомендовано відповідачу демонтувати самочинно влаштовану лоджію розміром 2,10 х2,70 м., яка розташована на 3-му поверсі п`ятиповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 та привести її планування до попередніх розмірів в термін до 25.04.2018. Актом ЛКП "Левандівка" від 07.05.2018 зафіксовано факт невиконання відповідачем вимог розпорядження голови Залізничної районної адміністрації. Враховуючи, що відповідачем самостійно не демонтовано самочинно влаштовану лоджію розміром 2,10 х2,70 м., при її влаштуванні здійснено втручання в фасад, що є несучою конструкцією будинку, відповідача слід зобов`язати демонтувати самочинно розширену лоджію розміром 2,10х2,70 м., яка розташована на третьому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку та привести її планування до попередніх розмірів, а саме 1,40х2,70 м. Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову. Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час і місце слухання справи, і оскільки його явка в суді апеляційної інстанції не є обов`язковою, апеляційний розгляд справи проведено у його відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення - скасувати з наступних підстав. Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача та ЛМКП "Левандівка" відсутні повноваження щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Відповідачем, як співвласником квартири до якої, належить спірна лоджія (балкон) було здійснено ремонтні роботи, які полягали в укріпленні конструкції виступаючої залізо-бетонної частини лоджії, яка зазнала зносу та руйнування внаслідок природних явищ (обмерзання), з метою відновлення елементів лоджії, поліпшення експлуатаційних показників елементів будинку, безпечного користування лоджією та запобігання її обвалення. Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх помилковими з огляду на наступне. Згідно договору купівлі-продажу від 14.12.2007, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Вишинською О. М. та зареєстрованого в реєстрі за № 5139 (а.с. 66), відповідач є співвласником квартири АДРЕСА_3 . Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім`ї і прописки №1826 від 07.05.2018, по АДРЕСА_1 власником є ОСОБА_1 загальною площею 57,60 кв.м. і складається з 3-ьох кімнат, житлова площа 41,40 кв.м. 22.11.2017 ОСОБА_2 звернувся у формі телефонного зв`язку на гарячу лінію області, в якому повідомив, що сусід який проживає на 3 -му поверсі по АДРЕСА_2 робить балкон з відстанню 70 см. з дахом на 20 см за висотою. 18.10.2016 майстром по експлуатації житлового фонду ЛКП "Левандівка" Маруняк Л.М. складено протокол за порушення ст. 150 КУпАП. відповідачем, а саме: самочинно розширив існуючий балкон до розмірів 0,6 х1,80. 18.10.2016 ЛКП "Левандівка" як балансоутримувач будинку АДРЕСА_1 скеровано відповідачу акт- попередження про необхідність надати документи на розгляд МВК, щодо самочинного розширення існуючого балкону. За результатами розгляду протоколу, адміністративною комісією при Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради винесено постанову про адміністративне правопорушення № 292 від 26.10.2016, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 150 грн. 27.11.2017 комісія ЛКП "Левандівка" на звернення гр. ОСОБА_2 склала акт, яким зафіксували, що гр. ОСОБА_1 співвласник квартири - самочинно розширив існуючу лоджію на 0,7 м до розмірів 2,70 х 2,10 м. 12.12.2017 міжвідомча комісія заслухала звернення гр. ОСОБА_2 , мешканця кв. АДРЕСА_5 та інформацію ЛКП "Левандівка" про самочинне будівництво на АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 рекомендували гр. ОСОБА_1 демонтувати самочинно розширену лоджію розміром 2,10 х2,70 м. 15.12.2017 розпорядженням голови Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради № 679 "Про демонтаж самочинного будівництва здійсненого гр. ОСОБА_1 " рекомендовано ОСОБА_1 до 01.04.2018 демонтувати самочинно влаштовану лоджію розміром 2,10 х2,70 м., яка розташована на 3-му поверсі п`ятиповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 та привести її планування до попередніх розмірів. 28.03.2018 відповідачу ЛКП "Левандівка" Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради повторно скеровано попередження про демонтаж лоджії та скеровано розпорядження голови Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради № 679 "Про демонтаж самочинного будівництва здійсненого гр. ОСОБА_1 " від 15.12.2017. 