Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/11899/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2020 р.Справа № 520/11899/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Калиновського В.А. , Сіренко О.І. , за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П. представника позивача Мельника Я.О.; представника позивача Хачатрян Н.А. відповідача ОСОБА_1 ; представника відповідача Пантелей В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 10.02.20 року по справі № 520/11899/19 за позовом Головного управління Держпраці у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері держаного нагляду, ВСТАНОВИВ: Позивач, Головне управління Держпраці у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому уточнивши позовні вимоги, просив суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до ФОП ОСОБА_1 до усунення порушень, шляхом зупинення виробництва (виготовлення), виконання робіт, експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, а саме: заборонити суб`єкту господарювання виконання робіт із залученням посадових осіб, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що здійснюють керівництво працівниками, які виконують роботи підвищеної небезпеки, які не пройшли навчання та перевірку знань Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом; заборонити суб`єкту господарювання виконання робіт з управління та обслуговування гірничих і транспортних машин працівниками, які не пройшли навчання та перевірку знань Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом; заборонити виконання робіт з підвищеної небезпеки, а саме, роботи пов`язані із розробкою Довжиківського родовища глини та суглинків; заборонити експлуатацію стрічкового конвеєру; заборонити експлуатацію підвісного вантажонесучового конвеєру; заборонити експлуатацію кільцевої печі з випалу цегли; заборонити експлуатацію преса СМК для формування цегли; заборонити експлуатацію технологічного транспортного засобу (трактор бульдозер ДТ-74). В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що зі сторони відповідача існують не усунуті порушення нормативно-правових актів з охорони праці, що підтверджуються актом від 02.07.2019 № 19-06-5221/0723 та приписами від 19.08.2019 № 19-06-0703/0984-3229/5220, № 19-06-0703/0984-3230/5220, № 19-06-0703/0984-3231/5220, № 19-06-0703/0984-3232/5220, № 19-06- 0703/0984-3175/5207 та приписами від 21.08.2019 року за № 19-06-0703/0984-3288. № 19-06-0703/0984-3289, № 19-06-0703/0984-3290/0709, № 19-06-0703/0984-3291/0709. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 року адміністративний позов Головного управління Держпраці у Харківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - задоволено. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до усунення порушень, шляхом зупинення виробництва (виготовлення), виконання робіт, експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, а саме: заборонити суб`єкту господарювання виконання робіт із залученням посадових осіб, що здійснюють керівництво працівниками, які виконують роботи підвищеної небезпеки, які не пройшли навчання та перевірку знань Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом; заборонити суб`єкту господарювання виконання робіт з управління та обслуговування гірничих і транспортних машин працівниками, які не пройшли навчання та перевірку знань Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом; заборонити виконання робіт з підвищеної небезпеки, а саме, роботи пов`язані із розробкою Довжиківського родовища глини та суглинків; заборонити експлуатацію стрічкового конвеєру; заборонити експлуатацію підвісного вантажонесучового конвеєру; заборонити експлуатацію кільцевої печі з випалу цегли; заборонити експлуатацію преса СМК для формування цегли; заборонити експлуатацію технологічного транспортного засобу (трактор бульдозер ДТ-74). Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що майже всі приписи Головного управління Держпраці у Харківській області були виконані. Відповіда зауважує, що лише декілька приписів не мав можливості виконати так як його підприємство працює сезонно і всі працівники цегельного заводу були звільнені, але суд першої інстанції цього до уваги не взяв. Відповідач зазначає, що виданий припис від 19.08.2019 № 19-06-0703/0984-3175/5207 в якому вказано пункт 1, що на підприємстві експлуатується технологічний транспортний засіб (трактор бульдозер ДТ-74) без реєстрації в територіальному органі Держпраці, взагалі не має до нього відношення, оскільки у відповідача відсутня спеціальна техніка, та відповідно договору про надання послуг № 01/04/2019П від 01.04.2019 року укладеного між відповідачем та ТОВ «ЛОТОС-ТРАНС», який надає послуги з навантаження, перевезення та нагортання в бункер пісково-глиняної суміші з використанням спеціальної техніки, проте позивач не надав жодного доказу, що відповідачу належить технологічний транспортний засіб (трактор бульдозер ДТ-74) на праві власності. В пункті 2 вказано, що не проведено державний технічний огляд технологічного транспортного засобу (трактор бульдозер ДТ-74), як проводити державний технічний огляд, якщо власником технологічного транспортного засобу (трактор бульдозер ДТ-74) є ТОВ «ЛОТОС- ТРАНС», який надає послуги. Відповідач зазначає, що в пункті 2 вказано, що працівник безпосередньо зайняті на роботах, зазначених у «Переліку робіт з підвищеною небезпекою» а саме Управління тракторами і самохідним технологічним устаткуванням, не пройшов спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці, проте відповідач наголошує, що в нього відсутні такі працівники, відповідно п. 1.5. договору про надання послуг № 01/04/2019П від 01.04.2019 року укладеного між мною та ТОВ «ЛОТОС-ТРАНС» працівники Виконавця, які залучаються до виконання робіт за даним Договором, повинні пройти необхідну підготовку і перевірку знань необхідних правил, а також відповідних розділів будівельних норм та правил та інших нормативних документів в обсязі виконуваної ними роботи у відповідності з Типовим положенням про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України або іншим нормативним актом, що буде чинним на момент виконання робіт за даним Договором. Отже, на думку відповідача, в резолютивній частині рішення суду вказано заборонити експлуатацію технологічного транспортного засобу (трактор бульдозер ДТ-74), який у відповідача відсутній. Щодо припису від 21.08.2019 № 19-06-0703/0984-3288 В пункті 1 якого вказано, що ФОП ОСОБА_1 не пройшов навчання та перевірку знань з питань охорони праці Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом не надані до перевірки відповідні посвідчення або протоколи, відповідач зауважує, що виконує припис, та подав заявку на навчання по «Правилам охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом», на момент розгляду справи по суті надавав письмові докази, того що пройшов навчання та перевірку знань з питань охорони праці «Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом» та отримав відповідні посвідчення та протоколи. На думку відповідача, позивач не надав жодних доказів не виконання приписів по усуненню виявлених порушень, що були встановлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, не можуть слугувати підставою для застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства, адже у такий спосіб порушиться принцип пропорційності порушення і покарання. В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач та його представник підтримали апеляційну скаргу, просили задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі. Представники позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просили залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівниками ГУ Держпраці у Харківській області на підставі наказу № 1309 від 19.07.2019 та направлення на перевірку № 06-03/2012 у період з 08.08.2019 по 14.08.2019 проведено планову перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань додержання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки за фактичною адресою: АДРЕСА_1 . Результати перевірки оформлені актом №19-03-03-5304/0156 від 13.03.2018. Вказаним актом встановлені наступні порушення нормативно - правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров`ю людини: - ФОП ОСОБА_1 не пройшов навчання та перевірку знань з питань охорони праці Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом - не надані до перевірки відповідні посвідчення або протоколи, що є порушенням п. 2.3 розділу 2 глави IV "Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом", п. 3.10 п. 5.1 НПАОП 0.00-4.12-05 "Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони прані"; - маркшейдер підприємства ОСОБА_2 не пройшла навчання та перевірку знань з питань охорони праці Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом - не надані до перевірки відповідні посвідчення або протоколи, що є порушенням п. 2.3 розділу 2 глави IV "Правил охорони прані під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом", п. 3.10 п. 5.1 НПАОП 0.00-4.12-05 "Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці"; - працівники, які допущені до управління та обслуговування гірничих і транспортних машин не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом - не надані до перевірки відповідні посвідчення або протоколи, що є порушенням п. 2.3 розділу 2 глави IV "Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом", п. 3.10 п. 5.1 НПА0П 0.00-4.12-05 "Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці"; - план розвитку гірничих робіт на 2019 рік по кар`єру суглинків та глин Довжиківського родовища не погоджено в установленому порядку з ГУ Держпраці у Харківській області, що є порушенням ст.