Постанова 4821 № 2-879/11

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/694/20Головуючий по 1 інстанції Справа №2-879/11 Категорія: Пироженко В.Д. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2020 року : Черкаський апеляційний суд в складі: суддів Бондаренка С. І., Вініченка Б.Б., Новікова О.М. за участю секретаря Матюха В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 січня 2020 року, постановленою суддею Пироженко В.Д. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по аліментах, пені та коштів на додаткові витрати, - в с т а н о в и в : У грудні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення до виконання. Заява обґрунтована тим, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 січня 2011 року у справі №2-879/11 про стягнення заборгованості по аліментам, пені, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість по сплаті аліментів в сумі 15127 гривень 31 копійка, частково пеню в сумі 72526 гривень 18 копійок, а всього 87 653 гривень 49 копійок. 30 травня 2011 року заявниці видано виконавчий лист № 2-879, який був пред`явлений до примусового виконання до Центрального відділу ДВС м. Черкаси. Внаслідок вчинення державним виконавцем виконавчих дій щодо примусового виконання виконавчого листа було частково стягнуто заборгованість. 24 червня 2014 року виконавчий лист було повернуто їй на підставі п. 2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», залишок боргу становить 38956,40 гривень. В липні 2014 року виконавчий лист був пред`явлений для примусового виконання до Кам`янського відділу ДВС та 08 липня 2014 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. В квітні 2018 року заявниця направляла листи до вказаного відділу ДВС з проханням проінформувати її про хід виконавчого провадження, однак, відповіді не отримала, тому до листопада 2019 року вважала, що виконавчий лист знаходиться на виконанні, а кошти на її користь не стягуються у зв`язку з їх відсутністю у боржника. 09 грудня 2019 року заявниця отримала від Кам`янського відділу ДВС відповідь на заяву, в якій зазначено, що дане виконавче провадження знаходилося на виконанні та в результаті проведених державним виконавцем дій 26 квітня 2016 року завершено згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» та цього ж дня заявниці повернуто виконавчий лист. Вважає, що виконавчий лист було втрачено, так як ні у Кам`янському відділі ДВС, ні у неї його немає, оскільки не надходив на її адресу. Просила поновити пропущений строк пред`явлення для виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси у справі №2-879/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість по сплаті аліментів в сумі 15127 гривень 31 копійка, частково пеню в сумі 72526 гривень 18 копійок, а всього 87 653 гривні 49 копійок та видати дублікат виконавчого листа. Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 10 січня 2020 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Постановлено видати дублікат виконавчого листа відповідно до рішення Соснівського районного суду м.Черкаси по цивільній справі №2-879/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по аліментам, пені, та коштів на додаткові витрати. Поновлено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання. Вказана ухвала обґрунтована тим, що заявником доведено втрату виконавчого листа, крім того, суд вважав можливим поновити заявнику строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання, так як причини пропуску звернення виконавчого листа до виконання є поважними. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що вказана ухвала прийнята без повного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, які призвели до помилкового висновку суду щодо наявності поважних причин поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання та до постановлення помилкової ухвали. Просив ухвалу суду скасувати в частині поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, у поновленні строку пред`явлення дублікату виконавчого листа до виконання відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що сторони виконавчого провадження, зокрема, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, у зв`язку з чим ОСОБА_2 мала можливість в реальному часі (онлайн) слідкувати за ходом виконавчого провадження та своєчасно знати про повернення Кам`янським районним відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області її виконавчого листа. Більш того, вона про це знала та повідомивши боржника про закриття виконавчого провадження отримала від нього частинами повний розрахунок за виконавчим листом, однак боржник не вимагав від стягувача розписок в отриманні коштів. Крім того, в доповненні до апеляційної скарги апелянт посилається на те, що не зазначивши строк, на який поновлено пред`явлення виконавчого листа до виконання суд порушив принцип правової визначеності, оскільки невизначено протягом якого строку стягувач може пред`явити виконавчий лист до виконання. У відзиві на подану апеляційну скаргу ОСОБА_2 заперечила проти задоволення апеляційної скарги та зазначила, що доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження є правом, а не обов`язком стягувача, також для вказаного доступу необхідно мати Інтернет на навички роботи з ним, чого вона не має. Матеріали справи не містять доказу належного направлення ДВС на її адресу виконавчого листа з постановою про завершення виконавчого провадження. Заперечила факт того, що апелянт з нею проводив розрахунок на виконання рішення суду. