Ухвала КЦС ВС № 2-200/09

У Х В А Л А 27 квітня 2020 року м. Київ справа № 2-200/09 провадження № 61-6779 ск 20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сімоненко В.М. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 12 березня 2009 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю та виділ частки із майна, що є спільною сумісною власністю, В С Т А Н О В И В : 14 квітня 2020 року, через засоби поштового зв`язку, до Верховного суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 12 березня 2009 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року, у якій заявник просить судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, а тому, питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішене, оскільки до касаційної скарги, не додано документ про сплату судового збору. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми. Норми Закону України «Про судовий збір» набрали чинності з 01 листопада 2011 року, а з позовом про визнання права власності на нерухоме майно, ОСОБА_3 звернулась до суду у 2009 році, тому ціна позову обчислюється відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито». Згідно з підпунктом «а» пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (в редакції чинній на час звернення ОСОБА_3 до суду) за подання до суду позовної заяви сплачувалось державне мито у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Відповідно до пункту 22.5 статті 22 «Прикінцевих положень» Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень. ОСОБА_3 просила встановити факт проживання однією сім`єю та виділити частку із майна, що є спільною сумісною власністю. В оскаржуваному судовому рішенні відсутня інформація щодо вартості спірного майна, тому ставка за вимогу майнового характеру обчислюється із мінімального розміру - 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51,00 грн (17х3). Отже розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 102 грн (51х200%). Судовий збір за подання апеляційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код класифікації доходу бюджету 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду (абзац 2 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави. У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України з посиланням на частину 1 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 1 статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів. У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 3 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 3 статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів. Отже, у касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України та/або пункт ( абзац та\або пункт) статей 392 та/або 411 ЦПК України який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подачі цієї касаційної скарги та обґрунтування (мотивування) наявності цієї підстави (підстав). У поданій касаційній скарзі скаржником зазначено пункти статті 411 ЦПК України, проте не обґрунтовано посилання на них. За таких обставин, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави) із зазначенням конкретного/конкретних пункту (пунктів), на який (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України, 411 ЦПК Украхни підстави (підстав), обґрунтовано (мотивовано) наявності цієї підстави (підстав) , та надати копії уточнених скарг відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, У Х В А Л И В: Касаційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 12 березня 2009 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 лютого 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19). У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Сімоненко