ст. 19.24 Гірничого закону України, ст 51 Кодексу України "Про надра", п. 1.4 розділу 1 глави VII НПАОП 0.00- 1.24-10 "Правила охорони праці при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом"; - на підприємстві працівникам своєчасно не організовано навчання і перевірку знань з охорони прані, що є порушенням п. 4.2 Нi5;АОП 26.0-1.07-75 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві цегли та вапна"; - на підприємстві робітники не забезпечуються спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального захисту, що є порушенням п.4.2 НПАОП 26.0-1.07-75 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві цегли та вапна"; - на підприємстві не позначені межі проходів, проїздів і укладальних майданчиків, що є порушенням п. 5.14 НПАОП 26.0-1.07-75 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві цегли та вапна"; - біля пускових пристосувань електродвигунів не влаштований ізольований майданчик та відсутній гумовий діелектричний килимок, що с порушенням п.11.26 НПАОП 26.0-1.07-75 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві цегли та вапна"; - на підприємстві не встановлено порядок проведення ремонту обладнання, що є порушенням п.11.31 НПАОП 26.0-1.07-75 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві цегли та вапна"; - для проведення ремонту і наладки обладнання і механізмів не виділений навчений персонал, що є порушенням п.11.32 НПАОП 26.0-1.07-75 "Правила техніки безпеки виробничої санітарії при виробництві цегли та вапна"; - для безпечної роботи при обслуговуванні механізмів, устаткування не встановлена звукова, світлова, або звуко - світлова сигналізація, що є порушенням п.11.43 НПАОП 26.0-1.07-75 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві цегли та вапна"; - на підприємстві не розроблена інструкція про порядок сигналізації, яку повинні знати всі працівники, що с порушенням п.11.43 НПАОП 26.0-1.07-75 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві цегли та вапна"; - на підприємстві проходи до робочих місць не є постійно вільними, (на шляху до робочого місця працівники змушені пролазити під рухомими частинами підвісного вантажонесучого конвеєра з цеглою), що є порушенням п.5.14 НПАОП 26.0-1.07-75 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві цегли та вапна"; - виробниче обладнання не пронумеровано на пускових пристроях не вказані номери і вид обладнання, що є порушенням п. 5.13 розділ X НПАОП 0.00-1.64-77 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії в промисловості будівельних матеріалів"; - підприємство не забезпечене основними ізолювальними електрозахисними засобами, що є порушенням п. 4.1.3 НПОП 40.1-1.07-01 "Правила експлуатації електрозахисних засобів"; - для переходу над трасою підвісного вантажонесучого конвеєра через кожні 30-50 м не влаштовані перехідні містки з драбинами для підйому, що є порушенням п.6.10 НПАОП 0.00-1.64-77 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії в промисловості і будівельних матеріалів"; - на підприємстві відсутній прохід під підвісним вантажонесучим конвеєром висотою не менше 2 м. який повинен бути позначений вказівним знаком безпеки, що є порушенням п.6.10 НПАОП 0.00-1.64- 77 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії в промисловості будівельних матеріалів"; - на підприємстві підсобні працівники, зайняті на виробництві цегли, не пройшли медичний огляд, навчання і перевірку знань з охорони праці, що є порушенням п. 2.1; 2.2 НПАОП 26.0-1.07-75 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві цегли та вапна"; - по периметру печі для випалу цегли, де є небезпека падіння працівників, предметів з висоти (перепад по висоті більше 1,3 м), не встановлено захисне огородження для запобігання падіння працівників, що є порушенням п. 2.7 розділ 111 НПАОП 0.00- 7.11-12 "Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони прані працівників", п.11.15 НПАОП 26.0-1.07-75 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві цегли та вапна"; - робочі місця робітників, які виконують роботи із знімання і навішування вантажів цегли на підвісний вантажонесучий конвеєр не відповідають нормативно - правовим актам з охорони праці, а саме: робочі зони по периметру печі не огороджені для запобігання небезпеки падіння працівників з висоти, що є порушенням п. 2.7 розділу ІІІ НПАОП 0.00- 7.11-12 "Загальні вимоги стосовно забезпечення | роботодавцями охорони праці працівників", що є порушенням п.11.15 НПАОП 26.0-1.07-75 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві цегли та ванна"; - стан печі для випалу цегли не перевіряється, а саме: не проводяться систематичні перевірки (не менше одного разу в квартал) зі складанням відповідного акту, і по с порушенням п. 5.239 розділ VІ НПАОП 0.00-1.64-77 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії в промисловості будівельних матеріалів"; - на підприємстві проводяться роботи з спостереження за процесом випалу (відкривання оглядових