Ухвала КЦС ВС № 661/245/17

Ухвала 30 квітня 2020 року м. Київ справа № 661/425/17 провадження № 61-7253ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 24 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Позовна заява мотивована тим, що вироком Цюрупинського районного суду Херсонської області від 18 листопада 2010 року ОСОБА_2 визнано винною у нанесенні ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середньої тяжкості та притягнуто до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, встановленого частиною першою статті 122 КК України. Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 11 квітня 2014 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 1 740 грн та моральної шкоди - 3 000 грн. Вказане рішення суду першої інстанції набрало законної сили. Вказане судове рішення звернуто до примусового виконання з 13 квітня 2016 року та частково виконується. Посилаючись на те, що після заподіяння шкоди здоров`ю позивач потребує постійного лікування та проходить лікування за призначенням лікарів, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду (витрати на лікування, на проїзд та правову допомогу) у розмірі 5 264,75 грн та моральну шкоду - 3 000 грн. Заочним рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 04 квітня 2017 року (у складі судді Ведяшкіна Ю. В.) позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 5 264,75 грн та моральну шкоду - 3 000 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Херсонського апеляційного суду від 24 березня 2020 року (у складі колегії суддів: Орловської Н. В., Майданіка В. В., Семиженка Г. В.) заочне рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 04 квітня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. 23 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Херсонського апеляційного суду від 24 березня 2020 року, в якій заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі заочне рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 8 частини статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Пунктами 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом позову у цій даній справі є відшкодування матеріальної шкоди, тобто ціна позову становить 5 264,75 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн х 100 = 210 200 грн). Також, у справі заявлено вимогу немайнового характеру, зокрема, відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 000 грн. При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі, тобто ціна позову становить 3 000 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн х 100 = 210 200 грн). Як вбачається з резолютивної частини постанови Херсонського апеляційного суду від 24 березня 2020 року, постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року). Отже, справа є незначної складності, тому є малозначною відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Верховний Суд дослідив та взяв до уваги ціну та предмет позову у справі, складність справи, а також її значення для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії, та дійшов висновку, що винятків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження у малозначній справі, не встановлено. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. З урахуванням вказаного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України. Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського апеляційного суду від 24 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: І. М. Фаловська А. І. Грушицький В. В. Сердюк