Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № П/320/591/20
від 29.04.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № П/320/591/20 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Березанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправними та скасування постанов,- ВСТАНОВИЛА: Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Березанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому просив скасувати постанови: про арешт майна боржника від 05.09.2019 №59977502, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 02.12.2019 №59977502, про відкриття виконавчого провадження ВП №59977502 від 05.09.2019. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року позовну заяву повернуто позивачу. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить задовольнити позов. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху він отримав 07.02.2020, оскільки він не вказав в позовній заяві чи не розглядається такий самий позов до того самого відповідача в іншій установі, на що він повідомив, що подібний позов в іншій інстанції не розглядається, однак 17 лютого його справу було повернуто без розгляду, незважаючи на те, що термін позовної давності становить 1095 днів. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про відсутність підстав для скасування спірних постанов та припинення арешту майна боржника і просив залишити апеляційну скаргу без задоволення. Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з ч.2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5 - 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. Беручи до уваги, що позивачем в апеляційному порядку оскаржується ухвала про повернення позовної заяви, яка зазначена в п.3 ч.1 ст.294 КАС України, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантину на всій території України з 12.03.2020 по 11.05.2020, керуючись приписами ст.ст.311-312 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, дійшов висновку, що позивачем не подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та не вказано інших підстав для поновлення строку, відповідно до вимог ухвали від 27.01.2020 про залишення позовної заяви без руху. За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Часиною 3 наведеної статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Статтею 287 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, відповідно до п.1 ч.2 якої позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Згідно з п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Частиною 2 ст.123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року позовну ОСОБА_1 до Березанського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанов залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви на усунення недоліків позовної заяви із посиланням на номер цієї справи, до якої слід долучити позовну заяву із додатковим зазначенням у ній: ідентифікаційного коду відповідача; реєстраційного номеру облікової картки платника податків або номеру і серії паспорта позивача; відомих номерів засобів зв`язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача та відповідача; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, до заяви на усунення недоліків позивачу слід додати: заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наведенням підстав для поновлення строку звернення до суду та наданням доказів, або письмових пояснень щодо звернення до адміністративного суду у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк; завірені у встановленому порядку копії документів, які долучені до позовної заяви. Позовну заяву з додатками позивачу необхідно подати у кількості відповідно до учасників справи та для суду. Роз`яснено позивачу, що у разі не усунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява буде повернута відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України. Як зазначається скаржником в апеляційній скарзі та підтверджується доданими до неї копією конверту та журналу отримання поштової кореспонденції, оскаржувана ухвала отримана позивачем 07.02.2020. На виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року позивачем подано до суду першої інстанції заяву від 10.02.2020 про долучення позовної заяви з усунутими недоліками (а.с.10-17) із додатками, при цьому клопотання (заяву) про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наведенням підстав для поновлення строку та наданням відповідних доказів позивачем надано не було, при цьому позивач зазначив, що дії окремих службовців відповідача підпадають під дію статей Кримінального кодексу України, а термін позовної давності становить 1095 днів. Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Колегія суддів зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. Спеціальною нормою, якою встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, а саме положеннями п.1 ч.2 ст.287 КАС України передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. В позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що про наявність виконавчого провадження ВП №59977502 він дізнався 01.10.2019 року в момент отримання рекомендованого листа із постановами від 05.09.2019 про відкриття вказаного виконавчого провадження, про арешт майна боржника та про примусове стягнення боргу, а 11.12.2019 позивачем отримано постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 02.12.2019 ВП №59977502. При цьому, із даною позовною заявою до адміністративного суду позивач звернувся лише 28.01.2020, згідно штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції, тобто з пропуском встановленого ст.287 КАС України десятиденного строку. Заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду у встановлений судом строк, тобто до 17.02.2020, позивачем подано не було, жодних поважних причин пропуску встановленого ст.287 КАС України строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 наведено не було. Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. При цьому законодавець визнав строк у десять днів достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом. Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №826/10451/18, від 05 червня 2019 року у справі №826/17589/18, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Крім того, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції позбавлений повноважень щодо вирішення справи по суті. З огляду на викладені обставини, за наслідком розгляду апеляційної скарги, враховуючи наведені норми права, колегія суддів вважає, щодо оскільки позивачем у встановлений судом строк не було подано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність повернення позовної заяви на підставі ч.2 ст.123, п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року про повернення позовної заяви - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Текст постанови виготовлено 29 квітня 2019 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма