Постанова Полтавський апеляційний суд № 541/1883/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 541/1883/19 Номер провадження 22-ц/814/1039/20Головуючий у 1-й інстанції Городівський О.А. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Прядкіної О.В., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 лютого 2020 року, прийнятого під головуванням судді Гордівського О.А. в м. Миргород, по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, - В С Т А Н О В И В: У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. Зазначав, що разом з ОСОБА_2 мають спільну доньку яка проживає разом із відповідачем. Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13.03.2019 року на користь відповідача з нього щомісячно стягуються аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів. Однак, сплачувати аліменти в такому розмірі він не має можливості, оскільки його матеріальний стан значно погіршився. Просив суд зменшити розмір стягуваних аліментів, який встановлений рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13.03.2019 року, з 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) на 1/8 частину усіх видів заробітку (доходів). Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів задоволено частково. Зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 за рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13.03.2019 року на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини всіх видів його доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до 1/5 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж мінімальний розмір встановлений чинним законодавством для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення оскаржив ОСОБА_1 , який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав: Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13.03.2019 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2019 року, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 щомісячно стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 14.02.2019 року позивач ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб. Від даного шлюбу подружжя має доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_4 , перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Окрім того, на утриманні позивача перебуває непрацездатна матір ОСОБА_6 , яка є інвалідом другої групи. ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 2020255255 від 28.08.2018 року та має сплачувати щомісячно, не менше 6130 грн., що підтверджується довідкою ОТП банку № 713-4/189. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що з урахуванням наявності у платника аліментів на утриманні іншої малолітньої дитини, яка потребує посиленої спеціалізованої медичної допомоги, непрацездатних дружини та матері, що в сукупності призводить до суттєвого погіршення матеріального стану позивача, тому дані обставини мають істотне значення для зменшення розміру аліментів. На переконання суду, аліменти в розмірі 1/5 частини від заробітку позивача відповідають критеріям розумності та справедливості і забезпечать виконання ОСОБА_1 свого обов`язку, як одного з батьків, по утриманню дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з вимогами ч.2 ст. 182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до положень статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статті 183, 184 СК України. Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Отже, за змістом ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Разом з тим, стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів лише за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів. Таким чином, особа, яка сплачує аліменти, може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я. Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо зменшення розміру аліментів, позивач посилався також на те, що на його утриманні перебуває непрацездатна матір ОСОБА_6 , яка є інвалідом другої групи, однак дана обставина досліджувалась при винесенні рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13.03.2019 року. Аналогічно не може бути прийнята як нова обставина погіршення матеріального стану позивача посилання на наявність заборгованості за кредитними договорами, укладеними ОСОБА_1 28.08.2018р. та 25.01.2019р., оскільки були наявні на час стягнення з нього аліментів. Разом з тим, погоджуючись з висновком суду першої інстанції та даючи оцінку заявленим ОСОБА_1 позовним вимогам про зменшення розміру стягнутих з нього аліментів на утримання доньки з 1/4 до 1/8 частини всіх його доходів, колегія суддів враховує те, що позивач має щомісячну стабільну заробітну плату, яка в середньому на місяць складає 18744,75 грн., працюючи керуючим відділенням АТ «ОТП Банк», на його утриманні перебувають донькаОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дружина ОСОБА_4 , у зв`язку з чим районний суд обгрунтовано зменшив розмір аліментів, що підлягають стягненню з 1/4 до 1/5 частини заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, як то передбачено ч.2 ст. 182 СК України. Отже, за результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. При вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 лютого 2020 року залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий-суддя О. В. Прядкіна Судді: С. Б. Бутенко О. І. Обідіна Повний текст постанови складено 29.04.2020 р.