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного. Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно зі статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом. Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до ч.1 ст. 431 ЦПК України питання, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 січня 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість по аліментах в сумі 15127 гривень 31 копійка, частково пеню за несплату аліментів в сумі 72526 гривень 18 копійок та додаткові витрати в сумі 250 гривень щомісячно на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до його повноліття. (а.с. 55-58) На виконання вказано рішення суду Соснівським районним судом м. Черкаси було видано виконавчий лист, який знаходився на виконанні в Центральному відділі ДВС Черкаського міського управління юстиції та який 24 червня 2014 року було повернуто ОСОБА_2 на підставі п. 2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». (а.с. 127, 128, 129) В липні 2014 року вказаний виконавчий лист був пред`явлений заявницею до виконання до відділу ДВС Камянського районного управління юстиції, за яким постановою державного виконавця від 08 липня 2014 року відкрито виконавче провадження. (а.с. 130) З метою з`ясування стану виконавчого провадження 03 квітня 2018 року та 18 листопада 2019 року ОСОБА_2 звернулась із заявою до Кам`янського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області та просила надати інформацію про хід виконання зазначеного виконавчого листа. (а.с. 132, 133) У відповіді Кам`янського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 02 грудня 2019 року за № 7929 зазначено, що дане виконавче провадження знаходилося на виконанні та в результаті проведених державним виконавцем дій завершено згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» 26 травня 2016 року та цього ж дня виконавчий лист направлено стягувачу. Станом на 02 грудня 2019 року виконавчого листа №2-879/11 від 30 травня 2011 року виданого Соснівським районним судом м. Черкаси (його надходження, повернення на адресу відділу) у відділі ДВС виявити не вдалося. Залишок боргу на момент завершення виконавчого провадження становив 38956 гривень 40 копійок. (а.с. 134) Зазначені докази свідчать про те, що рішення суду повністю не виконане. Згідно ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (в редакцій станом на дату видачі виконавчого листа) встановлено річний строк пред`явлення до виконання виконавчих документів. Проте 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, згідно п.5 Прикінцевих та перехідних положень якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки встановленні цим Законом. Отже, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання становить три роки.(стаття 12 Закону України «Про виконавче провадження») Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. Частиною 6 ст.12 вказаного Закону встановлено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Відповідно до п. 17.4. Перехідних Положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що підставами видачі дубліката виконавчого листа є встановлення факту його втрати. Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, до виконання, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність або неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд, відповідно до ст. 89 ЦПК України, дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів. Обґрунтовуючи підстави для видачі дубліката виконавчого документа ОСОБА_2 зазначила, що його було втрачено, так як ні у відділі ДВС, ні у заявниці його не має, оскільки на її адресу він не надходив. Не направлялась або ж була втрачена під час пересилання, заявнику і копія постанови про повернення виконавчого документа тому їй не були відомі зазначені обставини. Вказані обставини не спростовані жодним доказом, тому є поважними, оскільки позбавляли заявника можливості знову пред`явити виконавчий документ до виконання у визначені законом строки, а відтак суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про поновлення строку. Доводи апеляційної скарги, що заявник мала вільний та безперешкодний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження, а тому могла слідкувати за ходом виконавчого провадження та своєчасно знати про повернення їй виконавчого листа є необґрунтованим, оскільки це не позбавляло обов`язку ДВС направляти їй, і в такий спосіб інформувати сторону виконавчого провадження, про ухвалене рішення. Не доведеним є також твердження апелянта про те, що він повністю із заявником розрахувався за виконавчим листом, оскільки на підтвердження цієї обставини жодного доказу не надано. Строк встановлений законом - поновлюється, а строк встановлений судом -продовжується. (стаття 127 ЦПК України) Зі змісту вказаної норми права можливо зробити висновок, що сам строк встановлений законом не може змінюватись судом, бо він встановлений законом, тому при його поновленні не зазначається строк протягом якого стягувач може пред`явити виконавчий лист до виконання. За таких обставин, апеляційний суд, не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.367, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по аліментах, пені та коштів на додаткові витрати - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови виготовлений 30 квітня 2020 року. Судді