Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 590/1499/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 травня 2020 р.Справа № 590/1499/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Рєзнікової С.С. , Зеленського В.В. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 18.03.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Бондарчук Я.П., бул. Ювілейний, 8/2, смт. Ямпіль, Ямпільский район, Сумська область, 41200, повний текст складено 18.03.20 року по справі № 590/1499/19 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Пономаренка Сергія Юрійовича третя особа Департамент патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ямпільського районного суду Сумської області з адміністративним позовом до Інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Пономаренка Сергія Юрійовича, третя особа Департамент патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив суд: - визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАК №1878936 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рухаючись по Донецькому шоссе м. Дніпро на автомобілі МАН д.н. НОМЕР_1 о 9.17 год. 19.12.2019 його зупинено Інспектором патрульної поліції та після перевірки документів повідомлено про відсутність проходження обов`язкового технічного контролю. Також позивач зазначає, що він є водієм міжнародного руху та автомобіль має право виїзду за кордон, оскільки техогляд проходив на спеціалізованому сервісному центрі 21.01.2019 та дієж до 01.01.2020. Однак відповідач, незважаючи на наявність міжнародного сертифікату технічного огляду, виніс спірну постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП. Рішенням Ямпільського районного суду Сумської області від 18.03.2020 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову серії ЕАК №1878936 від 19.12.2019 року, винесену інспектором УПП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Пономаренком Сергієм Юрійовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 121 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито. Не погодившись з вказаним рішенням, Департаментом патрульної поліції Національної поліції України, подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Ямпільського районного суду Сумської області від від 18.03.2020 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у позивача на час проведення перевірки був відсутній національний документ про проходження технічного огляду автомобіля, а тому висновок відповідача про керування транспортним засобом, що своєчасно не пройшов технічний огляд є правомірним. Відповідальність за вказане правопорушення передбачена частиною третьою статті 121 КУпАП. Вважає, що постанову винесено правомірно, оскільки особа правопорушника встановлена, ступінь його вини та інші обставини встановлені, жодних переконливих підстав своєї невинуватості позивачем на місці вчинення правопорушення не надано. В судове засідання позивач не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином. До Другого апеляційного адміністративного суду 05.05.2020 надав клопотання про розгляд справи без його участі. Відповідач та представник тертьої особи до судового засідання не з`явились, про день, час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасникв справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 19.12.2019 року о 09-10 год. в м. Дніпро по вул. Донецьке шосе, 128 зупинений працівником патрульної поліції та після перевірки документів встановлено, що останній керував ТЗ, що не пройшов обов`язковий технічний контроль, чим порушив п.31.3Б ПДР України. Згідно з постановою серії ЕАК №1878936 від 19.12.2019 року, винесеної відповідачем - інспектором УПП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Пономаренко С.Ю., позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КпАП України. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, на транспортний засіб МАН, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач, документ, що підтверджував проходження транспортним засобом обов`язкового технічного огляду є Міжнародний сертифікат технічного огляду №96532 від 21.02.2019 року, згідно з яким технічний огляд проведено 08.01.2019 року, наступний огляд - не пізніше 01/2020, виданий ДП "ДержавтотрансНДІпроект". Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до підпункту "б" пункту 31.3 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю). Частина 3 статті 121 КУпАП встановлює відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов. Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 року № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Відповідно до частини першої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. Статтею 35 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані у підрозділах Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті. Обов`язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища. Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України. Обов`язковий технічний контроль транспортних засобів здійснюють суб`єкти проведення обов`язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища. На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті. Технічний опис та зразок протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу затверджує Кабінет Міністрів України. Відповідно до пункту 18 Порядку № 137 перевірка конструкцій і технічного стану транспортних засобів проводиться згідно з Вимогами до перевірки. У разі позитивного результату після проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану. У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу заформою згідно з додатком

4. У протоколі перевірки технічного стану транспортного засобу виконавець зазначає дату проведення наступного обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до пункту 3 цього Порядку. Згідно з ст. 1 Угоди про прийняття єдиних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів, затвердженої Указом Президента №159/2006 від 28.02.2006 року, договірні сторони приймають правила щодо періодичності технічних оглядів колісних транспортних засобів, зареєстрованих або допущених до експлуатації на їхній території і на взаємній основі визнають огляди, які поводяться до цих Правил. В Україні Віденську Угоду 1997 року було затверджено Указом Президента України від 28 лютого 2006 року № 159/2006, а набула чинності зазначена Угода в Україні з 18 березня 2007 року. З метою виконання Україною Віденської Угоди 1997 року Міністерство транспорту і зв`язку України затвердило наказ від 09.01.2009 року №8 "Про заходи щодо забезпечення виконання Віденської Угоди 1997 року". Згідно ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Аналіз вказаних норм закону дає підстави для висновку, що для всіх транспортних засобів, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані у підрозділах Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України обов`язковим є наявність протоколу перевірки їх технічного стану. Наявність Міжнародного сертифікату технічного огляду є необхідною при виконанні міжнародних автоперевезень до країн, що є учасницями Угоди про прийняття єдиних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів, затвердженої Указом Президента України від 28 лютого 2006 року № 159/2006. На час винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, на транспортний засіб МАН, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач, наявним був документ, що підтверджував проходження зазначеним транспортним засобом обов`язкового технічного огляду: Міжнародний сертифікат технічного огляду №96532 від 21.02.2019 року згідно з яким технічний огляд проведено 08.01.2019 року, наступний огляд - не пізніше 01/2020, виданий ДП "ДержавтотрансНДІпроект". Однак, Міжнародний сертифікат технічного огляду не замінює національний протокол, який у всіх випадках є обов`язковим і лише він у межах України підтверджує проходження обов`язкового технічного огляду транспортного засобу. Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 Справа "Руїз Торіха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки у позивача на час проведення перевірки національний протокол був відсутній, висновок відповідача про керування транспортним засобом, що своєчасно не пройшов технічного огляду є правомірним, підтверджується матеріалами справи та не спростований позивачем. Не врахування судом першої інстанції зазначених обставин, призвело до неправильного вирішення справи, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до положень ст. 317 КАС України з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задовольнити. Рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 18.03.2020 року по справі № 590/1499/19 скасувати. Прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Пономаренка Сергія Юрійовича, третя особа Департамент патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова В.В. Зеленський Повний текст постанови складено 05.05.2020 року