Ухвала КЦС ВС № 703/2272/16-ц

Ухвала 29 квітня 2020 року м. Київ справа № 703/2272/16-ц провадження № 61-7257ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 грудня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 11 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області про визнання недійсним розпорядження про приватизацію квартири та свідоцтва про право власності на житло, ВСТАНОВИВ: 15 квітня 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 грудня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 11 березня 2020 року у вказаній справі з пропуском строку на касаційне оскарження. Разом з касаційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що оскаржувану постанову апеляційного суду ОСОБА_1 отримала 27 березня 2020 року. Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Зважаючи на те, що копію постанови суду апеляційної інстанції особа, яка подала касаційну скаргу, отримала 27 березня 2020 року та подала скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення, строк на касаційне оскарження необхідно поновити. Подана касаційна скарга за своїм змістом не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону, оскільки в нійне зазначені конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України. Крім того, до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (пункт 3 частини третьої статті 392 ЦПК України). Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» із змінами, внесеними Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (чинному на дату звернення до суду) розмір судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру, становив 0,4 розміру мінімальної заробітної плати. Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати становив 1 378,00 грн. Особі, яка подала касаційну скаргу необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру (визнання недійсним розпорядження про приватизацію квартири та свідоцтва про право власності на житло) у розмірі 2 204,80 грн (1 378,00*0,4*2)*200%. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати відповідний документ. Згідно частин другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (касаційна скарга залишається без руху з наданням строку для виправлення її недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Оскільки касаційна скарга за своїм змістом не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, її належить залишити без руху з наданням особі, яка подала скаргу, строку для виправлення зазначених недоліків (подання касаційної скарги, яка відповідала б вимогам наведеної норми процесуального права). Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 грудня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 11 березня 2020 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 грудня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 11 березня 2020 року залишити без руху. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. М. Русинчук