Постанова 4850 № 200/2655/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 травня 2020 року справа №200/2655/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРЕОЛ ЛТД» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду про відмову у забезпеченні позову від 12 березня 2020 року у справі № 200/2655/20-а (суддя 1 інстанції Кошкош О.О., повний текст складено 12.03.2020р. в м. Слов`янськ Донецької області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРЕОЛ ЛТД» до Виконавчого комітету Покровської міської ради Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - УСТАНОВИВ: 10 березня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРЕОЛ ЛТД» звернулося до суду з позовом до Виконавчого комітету Покровської міської ради Донецької області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 21.02.2020 № 65 «Про відмову в продовженні терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами ТОВ «ОРЕОЛ ЛТД» в частині відмови в продовженні терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами; зобов`язати відповідача продовжити термін дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами. Одночасно із позовом надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просив забезпечити позов шляхом заборони відповідачу (Виконавчому комітету Покровської міської ради) вчиняти будь-які дії щодо виконання рішення виконавчого комітету Покровської міської ради Донецької області від 21.02.2020 № 65 «Про відмову в продовженні терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами», а саме: вирішувати питання про демонтаж рекламних носіїв, які належать позивачу на праві приватної власності, у зв`язку з закінченням відповідних дозволів, оскільки їх знесення чи демонтаж потягне за собою значні витрати, як для міського бюджету міста Покровськ, так і для позивача у разі необхідності відновлення, передачу місць розташування рекламних носіїв третім особам до набрання законної сили судовим рішенням по справі. В обґрунтування заяви зазначено, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам і інтересам позивача до ухвалення рішення по справі, оскільки спірне рішення створює передумови для незаконного не продовження дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами у зв`язку з їх закінченням. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції дійшов висновку, про відсутність підстав для висновку про те, що невиконання судового рішення, у випадку задоволення позову, буде унеможливлено чи істотно ускладнено без вжиття заходів забезпечення позову. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати ухвалу, прийняти постанову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. Судом першої інстанції не враховано, що існує реальна загроза демонтажу конструкцій до ухвалення судом рішення у справі, що в свою чергу може істотно ускладнити виконання рішення суду та здійснення ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Повно досліджено всі фактичні обставини справи, що свідчать про очевидну небезпеку заподіяння істотної шкоди правам, свободам чи інтересам позивача. Суд першої інстанції не надав аргументованого висновку, щодо непідтвердженості позивачем необхідності вжиття заходів забезпечення позову, а також не надав оцінки аргументам позивача. Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, на адресу суду апеляційної інстанції від сторін надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, тому за ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ніякі протиправні дії по відношенню до позивача не вчинялися, тобто очевидних ознак протиправних дій, що порушують права та обов`язки особи не було вчинено, позивачем також не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Згідно зі ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками заборони вчиняти певні дії. Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо їх буде прийнято на користь позивача. Суд вважає, що позивачем не доведено існування обставин, визначених у ст.150 КАС України для забезпечення позову. Судом не було встановлено саме ознак очевидної протиправності оскаржуваних актів відповідача. Встановлення таких ознак є необхідним для вжиття заходів забезпечення позову. Натомість, фактична протиправність чи правомірність відповідного рішення підлягає встановленню судом за наслідками розгляду та вирішення адміністративного позову по суті заявлених вимог. Апелянт вказує, що у разі задоволення позову, позивачу для відновлення порушених прав доведеться докласти значних зусиль, часу та витрат. Крім того, в разі демонтажу рекламних засобів (або на їх створення у разі їх знищення при демонтажі), а також їх встановлення останньому доведеться понести додаткові витрати. Зазначені обставини судом враховується, однак, не може бути підставою для забезпечення адміністративного позову без наявності підстав, передбачених ст. 150 КАС України. Суд приходить до висновку, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, оскільки забезпечення позову шляхом заборони відповідачу (Виконавчому комітету Покровської міської ради) вчиняти будь-які дії щодо виконання рішення виконавчого комітету Покровської міської ради Донецької області від 21.02.2020 №65 «Про відмову в продовженні терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами», а саме вирішувати питання про демонтаж рекламних носіїв, які належать позивачу на праві приватної власності до набрання законної сили судовим рішенням у справі фактично було б ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Відповідно до абз. 3-5 пункту 17 Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», забезпеченням адміністративного позову в такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим. Наявність ознак протиправності оскаржуваного розпорядження може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Аналіз фактичних обставин свідчить про те, що позивачем не було доведено у встановленому законом порядку факту необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову та не встановлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини при вирішені питання про забезпечення позову, та постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, тому підстави для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись статями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРЕОЛ ЛТД» залишити без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі № 200/2655/20-а залишити без змін. Повний текст постанови складений 05 травня 2020 року. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Л.В. Ястребова Судді Е.Г. Казначеєв І.Д. Компанієць