вікон в голівці печі), знаходження у момент розпалу у головки печі, які виконуються не відповідним персоналом, а саме: відсутній кваліфікований персонал (обпалювач матеріалів печі), що є порушенням п. 5.258; 5.259 розділ VI НПАОП 0.00-1.64-77 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії в промисловості будівельних матеріалів"; - відсутній проект виробництва робіт з огляду, очищення, ремонту, кільцевої печі, що є порушенням п. 5.9 розділ X НПАОП 0.00-1.64-77 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії в промисловості будівельних матеріалів"; - під час виконання робіт всередині печі робочі місця не обладнані вентиляторами, що є порушенням п. 5.12 розділ X НПАОП 0.00-1.64-77 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії в промисловості будівельних матеріалів"; - для подачі сирцю в піч і вивезення цегли з печі не застосовуються стрічкові конвеєри, що є порушенням п.4.22 розділ X НІІАОІІ 0.00-1.64-77 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії в промисловості будівельних матеріалів"; - відсутній журнал обліку оглядів і ремонту обладнання - преса СМК для формування цегли, що є порушенням п.11.42 НІІАОІІ 26.0-1.07-75 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві цегли та ванна"; - на підприємстві для пуску обладнання, а саме: пресс СМК для формування цегли, відсутній обслуговуючий персонал, який має відповідні посвідчення, що є порушенням п.11.21 НПАОП 26.0-1.07-75 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві цегли та вапна"; - на робочому місці працівника, який керує пресом СМК для формування цегли, де існує небезпека падіння працівників не встановлено захисне огородження для запобігання падіння працівників, що є порушенням п. 2.7 розділ ІІІ НПАОП 0.00- 7.11-12 "Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони прані працівників", п.11.15 НІІАОІІ 26.0-1.07-75 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві цегли та вапна"; - для механізації ремонтних робіт в приміщеннях установки виробничого обладнання (приміщення пресу СМК для формування цегли) відсутні крани, лебідки, талі, які відповідають вимогам НПАОП 0.00-1.80-18 "Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання" та чинному законодавству, що є порушенням п. 5.3 розділ X НІІАОІІ 0.00-1.64-77 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії в промисловості будівельних матеріалів"; - пульт управління виробничого обладнання преса СМК для формування цегли не розташований в кабіні, що є порушенням п. 5.6 розділ X НПАОП 0.00-1.64-77 "Правила техніки безпеки і виробничої санітарії в промисловості будівельних матеріалів"; - на підприємстві здійснюються роботи підвищеної небезпеки, а саме: експлуатація технологічного обладнання; для здійснення безпечної експлуатації преса СМК для формування цегли на підприємстві відсутні працівники, які пройшли спеціальне навчання та перевірку знань з питань охорони праці, що є порушенням п. 3.16; 4.1 НПАОП 0.00-4.12-05 "Типове положення про порядок проведення навчання і перевірці знань з питань охорони праці"; - підприємством не забезпечено виконання необхідних профілактичних заходів, а саме: забезпечення належної організації проведення попередніх та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі відповідно до ст. 13,17 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-ХІІ "Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій", затвердженого наказом МОЗ від 21.05.2007 № 246, так підприємством допущені до роботи працівники без наявності необхідного медичного висновку; - підприємством не забезпечено належної організації проведення атестації робочих місць за умовами праці, не забезпечено: установлення усіх факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочих місцях; проведення комплексної оцінки факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки прані, будівельним та санітарним нормам і правилам: установлення ступені шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами прані, що є порушенням ст. 13 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-ХІІ пункту 4, 6 "Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці", затвердженого ПКМУ від 01.08.1992 за № 442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці"; - на підприємстві експлуатується технологічний транспортний засіб (трактор бульдозер ДТ-74) без реєстрації в територіальному органі Держпраці, що є порушенням п.6 "Порядок відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів"; затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 року № 8; - не проведено державний технічний огляд технологічного транспортного засобу (трактор бульдозер ДТ-74), що є порушенням п.6 НПАОП 0.00-6.01-10 "Про затвердження порядку проведення державного технічного огляду великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів". Приписами від 19.08.2019 № 19-06-0703/0984-3229/5220, № 19-06-0703/0984-3230/5220, № 19-06-0703/0984-3231/5220, № 19-06-0703/0984-3232/5220, № 19-06- 0703/0984-3175/5207 та приписами від 21.08.2019 року за № 19-06-0703/0984-3288. № 19-06-0703/0984-3289, № 19-06-0703/0984-3290/0709, № 19-06-0703/0984-3291/0709 встановлено строк відповідачу для усунення виявлених порушень вимог діючого законодавства України. