LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС89006094

від 21.04.2020 · Цивільна

УХВАЛА 21 квітня 2020 року м. Київ провадження №61-55вп20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про визначення підсудності справи та про забезпечення доказів, ВСТАНОВИВ : У квітні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду клопотання про визначення підсудності, в обґрунтування якого посилається на те, що звертається до Вінницького міського суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання неправомірною та недійсною конфіскації у ОСОБА_1 приватного майна у ході досудового слідства. Враховуючи те, що ОСОБА_2 , на користь якого була проведена конфіскація, довгий час працював суддею Вінницького апеляційного суду, то у ОСОБА_1 виникають сумніви у об`єктивності Вінницького міського суду та Вінницького апеляційного суду у розгляді справ за його позовом. На підставі чого просить постановити ухвалу, якою визначити підсудність будь-якому суду на території України, за виключенням судів Вінницької області. Вивчивши подане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що воно підлягає поверненню, виходячи з наступних підстав. Відповідно до частини першої статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті. Визначення підсудності спору на підставі статті 187 ЦПК України на стадії прийняття позовної заяви до розгляду належить до компетенції того місцевого суду, який розглядає справу як суд першої інстанції. Диспозиції вищенаведених норм передбачають визначення підсудності в процесі вирішення місцевим судом питання про прийняття позовної заяви певної особи до провадження. Верховний Суд відповідно до положень статті 25 ЦПК України не є судом першої інстанції, а тому не уповноважений вирішувати питання щодо підсудності справи за клопотанням ОСОБА_1 .. Щодо посилань скаржника на положення статті 26 ЦПК України, як на підставу визначення підсудності справи, то слід зазначити, що згідно вимог цієї статті підсудність справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін. Верховний Суд не є судом вищої інстанції з огляду на диспозицію статті 26 ЦПК України та з урахуванням обставин, викладених в клопотанні ОСОБА_1 , оскільки дана позовна заява має подаватися до місцевого суду, а відтак за умови наявності передбачених статтею 26 ЦПК України підстав судом вищої інстанції є суд апеляційної інстанції. За таких підстав клопотання ОСОБА_1 про визначення підсудності спору подане до суду, до компетенції якого не належить вирішення саме цього клопотання, а тому підлягає поверненню заявнику без розгляду. Щодо клопотання про забезпечення доказів, то слід зазначити, що в контексті статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Диспозиція вищевказаної статті передбачає, що статусу позивача ОСОБА_1 може набути лише шляхом подання позовної заяви до суду. В свою чергу заяву про забезпечення доказів слід подавати до того ж суду, який уповноважений розглядати цю позовну заяву, як суд першої інстанції. Верховний Суд відповідно до статті 25 ЦПК України не є судом першої інстанції, який уповноважений розглядати позовну заяву та заяву про забезпечення доказів у даному випадку. Таким чином, заява про забезпечення доказів подана до суду, який не уповноважений вирішувати питання про забезпечення доказів за таких підстав, а тому підлягає поверненню заявнику без розгляду. Керуючись статтею 261 ЦПК України, суд УХВАЛИВ : Клопотання ОСОБА_1 про визначення підсудності справи та про забезпечення доказів повернути заявнику без розгляду. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя А. А. Калараш

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»