Постанова 4855 № 640/2277/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2277/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Оксененка О.М., Мельничука М.П., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: У січні 2020 року громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 звернувся до суду м. Києва з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Державної міграційної служби України від 21.12.2019 № 448-19 про відмову у визнані біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту Громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ; - зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву Громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 . Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу. В апеляційній скарзі громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема, скаржник зазначає, що належить до вкрай вразливої категорії населення України - біженців та шукачів захисту. Вказує на те, що не володіє українською мовою, не ознайомлений із законодавством України та своїми правами щодо оскарження документів. Лише, після звернення за допомогою до адвоката зміг усунути недоліки, проте судом вже було виготовлено ухвалу про повернення позовної заяви. У відзиві на апеляційну скаргу Державна міграційна служба України наполягає на законності та обґрунтованості рішення суду. 07 квітня 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від представника позивача - адвоката С.Ю. Бутенко надійшло клопотання про відмову від позову у справі № 640/2277/20. За приписами статті 314 КАС України позивач може відмовитися від позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 189, 190 цього Кодексу, якою одночасно визнає нечинним судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі. Приймаючи до уваги, що судом першої інстанції судове рішення по суті заявлених позовних вимог не приймалося, оцінка спірним правовідносинам не надавалась суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення зазначеного клопотання. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 лютого 2020 року позовну заяву залишено без руху. Вищевказана ухвала мотивована тим, що сукупні порушення позивача свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі. Позивачу надано строк на усунення недоліків протягом 10 днів з вручення ухвали, шляхом: уточнення/заяву із викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема, обґрунтування вимоги щодо порушення оскаржуваним рішенням прав та інтересів позивача з урахуванням висновків суду, викладених у даній ухвалі; надання доказів на підтвердження обставин якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та на які посилається у позовній заяві, зокрема, заяви з доданими до неї документами, з якими позивач звертався до відповідача про надання статуту біженця або особи, яка потребує додаткового захисту; рішення Державної міграційної служби України від 21.12.2019 № 448-19 про відмову у визнані біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту Громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ; звернення з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску або надати докази отримання позивачем вказаного повідомлення саме 26.01.2020; подання заяви про залучення третьої особи до участі у справі, а також на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов`язки цієї особи може вплинути рішення у справі. Вказана ухвала була надіслана на адресу позивача та отримана ним 11.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 19). Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали від 03.02.2020 у встановлений судом строк. Відповідно до п.п. 3 та 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою. Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк. Як вбачається з матеріалів справи копія ухвали окружного суду від 03.02.2020, про залишення позовної заяви без руху, була отримана позивачем 11.02.2020. Отже, на даний час постановлення ухвали про повернення позовної заяви 02.03.2020 недоліки позовної заяви позивач не усунув. При цьому, клопотань про продовження строку для усунення недоліків позову чи доказів неможливості надання витребуваних судом документів, від позивача на адресу суду не надходили. Колегія суддів враховує доводи позивача щодо нерозуміння мови судочинства, а також обмеженість знань у сфері права, через вкрай вразливий морально-психологічний стан позивача через належність його до категорії шукачів захисту на території України, позивач, отримавши ухвалу суду, не зрозумів суть цієї ухвали, вважаючи, що його заяву прийнято до розгляду. Проте звертає увагу, що на сам перед, позивач є заінтересованою особою у вирішенні даної справи, оскільки саме з метою відновлення порушених на його думку прав, він і звернувся за захистом до суду, проте з моменту подання адміністративного позову до дня винесення ухвали про повернення позовної заяви він не вчинив жодних дій з метою отримання інформації про рух справи. Стаття 44 КАС України передбачає, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Необхідно зауважити, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників адміністративного процесу, заборона зловживати наданими правами. При цьому колегія суддів звертає увагу, що відповідно до норм статті 8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу. На переконання колегії суддів апелянтом не наведено підстав, які б продемонстрували існування особливих обставин, які б виправдовували не усунення вчасно недоліків позовної заяви. Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І.О. Лічевецький Суддя О.М. Оксененко Суддя В.П. Мельничук