Постанова 4852 № 192/1476/19(2-а/192/9/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 192/1476/19(2-а/192/9/20) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліціїі на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 03.03.2020 в адміністративній справі №192/1476/19(2-а/192/9/20) за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти 4 батальйону 2 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту поліції Лановюка Семена Андрійовича, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліціїі Національної поліції України про скасування постанови серії ЕАВ №1379217 від 30.07.2019 року про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ЕАВ № 1379217 від 30 липня 2019 року інспектором 4роти 2батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Лановюком Семеном Андрійовичем винесену відносно ОСОБА_1 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 132-1 КУпАП. Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 03.03.2020 року адміністративний позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ЕАВ № 1379217 від 30 липня 2019 року інспектора 4 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенанта поліції Лановюком Семеном Андрійовичем накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.1321 КУпАП за обставин, що 30 липня 2019 року о 17 год. 32 хв. по вул. Київська, буд. 90 в м. Дніпрі, керував транспортним засобом, який перевозив негабаритний вантаж не маючи на це дозвільних документів, чим порушив ПДР і скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 132-1 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень. Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду. За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на таке. Статтею 132-1 КУпАП встановлено, що порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, матеріали справи не містять жодних доказів на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП. Колегія суддів звертає увагу, що Європейський Суд з прав людини своїх рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для скасування спірної постанови серія ЕАВ № 1379217 від 30 липня 2019 року . З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує. На підставі викладеного, керуючись статтями п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення, а рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 року в адміністративній справі №189/1245/19(2-а/189/175/19) - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов суддя В.В. Мельник