Постанова Миколаївський апеляційний суд № 2-5378/10

22.04.20 22-ц/812/773/20 Провадження №22-ц/812/773/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 квітня 2020 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Бондаренко Т.З., суддів- Крамаренко Т.В., Темнікової В.І., із секретарем судового засідання - Гавор В.Б., за участі стягувача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , як законного представника неповнолітньої ОСОБА_4 на ухвалу Заводського районного суду м.Миколаєва від 27 березня 2019 року, постановлену під головуванням судді Бобрової І.В., в приміщенні того ж суду, за заявою ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому листі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення боргу та збитків за договором позики, В С Т А Н О В И В: У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 20 грудня 2010 року Заводським районним судом м. Миколаєва ухвалено рішення по справі №2-5378/2010 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення боргу та збитків за договором позики, за яким з відповідача стягнуто на користь позивача заборгованість у розмірі 382749,28 грн., а також судові витрати у розмірі 171 грн. 11 лютого 2011 року по зазначеній справі було видано виконавчий лист. Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Миколаївській області Квашенка С.С. від 23 квітня 2018 року виконавче провадження за виконавчим листом №2-5378/2010, виданим 11 лютого 2011 року, закінчене у зв`язку зі смертю боржника. Посилаючись на вказане ОСОБА_1 просив замінити боржника ОСОБА_5 у виконавчому листі по справі №2-5378/10, у зв`язку зі смертю останнього на його правонаступника. Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 27 березня 2019 року заяву задоволено та замінено боржника у виконавчому листі виданому 11 лютого 2011 року по цивільній справі №2-5378/2010 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення боргу та збитків за договором позики, з ОСОБА_5 на його спадкоємця неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_3 , як законний представник. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із того, що є правові підстави для задоволення заяви про заміну боржника його спадкоємцем, який вважається таким, що прийняв спадщину, відповідно до статті 1268, 1269 ЦК України. Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій посилалась на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила ухвалу суду змінити та зазначити межі відповідальності боржника вартістю майна, одержаного в спадщину. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує на безпідставність апеляційної скарги та наполягає на тому, що ухвалу слід залишити без змін. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд дійшов наступного. Як вбачається з матеріалів справи 20 грудня 2010 року Заводським районним судом м. Миколаєва ухвалено рішення по справі №2-5378/2010 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення боргу та збитків за договором позики, за яким з відповідача стягнуто на користь позивача заборгованість у розмірі 382749,28 грн., а також судові витрати у розмірі 171 грн. 11 лютого 2011 року по зазначеній справі було видано виконавчий лист. Відповідно до постанови від 23 квітня 2018 року, виданої старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Миколаївській області Квашенком С.С., виконавче провадження №24458984 за виконавчим листом №2-5378/2010, виданим 11 лютого 2011 року, закінчене у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_5 16 грудня 2016 року. Так, відповідно до витребуваної судом копії спадкової справи №24/2017, заведеної після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 17 грудня 2016 року, серії НОМЕР_1 , спадкоємцем померлого є донька, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_3 як законний представник. Оригінал виконавчого листа по справі №2-5378/2010 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення боргу та збитків за договором позики повернутий до суду 29 травня 2018 року. Частиною 5 статті 442 ЦПК України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Районний суд враховуючи, що зі смертю боржника зобов`язання щодо повернення боргу входять до складу спадщини, в зв`язку з чим обов`язок спадкодавця щодо сплати заборгованості, присудженої судом (кредиторові) із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців відповідно до положень ст.ст. 1216, 1282 ЦК України, в зв`язку з чим спадкоємець зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора відповідно до наведених норм. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Так, в апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає про те, що районний суд, пославшись на положення ст. 1282 ЦК України, в резолютивній частині рішення не вказав межі відповідальності заміненого боржника, як то встановлено вказаною нормою. В той же час, вирішуючи питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні суд вирішує питання щодо наявності матеріальних та процесуальних підстав для правонаступництва. Питання щодо меж відповідальності боржника - спадкоємця підлягає вирішенню під час примусового виконання судового рішення державним виконавцем у відповідності до вимог норм Цивільного Кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження». Таке відповідає правовим висновкам викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 2-2697/11. Згідно ч.2 ст.376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За такого, обставини на які посилається апелянт, самі по собі не потягли за собою неправильного вирішення спору, а тому не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , як законного представника неповнолітньої ОСОБА_4 залишити без задоволення. Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст. 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту 27 квітня 2020 року. Судді : Т.З.Бондаренко Т.В.Крамаренко В.І.Темнікова