Ухвала КЦС ВС № 643/17007/19

УХВАЛА 17 квітня 2020 року м. Київ справа № 643/17007/18 провадження № 61-6700ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Журавель В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 12 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування вартості понесених витрат на лікування, встановив: До Верховного Суду надійшла вищевказана касаційна скарга. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 оскаржує ухвалу Харківського апеляційного суду від 12 березня 2020 року про повернення його апеляційної скарги на рішення Московського районного суду м. Харкова від 22 січня 2020 року у справі № 643/17007/18. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з наступних підстав. Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в межах цивільного процесуального законодавства України, його повноваження визначені Главою 2 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України «Касаційне провадження». Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Такі підстави викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, судові рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 400 ЦПК України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року). Враховуючи, що заявник не виконав вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень, така скарга підлягає поверненню. Керуючись статтею 393 ЦПК України, Верховний Суд ухвалив: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 12 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування вартості понесених витрат на лікування повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. І. Журавель