Постанова Сумський апеляційний суд № 589/2298/19

Справа № 589/2298/19 Номер провадження 22-ц/816/1034/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2020 року м.Суми Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Орлова І. В. (суддя-доповідач), суддів: Левченко Т.А., Собини О.І., за участю секретаря судового засідання: Чуприни В.І., учасники справи: позивачка: ОСОБА_1 ; відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сумського апеляційного суду цивільну справу № 589/2298/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 03 січня 2020 року (суддя Лєвша С.Л.), - в с т а н о в и в: 28 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Шосткинське підприємство (ШП) «Харківенергоремонт» з позовом в якому просила суд: 1) визнати неправомірними дії ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» в частині нарахування плати за опалення місць загального користування (далі - МЗК) за адресою: АДРЕСА_1 за період з жовтня 2017 року по квітень 2019 року включно; 2) зобов`язати відповідача припинити дії в частині неправомірного нарахування плати за опалення МЗК за адресою: АДРЕСА_1 , за період з жовтня 2017 року по квітень 2019 року включно; 3) зобов`язати відповідача здійснити перерахунок плати за опалення МЗК по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та зняти нарахування втрат теплової енергії розподільчими трубопроводами системи опалення, прокладеними у підвалі будинку та втрат через транзитні стояки за період з жовтня 2017 року по квітень 2019 року включно; 4) зобов`язати відповідача здійснити розрахунок плати за адресою: АДРЕСА_1 , з 25.01.2019 згідно з Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, яка затверджена наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика), та надалі керуватися нормами діючого законодавства; 5) кошти, які сплачені по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з жовтня 2017 року по січень 2019 року включно у розмірі 2.228,79 грн, після здійснення перерахунку зарахувати на наступні періоди як оплату рахунків, виставлених належним чином у відповідності до Методики. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що після відключення з 10 червня 2017 року квартири позивачки від системи централізованого опалення, ОСОБА_1 не користується послугами відповідача з опалення місць загального користування будинку. Разом з тим, починаючі з опалювального сезону 2017-2018 років, відповідач безпідставно виставляє цю ненадану послугу до оплати, нарахування якої не відповідає вимогам чинного законодавства і зокрема положенням затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за № 315 від 22.11.2018 року Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, яка набрала чинності з 25 січня 2019 року. Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 03 січня 2020 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю заявлених вимог. В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, просила рішення від 03 січня 2020 року скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не надав оцінку доводам позовної заяви стосовно безпідставності проведення відповідачем нарахувань за опалення місць загального користування будинку АДРЕСА_2 . Суд не врахував, що в будинку взагалі відсутнє опалення таких місць, а укладений між сторонами Договір про надання послуг з теплопостачання від 18 вересня 2017 року не має юридичної сили, оскільки позивачка його не підписувала, а позивач підписав договір з використанням факсимільного відтворення підпису, про що сторони не домовлялися. Правом на подачу відзиву в порядку, передбаченому положеннями статтею 360 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, відповідач не скористався. Відповідно до частин першої-третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволенні, а рішення суду першої інстанції без змін. Так, відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 03 січня 2020 року зазначеним вимогам закону відповідає. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка ОСОБА_1 при відключенні розташованої у багатоквартирному будинку квартири від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання (ЦО та ГВП) замовила проект на здійснення такого відключення та отримала згоду сусідів. Серед інших розрахунків в проекті міститься розрахунок кількості теплової енергії, необхідної на опалення місць загального користування будинку. Виконання робіт по відключенню квартири від мережі ЦО та ГВП відповідно до проекту, підтверджує згоду позивачки на правильність усіх розрахунків, вказаних в проекті. Проставляючи у документі свій підпис, позивачка зобов`язувалася виконувати всі технічні умови, визначені проектом, серед яких оплата опалення місць загального користування будинку. Укладений сторонами Договір за № 6237 від 18 вересня 2017 року «Про надання та послуг з теплопостачання» з додатком № 1, покладає на позивачку обов`язок нести всі витрати по утриманню та обслуговуванню будинку спільно з іншими власниками квартир цього будинку, а отже, оплачувати послуги з централізованого опалення місць загального користування згідно з діючими тарифам. Апеляційний суд погоджується з правильністю висновку місцевого суду про відмову у задоволенні позову з огляду на таке. Судом встановлено, що з 23 березня 1993 року позивачка є одним із співвласників квартири АДРЕСА_3 (а.с. 9). Рішенням виконавчого комітету Шосткинської міської ради від 28 липня 2006 року № 226 ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» визначене виконавцем послуг з централізованого теплопостачання для опалення та підігріву питної води (а.с. 58), а відповідно до рішення Виконавчого комітету від 29 вересня 2011 року та додатку до рішення колективне підприємство «Укржитлкомфорт» визначене виконавцем по наданню житлово-комунальних послуг з утримання будинків і прибудинкових територій міста, серед яких будинок АДРЕСА_2 (а.с. 112 - 113). Із витягу протоколу № 1 засідання постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води від 08 листопада 2016 року ОСОБА_1 надано дозвіл на відключення від мереж ЦО та ПГВ і улаштування автономного опалення в між опалювальному періоді в квартирі АДРЕСА_3 (а.с. 10). В 2017 році ТОВ «Архбуд» було розроблено робочий проект 17-01 для влаштування автономного опалення жилої квартири АДРЕСА_3 , яким також було розраховано втрату теплової енергії розподільчими трубопроводами системи опалення, які прокладені в підвалі та загальна теплова потужність транзитних стояків системи опалення і системи опалення МЗК. Пунктом 12 Технічних умов на відключення системи централізованого водяного опалення користувачів при проектуванні та установці автономної системи опалення на замовника покладено обов`язок переукласти договір з ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» на оплату теплоенергії, отримуваної від транзитних теплопроводів - стояків центральної системи опалення, які проходять через відключене приміщення та МЗК (а.