Ухвала КАС ВС № 140/2345/19

УХВАЛА 04 травня 2020 року Київ справа №140/2345/19 адміністративне провадження №К/9901/11648/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Усенко Є.А., суддів: Ханової Р.Ф., Гусака М.Б., розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Волинській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, УСТАНОВИВ: Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.11.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020, адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.06.2019 №0049223-5013-0316. 24.04.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України). Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження) крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом позову у цій справі є правомірність податкового повідомлення-рішення від 26.06.2019 №0049223-5013-0316 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2018 рік у розмірі 4 348,70 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, є справою незначної складності. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Суд першої інстанції не порушив норми частин другої, четвертої та пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження. Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Є.А. Усенко Р.Ф. Ханова М.Б. Гусак , Судді Верховного Суду