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в спірних правовідносинах наявні підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до ФОП ОСОБА_1 до усунення порушень. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав. Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до абз. 2 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон України №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об`єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності (ч. 1 ст. 3 Закону України №877-V). Частиною першою статті 4 Закону України №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Згідно частини сьомої статті 7 Закону України №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. Державна політика в галузі охорони праці визначена статтею 4 Закону України Про охорону праці від 14.10.1992 року № 2694-XII (далі - Закон України № 2694-XII), якою визначено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці. Вимогами статті 38 Закону України № 2694-XII визначено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року N 96 (далі - Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Основними завданнями Держпраці є: 1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; 2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні; 3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки; 4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об`єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об`єктів Єдиної газотранспортної системи. Згідно підпунктів 4, 16, 52 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює контроль за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування; здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та перевірки їх знань; зупиняє, припиняє, обмежує експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об`єктів, виготовлення та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у тому числі пов`язаних із користуванням надрами, застосуванням нових небезпечних речовин, реалізацію продукції шляхом видачі відповідного розпорядчого документа у передбачених законодавством випадках, а також анулює видані дозволи і ліцензії до усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю працівників. Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право звертатися у передбачених законом випадках до суду (п.п. 12 п. 6 Положення). Наказом Держпраці України від 03.08.2018 № 84 затверджено Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області, згідно пункту 1 якого, Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. Виходячи із системного аналізу вищевказаних правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, що створює загрозу життю та здоров`ю людей та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень. Адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сфері охорони праці створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей і не були усунуті суб`єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування. Поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям та віднесено до сфери захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. Колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення суд враховує, що життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві. Недотримання правил у сфері охорони праці може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушуватиме конституційно закріплені права людей, зокрема тих, які працюють на підприємстві відповідача. Судовим розглядом встановлено, що перевірка відповідача здійснювалась у відповідності до вимог Закону України №877-V, Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженим Наказом Держпраці №84 від 03.08.2018 р. Відповідно до ст. 21 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб`єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю). Проте, з матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 не скористався своїм правом на оскарження приписів від 19.08.2019 № 19-06-0703/0984-3229/5220, № 19-06-0703/0984-3230/5220, № 19-06-0703/0984-3231/5220, № 19-06-0703/0984-3232/5220, № 19-06- 0703/0984-3175/5207 та приписами від 21.08.2019 року за № 19-06-0703/0984-3288. № 19-06-0703/0984-3289, № 19-06-0703/0984-3290/0709, № 19-06-0703/0984-3291/0709. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що встановлені за наслідком перевірки порушення не формальними, створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей. Як вбачається із матеріалів справи, суб"єктом господарювання частково усунені деякі порушення. Разом з цим, на час розляду справи, як в суді першої інстанції так і в апеляційній інстанції доказів, які б свідчили про повне усунення, які створюють реальну загрозу життю та здоровью людей надано не було. Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України №877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю). Отже, факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, може бути встановлено лише за результатами проведення органом державного нагляду (контролю) позапланових заходів (перевірки). Надані відповідачем під час розгляду справи у судовому засіданні 27.04.2020 року, фотознімки підтверджують лише наявність в нього наміру щодо усунення виявлених порушень, а не про фактичне усунення всіх виявлених порушень, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей. Отже, вказані фотознімки не є належними і допустимими доказами, оскільки тільки позивач при проведенні перевірки міг пересвідчитись в їх достовірності. Колегія суддів звертає увагу, що суд не наділений повноваженнями виконувати функції органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері охорони праці, які в свою чергу є дискреційними, а тому тільки позивач при проведенні перевірки вправі оцінити якість виконаних робіт, спрямованих на усунення порушень. Таким чином, надані відповідачем в якості доказів фотознімки не можуть бути визнані такими, що беззаперечно свідчать про повне усунення усіх виявлених порушень. Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері охорони праці слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування. Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.06.2018 р. по справі № 823/589/16. Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Щодо посилання апелянта на те, що виданий припис від 19.08.2019 № 19-06-0703/0984-3175/5207, в якому вказано пункт 1, що на підприємстві експлуатується технологічний транспортний засіб (трактор бульдозер ДТ-74) без реєстрації в територіальному органі Держпраці, взагалі не має до нього відношення, оскільки у нього відсутня спеціальна техніка, відповідно договору № 01/04/2019П від 01.04.2019 року укладеного між відповідачем та ТОВ «ЛОТОС-ТРАНС», останній надає апелянту послуги з навантаження, перевезення та нагортання в бункер пісково-глиняної суміші з використанням спеціальної техніки. Колегія суддів наголошує, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Таким чином, не має значення якою особою було допущено ці порушення, оскільки такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей, тобто має запобіжний характер. Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері охорони праці призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів. Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці. Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.12.2018 р. по справі № 826/13896/16. Також, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.02.2019 року по справі №810/2400/18, такий захід реагування, як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. При цьому, згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України №877-V, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював заборону виконання робіт, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Відтак, у разі усунення виявлених порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, відповідач не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював заборону виконання робіт із повідомленням відновлення господарської діяльності. У випадку, якщо органом державного нагляду (контролю), який ініціював заборону виконання робіт, не буде належним чином розглянуто повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень, відповідач не позбавлений правом оскаржити вказані дії або бездіяльність у визначеному законом порядку. Також, колегія суддів, звертає увагу на те, що ч.1 ст.10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожному гарантовано право на свободу вираження поглядів та одержання інформації. Зокрема, у рішенні Європейського Суду у справі "Леандер проти Швеції" від 26 березня 1987 року, серія А, № 116, § 74) зазначено, що свобода отримувати інформацію, про яку йдеться в пункті 2 статті 10 Конвенції, стосується передусім доступу до загальних джерел інформації і її основним призначенням є заборонити державі встановлювати будь-якій особі обмеження одержувати інформацію, яку інші особи бажають або можуть бажати повідомити цій особі. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в спірних правовідносинах наявні підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до ФОП ОСОБА_1 до усунення порушень. Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 року по справі № 520/11899/19 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 року по справі № 520/11899/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.І. Сіренко Повний текст постанови складено 30.04.2020 року