с. 11-22). Затвердженим рішенням постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань щодо відключення від мереж ЦО і ГВП актом від 10 червня 2017 року підтверджено відключення визначеної квартири від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП (а.с. 22). Довідкою колективного підприємства «Укржитлкомфорт» № 630 від 25 липня 2017 року підтверджено, що в під`їзді в якому знаходитися квартира АДРЕСА_3 - відсутнє опалення (а.с. 23). 18 вересня 2017 року між сторонами було укладено Договір «Про надання та послуг з теплопостачання» № 6237 та визначено перелік об`єктів, внесених в договір споживача для розрахунку плати за теплопостачання, згідно з проектом на встановлення приладів обліку теплової енергії на об`єкті споживача (а.с. 61 - 63). 19 квітня 2018 року ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» надало відповідь на звернення ОСОБА_2 , в якій роз`яснило, що у відповідності до робочого проекту 17-01 «Пристрій автономного опалення жилих квартир в АДРЕСА_1 » теплове навантаження на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи опалення становить 617,5 Вт, нормативні теплові втрати на опалення місць загального користування допоміжних приміщень будинку 25760 Вт . - приміщення підвалу, також надало відомості про нарахування за ЦО по МЗК та по втратам через транзитні стояки (а.с. 25 -27). А, 04 червня 2018 року Товариство виконало перерахунок розрахункового навантаження МЗК та навантаження «стояків» за визначеною адресою, відповідно до якого відкоригована сума до сплати за надані послуги за опалювальний сезон 2017 - 2018 років склала 461,93 гривень (а.с. 29) та 22 листопада 2018 року роз`яснило, що остаточний перерахунок за опалювальний сезон 2017 - 2018 років буде виконано по закінченню опалювального сезону 2018 - 2019 років (а.с. 31). 14 березня 2019 року відповідач роз`яснив ОСОБА_2 , що схема внутрішньо-будинкових системи ЦО будинку за визначеною адресою не передбачає встановлення окремого приладу обліку теплової енергії, спожитої на опалення МЗК будинку, а також житлові квартири, нежитлові приміщення і приміщення МЗК будинку не обладнані приладами виміру витрати теплоносія на опалення та відсутні прилади опалення в підвальному приміщенні (а.с. 28). Із квитанцій за опалення МЗК на особовий рахунок № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 за період з жовтня 2018 року по лютий 2019 року відповідачем було нараховано 1672,59 гривень з яких позивачкою було сплачено 763,27 гривень в січні 2019 року (а.с. 33 -34). Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого відповідачем борг за послуги з ЦО МЗК за квартирою АДРЕСА_3 з 01 жовтня 2017року до 25 липня 2019 року становить 762,97 гривень (а.с. 59 - 60). Згідно з пунктом 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні системи опалення, повинні оплачувати послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку. Абзацом 2 пункту 1 Договору «Про надання та послуг з теплопостачання», який було укладено між сторонами 18 вересня 2017 року № 6237, визначено, що: «споживачі, які згідно з проектом встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні системи опалення, оплачують послуги з ЦО МЗК будинку пропорційно відношенню опалювальної площі квартири до загальної опалювальної площі будинку (під`їзду) відповідно до «Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення», затвердженої Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359». Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII визначено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах. Згідно зі статтю 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Відповідно до частини першої та третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд першої інстанції правильно встановив, що відповідно до Договору № 6237 від 18 вересня 2017 року, позивачка взяла на себе обов`язок здійснювати оплату послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку. Про те, що проведені відповідачем у період з жовтня 2017 року по квітень 2019 року нарахування та перерахунки є помилковими, матеріалами справи не доведено. Суд першої інстанції правильно послався на викладений у постанові від 26 вересня 2018 року правовий висновок Верховного суду у справі № 703/58/16-ц стосовно того, що нарахування плати проводиться за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі, які розподіляються рівномірно на всіх мешканців - користувачів багатоквартирного будинку, незалежно від того, підключений цей мешканець до централізованого опалення чи має індивідуальну систему опалення, що відповідає вимогам Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення. Доводи апеляційної скарги про недійсність укладеного сторонами 18 вересня 2017 року Договору № 6237, не заслуговують на увагу, оскільки позовні вимоги про недійсність цього правочину не були предметом розгляду у суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції погоджується з повнотою встановлених судом першої інстанції обставин справи. Місцевий суд правильно визначив характер спірних правовідносин, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а спрямовані на переоцінку доказів, яким суд дав належну правову оцінку. Висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову повно та послідовно викладені у мотивувальній частині рішення. З урахуванням того, що доводи апеляційної скарги, є ідентичними доводам позовної заяви, яким місцевий суд надав належну оцінку, вони є достатньо аргументованими, апеляційний суд робить висновок про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи позивачки. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»). Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Вирішуючи спір, суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову. Підстав для скасування даного рішення за доводами апеляційної скарги немає. Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу позивачки без задоволення, то відповідно до статті 141 ЦПК України новий розподіл понесених сторонами судових витрат не здійснюється. Керуючись статтями 367 - 369, 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 03 січня 2020 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 04 травня 2020 року. Суддя-доповідач І.В.Орлов Судді: Т.А.Левченко О.І.Собина