Ухвала КЦС ВС № 466/409/15-ц

У Х В А Л А 28 квітня 2020 року м. Київ справа №466/409/15-ц провадження № 61-6921 ск 20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сімоненко В. М. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 2 березня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" до ОСОБА_1 , Брюховицької селищної ради міста Львова, Відділу державної реєстрації речових справ на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, Відділу Держземагентства у місті Львові про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Брюховицької селищної ради, скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку та зобов`язання державного реєстратора скасувати запис, витребування частини земельної ділянки, В С Т А Н О В И В : 16 квітня 2020 року, через засоби поштового зв`язку, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 2 березня 2020 року, у якій просить зазначене судове рішення скасувати, Шевченківського районного суду міста Львова від 18 липня 2019 року залишити без змін. Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції. Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, в аспекті дотримання принципу правової визначеності, який включає принцип остаточності судового рішення. ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку, у якому просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що повний тест постанови Львівського апеляційного суду від 2 березня 2020 року ним не отримано, з текстом судового рішення ознайомився з Єдиного державного реєстру судових рішень. Наведені особою, яка подала касаційну скаргу, підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними з огляду на наступне. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст оскаржуваної постанови складено 3 березня 2020 року, оприлюднено 10 березня 2020 року, касаційну скаргу подано 9 квітня 2020 року. Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року). ОСОБА_1 не надає будь-яких належних доказів щодо порушення апеляційним судом вимог щодо видачі (надсилання) копії судового рішення (довідка суду, конверт, тощо). Також, особа, яка подала касаційну скаргу, не наводить обставин та не надає будь-яких доказів про те, чому він був позбавлений можливості звернутися з касаційною скаргою у передбачені законом строки, з урахуванням, що ОСОБА_1 був обізнаний про ухвалення постанови апеляційним судом. Частиною третьою статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку, подавши відповідні докази. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. При цьому під порушенням норм матеріального та процесуального права розуміється певна (певні) норма (норми) певного закону (законів), у випадках передбачених частиною 2 статті 376 ЦПК України (порушення норм матеріального права) або здійснення процесуальних дій всупереч приписам процесуального закону (порушення норм процесуального права). Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду (абзац 2 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави. У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України з посиланням на частину 1 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 1 статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів. У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 3 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 3 статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів. Отже, у касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України та/або пункт ( абзац та\або пункт) статей 392 та/або 411 ЦПК України який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подачі цієї касаційної скарги та обґрунтування (мотивування) наявності цієї підстави (підстав). За таких обставин, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави) із зазначенням конкретного/конкретних пункту (пунктів), на який (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтовано (мотивовано) наявності цієї підстави (підстав) , та надати копії уточнених скарг відповідно до кількості учасників справи. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки до касаційної скарги, не додано документ про сплату судового збору. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Враховуючи, що предметом спору є вимога майнового характеру (витребування від ОСОБА_1 частину земельної ділянки за кадастровим номером 4610166300 :01:002:0003, площею 0,0391 га по АДРЕСА_1 ) та чотири вимоги немайнового характеру (про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Брюховицької селищної ради від 2 квітня 1996 року № 122, скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 4610166300 :01:002:0003 площею 0,0391 га по АДРЕСА_1 зобов`язання державного реєстратора перенести до Державного реєстру прав запис про державну реєстрацію прав, що міститься в інформаційних системах, та внести запис про скасування державної реєстрації прав, зобов`язання державного кадастрового реєстратора скасувати запис у Поземельній книзі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 4610166300 :01: 002:0003 , шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування) частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими за подання касаційної скарги майнового та немайнового характеру. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. Згідно підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, судовий збір сплачується у розмірі 1 розмір мінімальної заробітної плати (1218 грн.). Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Таким чином, при поданні касаційної скарги в частині оскарження задоволених позовних вимог не майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 9744 грн. (1218 грн. х4)200%. Крім того, враховуючи, що з поданої касаційної скарги та копій оскаржуваних судових рішень не вбачається ціни позову станом на день їх подання щодо вимог майнового характеру (витребування від ОСОБА_1 частину земельної ділянки за кадастровим номером 4610166300 :01:002:0003, площею 0,0391 га по АДРЕСА_1 ), неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви, а тому заявник касаційної скарги при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належним доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, його грошова оцінка, експертний висновок тощо). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055). На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, У Х В А Л И В: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 2 березня 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Надати для усунення зазначених недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19). У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Сімоненко