LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС369/6484/16-ц

від 29.04.2020 · Цивільна
Резолютивна:Справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського район…

Ухвала 29 квітня 2020 року м. Київ справа № 369/6484/16-ц провадження № 61-43915св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 березня 2017 року у складі судді Усатова Д. Д. та постанову Апеляційного суду Київської області від 26 липня 2018 року у складі колегії суддів: Сержанюка А. С., Журби С. О., Кулішенка Ю. М., ВСТАНОВИВ: У липні 2016 рокуОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 березня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відмовлено. Постановою Апеляційного суду Київської області від 26 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 , ОСОБА_6 залишено без задоволення, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 березня 2017 року залишено без змін. Короткий зміст доводів касаційної скарги У вересні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , у якій він просив скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 березня 2017 року і постанову Апеляційного суду Київської області від 26 липня 2018 року, та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Рух справи у суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи. У січні 2019 року до Верховного Суду надійшла справа. На підставі розпорядження Верховного Суду від 15 квітня 2020 року № 1103/0/226-20 про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи на підставі подань судді Карпенко С. О., справу призначено судді-доповідачеві Усику Г. І., судді, які входять до складу колегії: Ступак О. В., Гулейков І. Ю. Нормативно-правове обгрунтування За змістом частини другої статті 389 ЦПК України, у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Заслухавши доповідь судді-доповідача, суд приходить до висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. При обговоренні доповіді судді-доповідача про проведені підготовчі дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність необхідності виклику у судове засідання учасників справи для надання ними пояснень та про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні). Копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. З огляду на те, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, суд інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справа підлягає розгляду колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною другою статті 127 частиною п`ятою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 березня 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 26 липня 2018 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Г. І. Усик І. Ю. Гулейков О. В. Ступак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»