Постанова 4811 № 466/1646/19

Справа № 466/1646/19 Головуючий у 1 інстанції: Едер П.Т. Провадження № 22-ц/811/293/20 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А. Категорія:44 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: судді-доповідача: Левика Я.А., суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львовіцивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова в складі судді Едера П.Т. від 16 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, - в с т а н о в и л а : рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 16 грудня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири - відмовлено. Вказане рішення оскаржили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В апеляційній скарзі просять рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 9 218, 46 грн. заподіяної матеріальної шкоди; 720 грн. витрат на проведення розробки акту та кошторисної документації по об`єкту «поточний ремонт квартири (кухня, коридор) по АДРЕСА_1 ; 1 000 грн. витрат на виготовлення звіту незалежної оцінки вартості будівельно-ремонтних (відновлювальних) робіт приміщень житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; 2 000 грн. заподіяної моральної шкоди; 10 000 грн. витрат на правову допомогу у суді першої інстанції; витрати по сплаті судового збору при розгляді справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Зазначають, що факт залиття квартири, власником якої є позивач ОСОБА_1 і де зареєстрована та проживає ОСОБА_2 , з вини відповідачів підтверджується наступними документами:

1. Актом №1 від 05.02.2019 про наслідки залиття стелі житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що складений комісією ЖБК №117;

2. Актом №26 від 26.02.2019р. про корозійне пошкодження газової труби у квартирі за адресою АДРЕСА_1 внаслідок залиття з верхнього помешкання над даною квартирою, тобто з кв. 19 , що складений представниками ПАТ «Львівгаз»;

3. Актом №2/4 від 12.05.2019 про наслідки залиття та пошкодження газової труби у житловому приміщенні за адресою АДРЕСА_1 , що складений комісією ЖБК №117;

4. Дефектним актом від 25.03.2019, що складений представниками ЛКП «Рембуд»; Долученими фотознімками квартири позивачів в паперовому та цифровому форматі. Крім цього, з метою спростування доводів відповідачів, обстежено шахту і труби 2-го під`їзду, які знаходяться в шахті між туалетним і кухонним санвузлом, у будинку АДРЕСА_1 , і жодних протікань не виявлено, про що було зазначено в ремарці Державного акту від ЛКП «Рембуд», також було складено Акт 3/5 від 12.05.2019р. комісією ЖБК №117 про те, що шахта внутрішніх інженерних мереж, яка обслуговує туалетні санвузли і кухні квартир непарних номерів у 2-му під`їзді протікань і затікань труб не проявляє, перебуває у справному належному стані, що підтверджено фотофіксацією і надано на розгляд суду. Цей самий факт підтверджує ще один документ ЖБК №117, а саме Акт прийняття-передачі стану електрощитової, засобу тепловимірювальної техніки та іншого обладнання у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_4 від 21 березня 2019р., у 9 пункті якого йдеться про належний справний стан будинкової водопровідної мережі будинку, в тому числі про те, що «жоден стояк не має протікань», «поверхня підвалу суха». Даний документ як спростування доводів відповідачів з метою звинуватити ЖБК №117 у залитті квартири №17 було надано стороною позивачів на розгляд суду. Однак, суд першої інстанції належним чином не обґрунтовував, чому відхиляє всі письмові докази, пояснення позивачів, і разом з тим, що вину у завданні шкоди позивачам відповідачами не спростовано. Зазначають, що відповідачі не спростували належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивачів, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивачів, не заявляли та не надали інших доказів щодо розміру спричиненої позивачем майнової шкоди, хоча це є їх процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє призумція вини заподіювача шкоди. Відповідно до ст. 368, ч.2 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви, відзиву на позовну заяву, заяви про збільшення розміру позовних вимог, апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 5, п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, ст.ст. 11,14,15, ч.2 ст. 16, ст.