Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 360/5203/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2020 року справа №360/5203/19 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Коструб Тетяни Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 р. (у повному обсязі складено 2 березня 2020 року у м. Сєвєродонецьк) у справі № 360/5203/19 (головуючий І інстанції суддя І.В. Тихонов) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання виплатити пенсію, ВСТАНОВИВ: Позивач 10.12.2019 року звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у обчисленні та виплаті компенсації пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати з квітня 2018 року по жовтень 2019 року; - зобов`язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно за період з квітня 2018 року по жовтень 2019 року; - визнати протиправними дії відповідача у відмові позивачу у застосуванні для призначення пенсії довідок про заробітну плату для обчислення пенсії за 1992-2002 роки, наданих Луганським міським комунальним підприємством «Міськводоканал»; - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з урахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії за 1992-2002 роки, наданих Луганським міським комунальним підприємством «Міськводоканал» з 30.03.2018 (а.с. 4). Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року у справі № 360/5203/19 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області від 08.12.2019 про відмову в перерахунку пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії за 1992-2002 роки, наданих Луганським міським комунальним підприємством «Міськводоканал», позивачу. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області провести перерахунок пенсії позивачу за заявою від 29.11.2019 на підставі довідок про заробітну плату для обчислення пенсії за 1992-2002 роки, наданих Луганським міським комунальним підприємством «Міськводоканал». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат (а.с. 93-99). Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону № 2050 та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення, що підтверджується постановами Верховного Суду від 20.02.2018 року, 21.06.2018 року, 03.07.2018 року. У справі встановлено, що нарахування та виплата позивачу пенсії відбулось на виконання судових рішень з квітня 2018 року по жовтень 2019 року. Несвоєчасне нарахування відбулось з вини органу, що призначає і виплачує пенсію. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є громадянином України та пенсіонером за віком, про що свідчить копії паспорту, картки платника податків, рішення про призначення пенсії від21.08.2019 року (а.с. 7 зв.бік, 58). Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 у справі № 360/1069/19 визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області від 27 червня 2018 року б/н про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком згідно п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області повторно розглянути заяву позивача від 30 березня 2018 року про призначення пенсії за віком на підставі п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.66-68). На виконання судового рішення відповідачем рішенням від 21.08.2019 № 123250000720 призначено позивачеві пенсію з 30.03.2018 в розмірі 2604,53 грн. (а.с.58). Позивач звернувся 29 листопада 2019 року з заявою щодо перерахунку пенсії за віком. Для перерахунку пенсії були надані скановані копії документів: заява від 29.11.2019; паспорт ЕМ № 095294 від 23.02.1999; трудова книжка від 01.02.1983; довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 564, 565 від 25.11.2019; довідки про зміну назви організації № 566, 567 від 25.11.2019 (а.с. 78). Рішенням від 08.12.2019 відповідач відмовив позивачу в здійсненні перерахунку, оскільки не приймає до розгляду довідки про заробітну плату № 564, 565 від 25.11.2019 р. у зв`язку з тим, що довідки видані підприємством, яке знаходиться на території, де органи влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014) (а.с. 76-77). Оскільки судове рішення оскаржується лише позивачем і тільки в частині, якою у задоволені позову відмовлено, суд апеляційної інстанції переглядає зазначене судове рішення в межах апеляційної скарги. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод. За приписами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя статті 46 Конституції України). За унормуванням статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Стаття 2 Закону № 2050-III визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. У відповідності до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Приписами статті 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159). Пунктами 2, 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); - соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення). Пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на

100. Системний аналіз таких положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19, від 16 квітня 2020 року у справі № 200/11292/19-а. Суд апеляційної інстанції вказує на те, що виплата пенсії за період з квітня 2018 року по жовтень 2019 року відбулась на виконання судового рішення, відсутні підстави вважати, що відповідачем порушено строки виплати нарахованої пенсії, оскільки позивачу нараховано пенсію за рішенням відповідача від 21.08.2019. Таким чином, позовні вимоги, щодо визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у обчисленні та виплаті компенсації пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати з квітня 2018 року по жовтень 2019 року позивачу та зобов`язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно за період з квітня 2018 року по жовтень 2019 року задоволенню не підлягають. Суд відхиляє посилання позивача на необхідність застосування у даній справі висновків, сформованих у постановах Верховного Суду України від 03.07.2018 у справі № 521/940/17, від 20.02.2018 року у справі № 336/4675/17, від 21.06.2018 року у справі № 523/1124/17, оскільки такі ухвалені у справах, фактичні обставини яких є відмінними від тих, які встановлені у межах розгляду цієї справи. У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року відстрочено апелянту сплату судового збору до ухвалення рішення у справі. З урахуванням відмови у задоволенні апеляційної скарги щодо скасування рішення суду і відмови у задоволенні позовних вимог, відстрочений судовий збір підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету України. Керуючись ст. ст. 205, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Коструб Тетяни Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 р. - залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 р. у справі № 360/5203/19 - залишити без змін. Стягнути на користь Державного бюджету України з ОСОБА_1 (РНОККП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1152,60 грн. (одна тисяча сто п`ятдесят дві грн.), здійснивши зарахування за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину. Повне судове рішення складено 6 травня 2020 року. Головуючий суддя Г.М. Міронова Судді Т.Г. Арабей І.В. Геращенко