Ухвала КЦС ВС № 484/5769/19

Ухвала 28 квітня 2020 року м. Київ справа № 484/5769/19 провадження № 61-7037ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Штелик С. П., (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М., розглянув касаційну скаргу Миколаївського обласного центру зайнятості на постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного центру зайнятості про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, В С Т А Н О В И В: У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Миколаївського обласного центру зайнятості про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення. Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву про поновлення строку звернення до суду за вирішенням трудового спору. Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 лютого 2020 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження наказу відмовлено. Не погодившись з ухвалою суду в частині відмови у поновленні процесуального строку, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просила ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення про поновлення пропущеного строку для звернення до суду. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 20 березня 2020 року ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 лютого 2020 року в частині відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на оскарження наказу директора Миколаївського обласного центру зайнятості про притягнення до дисциплінарної відповідальності №463-к від 05 грудня 2018 року скасовано, справу направлено до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області для продовження розгляду. У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку 14 квітня 2020 року, Миколаївський обласний центр зайнятості, просить скасувати постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 березня 2020 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду вважає, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного. Суди установили, що разом із позовною заявою ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву про поновлення строку звернення до суду за вирішенням трудового спору, обґрунтовуючи її вимогами статей 233, 234 КЗпП України та статті 127 ЦПК України. Вказувала, що пропустила строк звернення до суду з поважної причини, оскільки дізналася про існування оскаржуваного наказу з листа відповідача від 26 листопада 2019 року. Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Згідно частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд: 1) оголошує склад суду, а також прізвища, імена та по батькові секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з`ясовує наявність підстав для відводів; 2) з`ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; 3) у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; 4) вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; 5) може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; 6) з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; 7) з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; 8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; 9) за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення; 10) вирішує заяви та клопотання учасників справи; 11) направляє судові доручення; 12) встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; 13) встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення; 14) встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення; 15) призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; 16) встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; 17) з`ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат; 18) вирішує питання про колегіальний розгляд справи; 19) здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті. Згідно статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу. Суд з`ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті. У частині першій статті 233 КЗпП України визначено скорочені строки позовної давності для звернення працівника до суду за вирішенням трудових спорів: один місяць з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки - у справах про звільнення; три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права - щодо вирішення інших трудових спорів. Згідно статті 234 КЗпП України передбачено, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки. Встановивши, що ОСОБА_1 звернулася до суду за вирішенням трудового спору, під час розгляду якого просила дослідити поважність причин пропуску нею строку звернення із даним позовом та захистити її порушене право, що повинно бути з`ясовано під час розгляду справи по суті, суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що розгляд такого клопотання не може бути вирішений під час проведення підготовчого засідання у справі. У зв`язку з наведеним суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про скасування ухвали суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на оскарження наказу директора Миколаївського обласного центру зайнятості про притягнення до дисциплінарної відповідальності №463-к від 05 грудня 2018 року та направлення справи для продовження розгляду. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають. За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Миколаївського обласного центру зайнятості на постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного центру зайнятості про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. П. Штелик А. А. Калараш В. М. Сімоненко