07.05.2018 ЛКП "Левандівка" актом зафіксовано факт невиконання відповідачем вимог розпорядження голови Залізничної районної адміністрації № 679 від 15.12.2017 . Враховуючи, що відповідачем планування лоджії до попереднього стану не приведено і для зобов`язання відповідача виконати розпорядження голови Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради № 679 від 15.12.2017 "Про демонтаж самочинного будівництва здійсненого гр. ОСОБА_1 ", позивач звернувся з даним позовом до суду. Рішенням виконкому Львівської міської ради від 01.11.2016 за №977 затверджено Положення про Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради відповідно до пункту 4.50 якого до повноважень районної адміністрації віднесено розгляд питань та вжиття заходів у порядку, встановленому виконавчим комітетом, щодо фактів самовільного будівництва (погодження, приведення до попереднього стану, демонтажу тощо). Крім того, Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради управляє підпорядкованими комунальними підприємствами житлового фонду та забезпечує утримання ними належної експлуатації житлового фонду. Як орган місцевого самоврядування позивач відповідно до ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" правомочна розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, вказаним та іншими законами до їх відання. У ст. 30 вказаного Закону передбачено, зокрема, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню. Чинне законодавство передбачає перелік об`єктів, що утворюють житловий фонд. Відповідно до ст. 4 Житлового кодексу України, жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України, утворюють житловий фонд. З урахуванням вимог ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", можна зробити висновок, що Державний житловий фонд, окрім іншого, - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд. У ст. 16 ЖК України, до компетенції виконавчих органів місцевих рад віднесено здійснення державного контролю за використанням і схоронністю житлового фонду (ч. 1 ст. 30); керування житловим господарством, забезпечення правильної експлуатації і схоронності жилих будинків, що є у віданні Ради, організація їх капітального і поточного ремонту. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що виконавчий орган органу місцевого самоврядування - Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради - у межах своїх повноважень має право на звернення до суду про демонтаж самочинного будівництва для забезпечення правильної експлуатації та схоронності вказаного майна згідно з делегованими Львівською міською радою повноваженнями. Колегія суддів наголошує, що спірні правовідносини обумовлені реалізацією позивачем передбачених Законом № 280/97-ВР делегованих повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов`язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб`єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а отже і публічно-правову природу таких правовідносин. Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 14-48цс18, від 11 квітня 2018 року у справі № 11-96апп18 та від 15 травня 2018 року у справі № 11-346апп18. Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що покликання суду першої інстанції на те, що у відповідача відсутні повноваження щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил є помилковими. У ч.1 ст. 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи (ч.1 ст.325 ЦК України). Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_3 . Згідно з ч.2 ст.319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно до ч.5 ст.319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Колегією суддів встановлено, що відповідач самочинно розширив існуючий балкон (лоджію) в квартирі АДРЕСА_3 яка розташована на третьому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку з розміру 1,40х2,70 м. до 2,10х2,70 м. шляхом анкерування плити в кладку стіни будинку. При цьому, відповідач не надав суду належних та достатніх доказів, які б спростували доводи позивача про відсутність у ОСОБА_1 дозвільних документів на проведення будівельних робіт. Статтею 5 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII «Про основи містобудування» (далі - Закон № 2780-XII) передбачено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів. Згідно зі ст. 7 Закону № 2780-ХІІ державне регулювання у сфері містобудування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством. Відповідно до ст. 18 Закону № 2780-XII будівництво об`єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних Рад. Положеннями ст. 9 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальним ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів. Колегія суддів зазначає, що під час проведення відповідачем самочинної реконструкції балкону (лоджії) належної до квартири АДРЕСА_3 у нього були відсутні будь-які дозвільні документи на проведення такої реконструкції. Отже, враховуючи вказане вище, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо зобов`язання ОСОБА_1 , мешканця та співвласника квартири АДРЕСА_2 демонтувати самочинно розширену лоджію розміром 2,10х2,70 м., яка розташована на третьому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку та привести її планування до попередніх розмірів, а саме 1,40х2,70 м. Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, яка викладена в постанові від 22 квітня 2019 року ( Справа № 1527/14472/12 (К/9901/6113/18), Провадження № 11-1456апп18). Колегія суддів наголошує, що згідно Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 р. № 417-VIII, спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирному будинку. Спільним майном багатоквартирному будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі та споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирному будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Оскільки несучі конструкції будинку є спільною сумісною власністю співвласників, пошкодження несучої конструкції чи втручання в таку несучу конструкцію з метою розширення балкону (лоджії) без згоди інших співвласників будинку горища є порушенням прав кожного зі співвласників будинку, незалежно від місця розташування його квартири в будинку та від того, чи заподіяно шкоди безпосередньо цій квартирі. Колегія суддів відхиляє доводи суду першої інстанції, що робити, які виконані відповідачем підпадають під визначення у "Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій", затверджених наказом Державного комітету України з питання житлово-комунального господарства від 17 травня 2002 року №76: "Ремонт будинку - комплекс будівельних робіт, спрямованих на відновлення, з можливим поліпшенням експлуатаційних показників елементів будинку", оскільки ремонт не передбачає збільшення площі житлового приміщення, що відбулося в даному випадку. Крім того, укріплення конструкції виступаючої залізо-бетонної частини лоджії, як це зазначає відповідач, потребує втручання в несучі конструкції будинку, що не кореспондується з поняттям ремонту. Покликання суду першої інстанції на те, що не встановлено проведення реконструкції з істотним порушенням будівельних норм і правил, колегія суддів не бере до уваги, оскільки відповідачем не отримано дозвільну документацію на проведення робіт, а отже суд не може перевірити відповідність проведених робіт проектній та дозвільній документації. Колегія суддів відхиляє як доказ звіт за результатами технічного обстеження будинку експертом ФОП ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до якого обстеження перекриття проведено візуально та інструментально з боку квартири. За результатами обмірів товщина залізобетонного перекриття складає 300 мм. Плити побілені вапняним розчином товщиною З мм. Дефектів збірних плит перекриття не виявлено. В цілому стан перекриття нормальний, ремонту та підсилення не потребує. Так як при добудові лоджії (збільшення вильоту до 1,0 м) не порушуються несучі конструкції перекриття, то перевірка на несучу здатність перетинок не потрібна. Консольна плита лоджії з бетону класу С20/25 товщиною 140 мм занкерована в кладку стіни на 250 мм, що відповідає вимогам норм. Огородження балкону влаштоване висотою на 1,2 м. Міцність консольної частини плити лоджії та огородження забезпечена. При цьому резерв несучої здатності становить 12%. Залізобетонна плита лоджії товщиною 140 мм армована сіткою з арматури 010 мм класу А400С. Арматура приварена до існуючої сітки в плиті. Бетон для влаштування плити балкону застосовано дрібнозернистий класу С20/25 за міцністю на стиск. Несуча здатність плити забезпечена на дію розрахункових навантажень від власної ваги лоджії, конструкції підлоги, огородження, тимчасового корисного 240 кг/м2. Колегія суддів зазначає, що вищевказаний висновок ніяким чином не може підміняти отримання відповідачем дозвільних документів на проведену реконструкцію, а саме затвердженої проектної документації, яка б відповідала державним стандартам, нормам і правилам, місцевим правилам забудови населених пунктів, що ним зроблено не було і є ще одним доказом проведення самовільної добудови лоджії в квартирі АДРЕСА_3 . Покликання відповідача на технічний паспорт квартири від 22.11.2019 року колегія суддів не відхиляє, оскільки даний документ не є правовстановлюючим на квартиру і свідчить про фактичну площу квартири і втч. балкону (лоджії). З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради та відмови в зустрічному позові відповідачів. Керуючись ст.ст. 308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради задовольнити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 1.380.2019.004463 скасувати та прийняти постанову, якою позов Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради задовольнити. Зобов`язати ОСОБА_1 , мешканця квартири АДРЕСА_3 демонтувати самочинно розширену лоджію розміром 2,10х2,70 м., яка розташована на третьому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку та привести її планування до попередніх розмірів, а саме 1,40х2,70 м. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. Б. Заверуха В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 06 травня 2020 року