ст. 22, 81, 89, ч.3 ст. 386, ч.1 ст. 1166, ч.1 ст. 1166, ст. 1192 ЦК України, ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Постанову Пленуму Верховного Суду України від 27.03.2992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», та відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_1 . У даній квартирі зареєстрована та проживає ОСОБА_2 . Згідно свідоцтва про право власності на кв. АДРЕСА_1 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно власниками кв. АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Даний спір виник внаслідок того, що в квартиру кв. АДРЕСА_1 власником якої є один із позивачів, дозовано потрапляє брудна вода в ділянці кухонного санвузла і в ділянці стелі коридору, яка межує з туалетним санвузлом. Однак у Акті №1 від 05.02.2019 р. про наслідки залиття (пошкодження ремонту) стелі житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 , на який посилається сторона позивачів, як на доказ своїх вимог не містить зафіксованого факту членами комісії наявних місць протікання у санвузлі та в кухні в квартирі №19 де проживають відповідачі. Крім того, згідно заяв членів комісії, що складали Акті №1 від 05.02.2019 р. в особі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , встановлено, що наявний в матеріалах справи акт вони дійсно підписували, але без усіх змін комісії і доповнений записом після його підписання вказаними особами. З поданих суду та досліджених доказів суд може констатував факт того, що дійсно мало місце залиття квартири АДРЕСА_1 , а саме в ділянці кухонного санвузла і в ділянці стелі коридору, яка межує з туалетним санвузлом. Внаслідок чого у вказаній квартирі встановлені наступні пошкодження: зіпсовано частину стелі кухні, яка оформлена за стандартом евроремонту, над санвузлом площею 1.5 кв.м, з`явилися мокрі жовті плями, відстали шар гіпсів і фарби, проте стеля кухні потребує внаслідок таких пошкоджень ремонту цілком, оскільки загіпсувати, прогрунтувати лише частину її неможливо, такий підхід неприпустимий, бо буде видима різниця між старим і новим ремонтом Тому стеля в кухні потребує ремонту повністю (9 кв.м), включно з шаром гіпсів, грунтування і двома шарами фарби «снєжка»; зіпсовано частину стелі коридору в ділянці, яка межує з туалетним санвузлом, там же через постійне протікання води і вражена корозією газова труба, яка теж потребує відновлення за допомогою грунтуючої антикорозійної фарби, що підтверджується звітом про незалежну оцінку вартості будівельно-ремонтно (відновлюваних) робіт приміщень житлової квартири. Однак з доводів та доказів поданий стороною позивачів суд не встановив, що залиття та шкода через залиття мали місце внаслідок протиправних дій відповідачів та є наявний причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідачів та наявною шкодою. Суд заначив, що при вирішенні даного спору встановленню підлягали такі обставини, як наявна майнова шкода, що мала б бути завдана неправомірними діями чи бездіяльністю відповідачів майну позивачам. Однак суду не доведено наявності неправомірних дій чи бездіяльності відповідачів, їх обсягу та конкретних даних, у чому у кожного з відповідачів такі дії чи бездіяльність проявились та у який період часу, чим такі факти об`єктивно та беззаперечно доводяться. Крім того, суд наголошував на тій обставині, що шкода відшкодовується власникові пошкодженого майна винною особою, однак суду не доведено пошкодження власності позивача ОСОБА_2 і законні підстави про стягнення на її користь суму матеріальних та моральних збитків з відповідачів. Поряд з тим позивачами не розмежовано в позовних вимогах на чию користь ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 і у яких частках, стягувати солідарно чи частково з відповідачів матеріальну та моральну шкоду. Згідно правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1 , співвласником вказаної квартири являється особа, яка до розгляду у цій справі стороною не залучалась і її інтереси позивачами не враховуються позовними вимогами. Враховуючи вищевикладене, надавши правову оцінку доводам та доказам сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки не грунтуються на вимогах закону, докази на які позивачі посилаються не підтверджують доводів позовних вимог, а тому у задоволенні позову суд відмовив. Колегія суддів вважає, що підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції - немає. Висновки суду в цілому відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону. 1.03.2019р. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у якому просили, стягнути з відповідача відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 2000 грн. Стягнути з відповідача відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 2000 грн. Стягнути з відповідача усі судові витрати в даній справі, а саме судовий збір у розмірі 1536, 80 грн. 8.04.2019р. ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_1 подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій просив стягнути з відповідачів 9 218,46 грн. (дві тисячі гривень) матеріальних збитків; 720 грн. (сімсот двадцять гривень) витрат на проведення розробки акту кошторисної документації по об`єкту «поточний ремонт квартири (кухня, коридор) по АДРЕСА_1 »; 2000 грн. (дві тисячі гривень) моральної шкоди; 10 000 грн. (десять тисяч гривень) витрат на правову допомогу; та судові витрати. 07.05.2019р. ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_1 подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій остаточно просив: -стягнути з відповідачів 9 218,46 грн. (дві тисячі гривень) матеріальних збитків; -720 грн. (сімсот двадцять гривень) витрат на проведення розробки акту кошторисної документації по об`єкту «поточний ремонт квартири (кухня, коридор) по АДРЕСА_1 »; -1000 (тисячу гривень) витрат по виготовленню звіту незалежної оцінки вартості будівельно-ремонтно (відновлювальних) робіт приміщень житлової квартири за адресою АДРЕСА_1 ; -2000 грн. (дві тисячі гривень) моральної шкоди; -10 000 грн. (десять тисяч гривень) витрат на правову допомогу; -та судові витрати. Позов мотивували тим, що ОСОБА_1 є власником кв. 17 , та ОСОБА_2 , донька власника кв. АДРЕСА_1 . Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживають поверхом вище у квартирі № 19 того ж будинку. Впродовж певного періоду часу, а саме: з жовтня 2018 р. і до цього часу в квартиру Позивачів, дозовано потрапляє брудна вода зі стічних квартирних труб помешкання над квартирою в ділянці кухонного санвузла і в ділянці стелі коридору, яка межує з туалетним санвузлом, тобто на стелю кухні було протікання з санвузла кухні, на стелю і частину стіни коридору вода потрапляє з туалетного санвузла кв. 19, за висновками комісії ЖБК № 117 згідно акту №1 від 05 лютого 2019 р. Незважаючи на те, що чинним законодавством не передбачено обов`язковий досудовий порядок урегулювання цього спору, позивач намагався врегулювати спір, не подаючи заяви до суду, а саме: неодноразово вимагав від відповідача вжити заходів щодо усунення причин протікання брудної води зі стічних труб, вимагав відшкодувати йому матеріальні збитки, які були заподіяні внаслідок такого протікання в кухні та в туалетному санвузлі квартири №19 , що знаходиться на квартирою позивачів зверху, як зазначено в акті №1 від 05 лютого 2019 р. про наслідки заливання і пошкодження житлового приміщення. Однак відповідачі категорично відмовляються відщкодовувати завдані матеріальні збитки, тому позивачі змушені звернутись до суду з позовом за захистом своїх законних прав та інтересів. Відповідач ОСОБА_3 26.11.2018 р. згідно доводів позовної заяви, мала змогу оглянути характер пошкоджень квартири позивачів, не визнала своєї вини, а також не дала можливості оглянути свій кухонний і туалетний санвузол, щоб довести свою позицію. Згідно акту №1 про наслідки залиття стелі житлового приміщення та акту №26 від ПАТ «Львівгаз» позивачі стверджують, що їм завдано таку майнову шкоду: зіпсовано частину стелі кухні, яка оформлена за стандартом евроремонту, над санвузлом площею 1.5 кв.м, з`явилися мокрі жовті плями, відстали шар гіпсів і фарби, проте стеля кухні потребує внаслідок таких пошкоджень ремонту цілком. Крім того, неправомірними діями Відповідача у позовній заяві зазначено про завдану моральну шкоду, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Переживання за безпеку життя родини, яка мешкає у квартирі з пошкодженою газовою трубою, корозію неможливо поки зупинити, бо протікання води не припиняється. Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо). Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. У відповідності до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом. Окремо згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом. Крім цього, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягають: -наявність такої шкоди; -протиправність діяння її заподіювача; -наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача; -а також вина заподіювача шкоди. Зважаючи на наведене при вирішенні спору про стягнення шкоди суду слід встановити: 1. наявність заподіяної позивачу (позивачам) шкоди; 2. протиправність діяння відповідача (відповідачів); 3. наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача (відповідачів); а також 4. вину заподіювача (заподіювачів) шкоди. При цьому кожна із вказаних обставин повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами. Вказані обставини, що стосується заявлених вимог, позивачами не доведені. Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є співвласником кв. АДРЕСА_1 та у даній квартирі зареєстрована та проживає ОСОБА_2 (Т.1 а.с.127). Також, згідно свідоцтва про право власності на кв. АДРЕСА_1 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно власниками кв. АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . (Т.1 а.с.128-129). Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають у квартирі №19 поверхом вище. Судом першої інстанції підставно встановлено, що не оспорено та не спростовано відповідачами, що дійсно мало місце залиття квартири АДРЕСА_1 , а саме в ділянці кухонного санвузла і в ділянці стелі коридору, яка межує з туалетним санвузлом. Внаслідок чого у вказаній квартирі встановлені наступні пошкодження: зіпсовано частину стелі кухні, яка оформлена за стандартом евроремонту, над санвузлом площею 1.5 кв.м, з`явилися мокрі жовті плями, відстали шар гіпсів і фарби.; зіпсовано частину стелі коридору в ділянці, яка межує з туалетним санвузлом, там же через постійне протікання води і вражена корозією газова труба, яка теж потребує відновлення. Вказане зокрема, підтверджується звітом про незалежну оцінку вартості будівельно-ремонтно (відновлюваних) робіт приміщень житлової квартири (Т.1 а.с.97-124). Також, як вбачається із матеріалів справи, факт залиття квартири позивачів був встановлений орієнтовно у лютому 2019 року чого теж не оспорено та не спростовано відповідачами та частково підтверджено доказами, на які посилаються позивачі, зокрема, і у апеляційній скарзі. Однак у матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які б стверджували про те, що вина була заподіяна саме внаслідок дій або бездіяльності відповідачів, та що такі дії чи бездіяльність були протиправними. Крім цього, відповідно відсутні і інші необхідні елементи, про які йшлося вище та, які б давали підстави вважати, що позовні вимоги підлягають до задоволення. Натомість із доказів наданих відповідачами, що містяться в матеріалах справи вбачається відсутність їх вини у заподіянні шкоди, а натомість наявність вини інших осіб. Так, з акту голови ЖБК №117 від 23 березня 2019 року Про технічне обстеження квартири АДРЕСА_2 (Т .1 а.с. 54-55) вбачається, що в приміщенні санвузлу, ванної кімнати та кухні, не виявлено пошкоджень видимих сегментів централізованого опалення, видимих сегментів стояків холодної та гарячої води, видимих сегментів каналізаційного стояку та розгалужень водовідведення. Не виявлено ознак проведення відновлених ремонтних робіт в санвузлі, в ванній кімнаті та кухонному приміщенні в частині штукатурних робіт частково або повністю. На стелі ванної кімнати та на стелі коридору, який розділяє ванну кімнату та санвузол виявлено плями від протікання води. При огляді санітарно-технічного пристрою - унітазу, не виявлено ознак руйнації, тріщин та візуальних ознак тривалої корозії в частині арматури даного пристрою. При огляді мийки кухонної, не виявлено видимих ознак руйнації тріщин та візуальних ознак тривалої корозії в частині арматури даного пристрою. Кухонна мийка вмонтована на робочу дерев`яну поверхню кухонних меблів. Пошкоджень меблів під впливом води не виявлено. При огляді ванної кімнати не виявлено ознак руйнації, тріщин та візуальних ознак тривалої корозії в частині арматури даного пристрою та системи водовідведення. Не помічено ознак тривалого потрапляння води на стіни та підлогу про що свідчить відсутність ознак будь-яких корозійних процесів та плісняви на стінах і підлозі. Не помічено ознак несумлінного використання вказаних в даному описі пристроїв, систем та приміщень. Не помічено ознак несанкціонованого втручання таких як несанкціоноване перепланування систем водопостачання та систем водовідведення. Крім цього, в лютому 2019 року мешканці четвертого під`їзду звернулися до голови ЖБК «117» ОСОБА_2 з заявкою на виконання ремонтних робіт, у якій вказано, що по причині вікової втоми утворилась тріщина в сегменті чавунного каналізаційного стояку у підвальному приміщенні. Каналізаційний стояк обслуговує 37, 39, 41, 43, 45 квартири. Для запобігання подальшої руйнації, забезпечення безперебійної роботи каналізаційного колекора; утримання підвального приміщення в належному санітарному стані, просили включити зруйновану частину каналізаційного стояка у перелік поточних ремонтних робіт (Т.1 а.175). Також, із заяви мешканців третього під`їзду голові ОСББ «Галичина» вбачається, що такі просили здійснити заміну стічної каналізаційної труби у стояку ванни-кімнати трикімнатних квартир у зв`язку з тим, що ця труба внаслідок очистки від корків на 4 поверсі, була пошкоджена між 1-м і 2-м поверхами, протікає, зараз тимчасово закрили дірку, труба має тенденцію до засмічення через відсутність повітряної тяги, бо обрізана у квартирі на 5-му поверсі. З часу здачі будинку в експлуатацію (1977р.) не було зроблено жодних капітальних ремонтів каналізаційних труб, термін яких 15-20 років уже вийшов двічі, тому ця труба фактично перебуває в аварійному стані (Т.1 а.