Постанова 4857 № 803/1558/16

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 803/1558/16 пров. № А/857/2465/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Запотічний І.І., суддя Макарик В.Я. секретар судового засідання Гнатик А.З. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року (головуючий суддя Валюх В.М., м.Луцьк) у справі № 803/1558/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В: 21.10.2016 позивач звернувся в суд першої інстанції із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.06.2016 № 133994-13. Позов обґрунтовує тим, що з огляду на приписи підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (ПК України) податковий орган наділений повноваженнями нараховувати та стягувати транспортний податок лише з 01.01.2017, що свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача, яким визначено позивачу грошове зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 29 червня 2016 року № 133994-13. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились. Водночас, відсутність сторін у справі, належних чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до норми ст.313 цього Кодексу. Згідно ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави. Судом встановлені наступні обставини. ОСОБА_1 є власником транспортного засобу LEXUS RX 350, 2013 року випуску, об`єм двигуна 2672 куб. см, дата реєстрації 25.07.2015, номерний знак транспортного засобу НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , що підтверджується реєстраційною карткою, наданою до суду листом Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області від 07.11.2016 № 31/3-2354 29.06.2016 Луцькою ОДПІ сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення № 133944-13, яким визначено суму грошового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 25000,00 грн. Рішенням Головного управління ДФС у Волинській області від 07.10.2016 податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 29.06.2016 № 133994-13 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Листом від 28.11.2019 № 3805-05/49901-05 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, на виконання ухвали суду першої інстанції від 19.11.2019 у даній справі, повідомило, що згідно із підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України та Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66, для цілей віднесення легкових автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком у 2016 році Мінекономрозвитку було розраховано середньоринкову вартість автомобілів, подано ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного року), відповідно до листів від 22.02.2016 № 3252-08/4797-03 та від 06.07.2016 № 3252-08/20315-03, та забезпечено роботу офіційного веб-сайту Міністерства в режимі, який давав змогу протягом податкового (звітного) року отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг. Крім того, цим же листом Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України повідомило, що розрахована за допомогою калькулятора середньоринкова вартість легкового автомобіля LEXUS RX 350 з об`ємом циліндрів двигуна 3,5 літра, бензин, автоматичною коробкою переключення передач, 2013 року випуску з урахуванням нормативного середньорічного пробігу 27 тис. кілометрів становила 934923,00 грн. з ПДВ. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність прийняття Луцькою ОДПІ оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне. Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Законом України від 28.12.2014 № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», що набрав чинності 01.01.2015, статтю 267 ПК України викладено у новій редакції та запроваджено транспортний податок. 24.12.2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», що набрав чинності 01.01.2016 року (далі - Закон № 909-VIII), яким внесено зміни у ПК України щодо об`єкту оподаткування транспортним податком. Підпунктом 267.3.1 пункту 267.3 ст. 267 ПК встановлено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України (в редакції Закону № 909-VIII) об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті. Колегія суддів зазначає, що оскільки Законом № 909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, з 01.01.2016 платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше 5 років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати. Крім того, пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 909-VIII визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Отже законодавець на 2016 рік не передбачив залежності нарахування транспортного податку від факту прийняття відповідною радою рішення про встановлення місцевих податків. Крім того, суд апеляційної інстанції вказує, що зі змісту підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України та Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 вбачається, що повноваження та обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація. Разом з тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 року № 928-VIII передбачено, що з 01.01.2016 мінімальна заробітна плата становить 1378,00 грн. Відтак, транспортний засіб може бути об`єктом оподаткування в розумінні підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України, якщо його середньоринкова вартість складає понад 1033500,00 грн. (750 х 1378,00 грн. = 1033500,00 грн.). Згідно з пунктами 13, 14 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг. Суд апеляційної інстанції, оглядаючи матеріали справи , звертає увагу на інформацію, що надана Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про те, що розрахована у 2016 році згідно з Методикою середньоринкова вартість автомобіля LEXUS RX 350 з об`ємом циліндрів двигуна 3,5 літра, бензин, автоматичною коробкою переключення передач, 2013 року випуску з урахуванням нормативного середньорічного пробігу 27 тис. кілометрів становила 934923,00 грн. з ПДВ, і така інформація апелянтом жодними доказами не спростована, а тому належний позивачу на праві власності автомобіль за ознакою його вартості не є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році згідно з положеннями статті 267 ПК України, а позивач, відповідно, платником такого податку. Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про повне задоволення позовних вимог, а тому апеляційну скаргу слід відхилити. Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст.242, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року у справі № 803/1558/16 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. І. Запотічний В. Я. Макарик Повне судове рішення складено 05 травня 2020 року.