Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/1968/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 травня 2020 року м. Дніпросправа № 340/1968/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року (суддя Брегей Р.І.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - в с т а н о в и в : До суду надійшов позов ОСОБА_1 , в якому позивач просить визнати неправомірною відмову Головного управління ДПС у Кіровоградській області у наданні дозволу ОСОБА_1 на розстрочення суми податкового зобов`язання за результатами річного декларування доходу, нарахованого на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням у розмірі 102172,24 грн., та зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про розстрочення суми податкового зобов`язання з врахуванням висновків суду. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначає, що позивачем разом з податковою декларацією про майновий стан та доход за звітний 2018 рік не було надано заявою про розстрочення суми податкового зобов`язання із відповідним заповненням у графі «Зміст доповнення» стислого змісту такої заяви. Таким чином, оскільки позивачем не було дотримано вимог податкового законодавства, податковим органом було відмовлено у розстроченні суми грошового зобов`язання. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції вірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 отримала лист від ПАТ «Укрсоцбанк» за вих. № 6201-25 від 26.06.2018, відповідно до якого ПАТ «Укрсоцбанк» повідомило, що банком задоволено забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, у зв`язку з чим ОСОБА_1 прощено (анульовано) залишок заборгованості за договором кредиту № 420/444-ФО1 від 23.08.2007. Також ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до вимог податкового законодавства до складу її річного доходу за 2018 рік включається дохід у вигляді основної суми прощеного (анульованого) боргу у розмірі 523960,18 грн. ОСОБА_1 26 квітня 2019 року до Головного управління ДПС у Кіровоградській області подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік, в якій визначено загальну суму доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу у розмірі 523960,18 грн. та самостійно визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 94312,84 грн. та військовий збір - 7859,41 грн. У червні 2019 року платник податків звернулася до Головного управління ДПС у Кіровоградській області із заявою, в якій просила розстрочити суму податкового зобов`язання, нарахованого на суму боргу, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням у розмірі 102172,24 грн., та встановити графік погашення заборгованості. Листом № 2200/К/11-28-52-08 від 22.07.2019 податковий орган відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 , оскільки останньою було подано декларацію про майновий стан та доходи за 2018 рік без заяви про розстрочення суми податкового зобов`язання, а тому відсутні підстави для розстрочення платежу. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 100.2 статті 100 ПК України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов`язання. Пунктом 100.7 вказаної статті Податкового кодексу України визначено, що відстрочені суми грошових зобов`язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов`язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі. Згідно з пп. 164.2.17 «д» п. 164.2 ст. 164 ПК України дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом. За кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов`язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов`язання. Для розстрочення такої суми податкового зобов`язання платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов`язання. Суми розстрочених податкових зобов`язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов`язання. Таким чином, податковим законодавством встановлено право платника податків сплатити суми податкового зобов`язання, нарахованої на суму боргу прощеного (анульованого) кредитором, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов`язання. Закон не позбавляє платника податків права звернутися до податкового органу з відповідною заявою про розстрочення сплати грошового зобов`язання після подання відповідної декларації, так само Податковий кодекс України не містить такої підстави для відмови у розстроченні грошового зобов`язання, як неподання її разом із декларацією про доходи фізичних осіб, що свідчить про протиправність відмови Головного управління ДПС у Кіровоградській області, оформленої листом № 2200/К/11-28-52-08 від 22.07.2019. При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що занадто формальний підхід податкового органу при вирішенні питання щодо розстрочення сплати платником податків суми податкового зобов`язання призводить до порушення права позивача, гарантованого ст. 164 Податкового кодексу України, адже інші підстави, які унеможливлюють позитивне вирішення порушеного позивачем питання, податковим органом в оскаржуваній відмові не зазначено. Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду. Підстави для скасування рішення суду відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року в адміністративній справі № 340/1968/19 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 05 травня 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 05 травня 2020 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров суддя Т.І. Ясенова