с. 176). Крім цього, з відповіді ЖБК №117 №4 від 05.05.2019 року вбачається, що капітальний ремонт каналізаційних систем в будинку АДРЕСА_1 не проводився від моменту здачі в експлуатацію (1977р.), лише заявами мешканців ЖБК №117 проводився поточний ремонт на аварійних ділянках. З акту загального огляду жилого будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , складеного ЖБК №117 та ЛКП «Тополя-406» складеного 04.04.2016 року вбачається, що технічний стан житлового будинку АДРЕСА_1 перебуває у незадовільному стані, потребує поточних і капітальних ремонтів траса холодної і гарячої води, дахове покриття будинку, відновлення потребують відмостки будинку; необхідно відновити стан елементів благоустрою на прибудинковій території: перенести мафи з ділянки, відновити алею, тротуарні доріжки, бордюри та ін.. (Т.1 а.с.185-187). Крім цього, наявність плям від протікання води на стелі у квартирі відповідачів та вкрай незадовільний стан будинку та зокрема трас холодної та гарячої води, а також труб у будинку підтверджено рядом фотозмінків, як і належний стан труб, сантехнічних пристроїв та підлоги у квартирі відповідачів у санвузлі та кухні (Т.1 а.с. 37-39, 172-174). Зважаючи на вказане слід вважати, що вина відповідачів у спричиненні залиття у квартирі позивачів не доведена, а вказане може мати місце внаслідок неналежного стану інженерних мереж у будинку. Що ж стосується Акту №1 від 05 лютого 2019 р. про наслідки залиття (пошкодження ремонту) стелі житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 від 05.02.2019 року, на який як на основний доказ ввини відповідачів посилаються позивачі, то слід вказати, що такий не може бути взятий до уваги як такий, зважаючи на те, що згідно заяв від 05.05.2019 року експерт з технічного обстеження будівлі і споруд ОСОБА_7 відкликав свій підпис з акту обстеження від 05.02.2019 року, тому що такий був складений без усіх членів комісії (Т.1 а.с. 177) та згідно заяви мешканки квартири 52 ОСОБА_6 від 23.04.2019 року, така заперечує свій підпис акту обстеження залиття стелі від 05.02.2019 року у зв`язку з тим, що акт був не повністю заповнений, а доповнювався після її підпису (Т.1 а.с. 178). Крім цього, у матеріалах справи наявні ряд пояснень та заяв за якими особи які склали акт або заперечували або підтверджували певні факти ним встановлені. Тобто такий як мінімуму слід вважати суперечливим. Крім цього, з відповіді ЖБК №117 від 05.05.2019 року №5 вбачається, що згідно акту прийомки-передачі документів переданих їй від попереднього голови ОСОБА_2 ( що є позивачкою по справі та однозначно зацікавлена у результатах її розгляду) Акту від 05.02.2019 року про наслідки залиття (пошкодження ремонту) стелі житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 в номенклатурі переданих документів не числиться, книга реєстрації теж відсутня. Крім цього, слід вказати і про те, що даний акт не містить конкретних висновків про дії чи бездіяльність відповідачів як причину залиття та і містити не може оскільки у день складення члени комісії у квартирі відповідачів не були. Крім цього, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Зважаючи на вказане згаданий акт не слід брати до уваги як належний, допустимий та достатній доказ на підтвердження позовних вимог. Враховуючи вказане вище, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що з доводів та доказів поданих стороною позивачів не встановлено, що залиття та шкода через залиття мали місце внаслідок протиправних дій відповідачів та є наявний причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідачів та наявною шкодою. Зважаючи на вказане, доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними, а саму скаргу слід відхилити, рішення ж суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, на які правильно посилався суд першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, - п о с т а н о в и л а : апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 грудня 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 30 квітня 2020 року. Головуючий: Я.А. Левик Судді: Л.Б. Струс М.М. Шандра