Постанова 4876 № 904/91/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.05.2020 року м.Дніпро Справа № 904/91/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач) суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В. Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2020 (суддя Васильєв О.Ю.) про повернення заяви відповідача про забезпечення доказів у справі №904/91/20 за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", м. Дніпро третя особа без самостійних позовних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», м.Дніпро про стягнення 3 474 793, 75 грн. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції: АТ НАК «Нафтогаз України» звернулося з позовом до АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про стягнення 3 474 793, 75 грн. інфляційних втрат внаслідок порушення відповідачем своїх обов`язків із своєчасної оплати вартості природного газу за договором купівлі-продажу №13-118-ВТВ від 04.01.13р. (укладеного між сторонами) за період січень - квітень 2019р. 27.02.20 р. до канцелярії суду від АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (відповідач) надійшла заява про забезпечення доказів ,в якій з посиланням на приписи статей 110 та 111 ГПК України ,заявник просить суд забезпечити докази шляхом витребування від АТ НАК «Нафтогаз України» інформації ( оборотно-сальдових відомостей по рахунках) по відображенню в бухгалтерському обліку цього товариства заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог від 10.02.20 р. № 491007.2-Сл -721-0220 , та факту її оскарження. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2020р. заяву про забезпечення доказів від 27.02.20 р. № 101/17/1-02 повернуто заявнику - АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз». Ухвалу суду першої інстанції, вмотивовано тим, що заяву подано без додержання вимог пункту 5 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, а саме - не обґрунтовано необхідність забезпечення доказів. Твердження заявника про те, що незгода позивача з правовою позицією відповідача про відсутність у нього заборгованості в розмірі заявлених позовних вимог внаслідок зарахування однорідних зустрічних вимог та ненадання АТ НАК «Нафтогаз України» до суду належних доказів в обґрунтування такої правової позиції, що, відповідно, свідчить про те, що засіб доказування може бути втрачений шляхом здійснення позивачем коригування до даних бухгалтерського обліку товариства, що унеможливить або утруднить подальше збирання чи подання відповідних доказів є хибними, оскільки, навіть у разі, якщо дійсно таке коригування відбудеться, то первинні дані такого обліку не перестають бути доступними для дослідження в будь-який час; а відтак у суду відсутні підстави для застосування такого засобу процесуального впливу , як забезпечення доказів. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги: Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" подало апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати ухвалу господарського суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Узагальнення доводів апеляційної скарги: Відповідач не погоджується з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2020 року у справі №904/91/20 вважає її незаконною і необгрунтованою, та такою, що була винесена з порушенням норм процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована викладенням обставин справи, що передували винесенню оскаржуваної ухвали. Зокрема, апелянт зазначає, що у заяві від 27.02.2020р. №101/17/1-02 ним чітко зазначено факти та правові підстави вжиття заходів забезпечення доказів. За твердженням скаржика, обставини справи щодо проведення зарахування зустрічних однорідних вимог можуть бути підтверджені даними бухгалтерського обліку Позивача. Однак, у зв`язку з діями АТ «НАК «Нафтогаз України» первинні документи та інші дані бухгалтерського обліку можуть бути втрачені або збирання та подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи суттєво утрудненим. Вважає помилковою позицію суду першої інстанції про те, що у разі можливого коригування позивачем даних бухгалтерського обліку підприємства, такі дані не перестають бути доступними для дослідження в будь-який час, оскільки це стосується лише випадків відображення таких даних у бухгалтерському обліку та їх подальшого коригування. У разі ж коригування відповідних даних в односторонньому порядку, тобто умисного видалення, такі дані перестають бути доступними, в зв`язку із чим дослідження таких обставин у суді першої інстанції перестає бути доступним. Оскільки позивач заперечує сам факт проведення зарахування зустрічних вимог та взагалі ставить під сумнів наявність таких вимог у АТ «Дніпрогаз», спростувати або підтвердити цей факт можуть саме дані бухгалтерського обліку Позивача. Судом взагалі не було розглянуто заяву по суті, а лише повернуто її заявникові без задоволення без зазначення відповідних правових підстав. За твердженнями апелянта, виносячи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та морушив норми процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі: Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» не надали відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк та не зазначено й не обґрунтовано поважності причин пропуску цього строку, у зв`язку з чим Центральний апеляційний господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2020 року. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2020 у справі №904/91/20. Розгляд апеляційної скарги ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору: 27.02.20 р. до канцелярії суду першої інстанції від АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» надійшла заява про забезпечення доказів. Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції: Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного: Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції від 28.02.2020р. про повернення АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» заяви про забезпечення доказів від 27.02.20 р. № 101/17/1-02. 27.02.2020р. Господарський судом Дніпропетровської області отримано заяву АТ «Дніпрогаз» про забезпечення доказів. Відповідно до змісту зазначеної заяви, відповідач, посилаючись на невизнання Позивачем наявності грошового зобов`язань перед ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», що свідчить про існування у нього сумнівів в частині невизнання/визнання Позивачем суми переплати та припущення щодо відображення Позивачем в обліку заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог, оскільки позивачем не надано до суду своєї правової позиції, та те, що АТ «НАК «Нафтогаз України» не зацікавлене в наданні суду даних бухгалтерського обліку, які підтверджують факт наявності переплат ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», зокрема первинні документи та інші дані бухгалтерськоо обліку, на думку заявника, є всі підстави припускати, що засоби доказування може бути втрачено (внесено коригування до даних бухгалтерського обліку тощо), або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, вважає за необхідне забезпечити шляхом витребування інформації (оборотно-сальдових відомостей по рахунках) по відображенню в бухгалтерському обліку АТ «НАК «Нафтогаз України» заяви від 10.02.2020р. № 491007.2-Сл-721-0220. (т.1 а.с. 240-243). Відповідно до приписів частин 1,2 статті 110 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. Приймаючи рішення про повернення АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» заяви про забезпечення доказів від 27.02.2020р. № 101/17/1-02, суд першої інстанції виходив з того, що її подано без додержання вимог пункту 5 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, а саме - не обґрунтовано необхідність забезпечення доказів. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, у заяві про забезпечення доказів зазначаються, в тому числі обґрунтування необхідності забезпечення доказів. З урахуванням вищевикладеного, доводи апеляційної скарги в частині того, що судом взагалі не було розглянуто заяву по суті, а лише повернуто її заявникові без задоволення без зазначення відповідних правових підстав є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а тому відхиляються як необґрунтовані. Відповідно до частин 1-8 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

3. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

4. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

5. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

6. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

7. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

8. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Теоретичними основами бухгалтерського обліку встановлено, що різні види господарських засобів та джерел їх утворення знаходять своє відображення на окремих бухгалтерських рахунках, - відображення операцій, які відбуваються на рахунках бухгалтерського обліку, здійснюється способом подвійного запису. Суть подвійного запису заключається у тому, що кожна господарська операція у хронологічній послідовності знаходить своє відображення як мінімум на двох взаємопов`язаних бухгалтерських рахунках в одній і тій самій сумі: на одному - по дебету, на іншому - по кредиту. Відображення кожної господарської операції на рахунках способом подвійного запису забезпечує: 1) повноту відображення і рівність змін по дебету одного і кредиту іншого рахунку; 2) здійснення контролю за рухом господарських засобів і джерел їх утворення. Взаємозв`язок, який виникає при здійсненні господарських операцій між рахунками бухгалтерського обліку, називається кореспонденцією рахунків. Встановити кореспонденцію рахунків означає визначити дебет одного і кредит іншого рахунку. Враховуючи вищевикладене, припущення апелянта, викладені як в його заяві про забезпечення доказів, так і в його апеляційній скарзі щодо можливого коригування певних даних бухгалтерського обліку щодо операцій, якими зафіксовано заборгованість АТ «НАК «Нафтогаз України» перед АТ «Дніпрогаз» в розмірі 4 470 280,88 грн відповідно до договору від 14.01.2020р. № 56А491-146-20 про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» та АТ «Дніпрогаз», суперечать основам теорії бухгалтерського обліку, та положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому відхиляються як необґрунтовані. В зв`язку з вищевикладеним, правова позиція суду першої інстанції, покладена в основу прийнятого рішення, про те, що твердження заявника про те, що незгода позивача з правовою позицією відповідача про відсутність у нього заборгованості в розмірі заявлених позовних вимог внаслідок зарахування однорідних зустрічних вимог та ненадання АТ НАК «Нафтогаз України» до суду належних доказів в обґрунтування такої правової позиції, що , відповідно свідчить про те, що засіб доказування може бути втрачений шляхом здійснення позивачем коригування до даних бухгалтерського обліку товариства, що унеможливить або утруднить подальше збирання чи подання відповідних доказів є хибними, оскільки, навіть у разі, якщо дійсно таке коригування відбудеться, то первинні дані такого обліку не перестають бути доступними для дослідження в будь-який час є обґрунтованою. Доводи апелянта про те, що у заяві від 27.02.2020р. №101/17/1-02 апелянтом чітко зазначено факти та правові підстави вжиття заходів забезпечення доказів, однак, у зв`язку з діями АТ «НАК «Нафтогаз України» первинні документи та інші дані бухгалтерського обліку можуть бути втрачені або збирання та подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи суттєво утрудненим відхиляються колегією суддів з вищенаведених підстав як надумані і такі, що не підтверджено належними і допустимими, в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України, доказами. Твердженнями апелянта відносно того, що виносячи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми процесуального права не містять конкретної вказівки на порушення допущені з боку суду першої інстанції, а тому визнаютья такими, що носять декларативний характер і відхиляються як необґрунтовані. Відповідно до частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає ухвалу місцевого господарського суду про повернення відповідачу заяви про забезпечення доказів від 27.02.20 р. № 101/17/1-02 від 28.02.2020р. законною і обгнрунтованою і не вбачає підстав для її скасування, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" залишає без задоволення. Розподіл судових витрат: У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 2102, 00 грн (т. 2 а.с. 34) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2020 у справі №904/91/20 - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2020 у справі №904/91/20 - залишити без змін. Витрати зі сплатти судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2020 у справі №904/91/20 у сумі 2 102, 00 грн. покласти на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз". Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуючий суддя М.О. Дармін Суддя С.Г. Антонік Суддя О.В. Березкіна